У дисертаційній роботі проведене дослідження еволюції розвитку бюджетного обліку у взаємозв’язку з розвитком бюджетної системи та державної політики відповідно до соціально-орієнтованої моделі економіки. Проведене наукове дослідження дозволило сформулювати низку висновків, що підтверджують розв’язання завдань відповідно до поставленої мети. 1. Досягнення економічного зростання при побудові економіки за соціально-орієнтованою моделлю можливе за умови підвищення ефективності використання обмежених бюджетних ресурсів. На розвиток бюджетного обліку в Україні суттєво впливають елементи побудови бюджетної системи: адміністративно-територіальний устрій; структура бюджетної системи; принципи побудови бюджетної системи; спрямованість економічної політики держави; структура бюджетів; система виконання бюджетів; бюджетна класифікація; методи складання бюджету. Оскільки бюджетний облік є невід’ємною частиною бюджетної системи та засобом обслуговування бюджетного процесу, необхідно опрацювати відповідний методичний інструментарій, застосування якого уможливить підвищення ефективності формування інформаційної бази для використання ресурсів бюджетів. 2. Облікова процедура щодо формування та використання державних фінансів у підсистемах обліку виконання бюджетів та виконання кошторисів здійснюється з використанням різних планів рахунків, що зумовлено особливостями казначейського обслуговування бюджетного процесу. Ураховуючи, що діяльність бюджетних установ прямо пов’язана з отриманням асигнувань із бюджетів різних рівнів на покриття видатків для забезпечення виконання делегованих державною повноважень, доведено, що облік виконання кошторисів та облік виконання бюджетів є двома підсистемами єдиного бюджетного обліку. 3. Бюджетний облік розглядається як єдина система, призначена для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації в процесі виконання бюджетів внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Методика бюджетного обліку передбачає двояке відображення операцій за доходами, грошовими коштами та видатками в межах підсистеми обліку виконання бюджетів та виконання кошторисів з використанням різних принципів бухгалтерського обліку. 4. Теоретико-наукова база як основа ведення бухгалтерського обліку загалом та бюджетного обліку зокрема передбачає дотримання єдиної методики ведення обліку. З огляду на це важливо чітко окреслити: предмет, об’єкти, завдання бюджетного обліку. 5. З погляду впливу на фінансовий результат найважливішими об’єктами в системі бюджетного обліку є доходи та видатки, оскільки на їх основі визначається фінансовий результат діяльності установ бюджетного сектору. У дисертації встановлено розбіжності методик обліку доходів і видатків у підсистемі обліку виконання бюджетів та обліку виконання кошторисів, які зумовлені застосуванням у цих підсистемах бюджетного обліку різних облікових принципів, що суттєво впливають на фінансовий результат. 6. У процесі дослідження методик обліку доходів і видатків у підсистемах обліку виконання бюджетів та обліку виконання кошторисів виявлено паралельне відображення операцій стосовно доходів, видатків, грошових коштів. На цій основі виділено ті операції, дублювання обліку яких слід уникати при створенні уніфікованого плану рахунків. 7. Класифікаційні групи власних надходжень бюджетних установ у підсистемі виконання кошторисів не відповідають методиці їх обліку. Запропоновано виділити доходи від виробничої діяльності в окрему підгрупу, що забезпечує уточнення складу власних надходжень розпорядників бюджетних коштів та доходів спеціального фонду бюджетів. Унаслідок цього підвищуються аналітичні можливості процесу планування та виконання бюджетів. 8. За методикою фінансового обліку виконання бюджетів та виконання кошторисів доходи загального фонду фіксуються в момент зарахування грошових коштів на рахунки. Методика обліку власних надходжень бюджетних установ (за винятком підгрупи «Інші джерела власних надходжень») базується на методі нарахування, що суттєво відрізняється від методики обліку доходів за касовим методом у підсистемі виконання бюджетів. Водночас методика обліку видатків у підсистемі виконання бюджетів базується на касовому методі, на відміну від методики обліку видатків виконання кошторисів, в основі якої – метод нарахування (за винятком операцій з придбання необоротних активів та малоцінних швидкозношуваних предметів). Зазначені методичні відмінності зумовлюють необхідність ведення обліку видатків у підсистемі виконання кошторисів за двома позиціями: касові видатки (основа визначення фінансового результату виконання бюджетів) та фактичні видатки (основа визначення фінансового результату виконання кошторисів). Зазначені методичні розбіжності зумовлюють відмінності при визначенні фінансового результату в підсистемах бюджетного обліку. 9. В умовах соціально-орієнтованої моделі економіки фінансовий результат виконання кошторисів з позиції критерію ефективності використання обмежених бюджетних ресурсів характеризує якість управління бюджетними коштами. Чинна система регістрів синтетичного та аналітичного обліку не забезпечує відображення результатів виконання кошторисів. З огляду на це у дисертації запропоновані регістри з обліку фінансових результатів бюджетних установ, у яких поєднана інформація синтетичного і аналітичного обліку. Це забезпечує формування чіткого механізму реєстрації результату діяльності установи та аналіз її здійснення в розрізі економічних елементів. Низка запропонованих аналітично-довідкових таблиць та розшифрувань до статей економічної класифікації, які підлягають додатковому контролю, дозволить виявляти факти порушення фінансової дисципліни, що уможливлює їх усунення протягом бюджетного року та недопущення у майбутньому. 10. Результатом уточнення понятійного апарату управлінського бюджетного обліку в межах системи бюджетного обліку стало визначення його мети, предмета, об’єкта, методу, функцій, елементів та етапів організації. Це дозволило сформувати загальнотеоретичну основу його запровадження в установах бюджетного сектору. 11. На основі визначення видів діяльності установ бюджетного сектору та їх характеристики сформульовано концепцію обліку витрат з позицій видів діяльності. Це дало змогу виокремити із загальної сукупності витрат ті, які неможливо прямо відносити на виконання державної цільової програми. 12. Серед елементів організації управлінського бюджетного обліку виділено такі стратегічні рівні: видаткова частина Державного бюджету, державний замовник, керівник програми, виконавець програми, структурний підрозділ виконавця програми. У дисертації опрацьовано інструментарій управлінського обліку підсистеми обліку виконання кошторисів для стратегічного рівня «виконавець програми» та запропоновано схему кодування рахунків управлінського обліку виконання кошторисів, яка уможливлює розподіл витрат залежно від видів діяльності та економічних елементів. З їх використанням конкретизується інформація щодо реальної вартості виконаної державної цільової програми як у цілому, так і за періодами. |