Анотація до роботи:

Макаренко М.І. Бюджетно-монетарне регулювання цін у трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

Визначено сутність, функції та структуру механізму бюджетно-монетарного регулювання цін. Обгрунтовано, що в процесі ринкової трансформації економіки відбувається об’єктивна заміна прямих адміністративних інструментів цінорегулювання непрямими економічними, серед яких зростає роль податково-бюджетних, видатково-бюджетних і грошово-кредитних регуляторів. Визначено особливості впливу прямих, непрямих податків і субсидій на рівень, структуру і динаміку цін. Установлено особливості функціонального зв’язку між динамікою цін та грошових агрегатів і запропоновано механізм досягнення макроекономічної цінової стабільності монетарними інструментами.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні сутності, структури та функцій механізму бюджетно-монетарного регулювання цін за умов трансформації економічної системи на підставі детального аналізу класичного підґрунтя й сучасних наукових розробок. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. Формування ринкових умов господарювання в країнах з перехідною економікою потребує створення дієвого механізму впорядкування ринкового середовища, запровадження заходів державного моніторингу і регулювання перебігу ціноутворювальних процесів. Лібералізація умов господарювання та звуження контрольно-розпорядчих функцій держави на національному товарному ринку роблять необхідним концептуальне обґрунтування та практичну побудову цілісної системи заходів із регулювання ключової ланки ринкового механізму – ціни.

2. Грунтуючись на більш ніж десятирічному досвіді трансформаційних процесів, відзначено наступні прояви цінової нестабільності, що підривають сталі умови суспільного відтворення: 1) висока та надвисока макроекономічна динаміка цін початкового періоду економічних перетворень через слабко керовану лібералізацію цін; 2) цінові шоки як короткочасні спорадичні збурення загального рівня цін, притаманні періоду макроекономічної стабілізації та зростання; 3) зміна відносних цін на галузевих ринках; 4) стрибкоподібне підвищення цін на продукцію монопольних суб’єктів ринку.

Серед перерахованих випадків цінової нестабільності прямому адміністративному регулюванню підлягає лише останній. Більшість їх регулюється економічними методами непрямої форми дії із застосуванням інструментів фіскально-монетарного походження, що утворюють автономну підсистему в механізмі державного регулювання цін.

3. Концептуальна визначеність механізму бюджетно-монетарного регулювання цін ґрунтується на наявності відносно самостійного об’єкта регуляторного впливу – ціни із властивими їй реактивними точками сприйняття зазначеного впливу, визначеними економічною політикою цілями регулювання та засобами їх досягнення. Цільова функція регулювання цін має розгалужену структуру, диференційовану за рівнями господарювання. На мікрорівні вона модифікується в завдання досягнення збалансованості на ринках окремих товарів і товарних груп; мезорівень потребує прогнозованих змін міжгалузевих вартісних пропорцій виробництва; на макрорівні існує постійна потреба підтримання інфляції у межах помірних темпів; мегаекономічним завданням в умовах зростання відкритості економіки виступає наближення внутрішніх цінових співвідношень до аналогів світового ринку. Правильне визначення поточних і стратегічних пріоритетів дає змогу спрямувати регуляторний потенціал на розв’язання нагальних проблем цінової стабільності.

4. Засоби регулювання цін відіграють роль способів досягнення поставлених цілей, які диференціюються залежно від реактивної точки прикладання регуляторної дії на рівневі, структурні та динамічні. Подібна диференціація дає змогу не лише теоретично поглибити структуру механізму регулювання цін, але й обумовити застосування певних форм, методів та інструментів регулювання як складових єдиного механізму впливу на ціни. Для трансформаційної економіки все більшого значення набуває опосередкована форма регулювання цін, застосування економічних методів та бюджетно-монетарних інструментів при впливі на ціни.

5. Аналіз впливу податково-бюджетних і видатково-бюджетних інструментів на формування і зміну рівнів цін видається важливим з огляду на те, що, навіть не вдаючись до цілеспрямованого регулювання цін на продукцію реального сектора, держава мимоволі змінює цінову ситуацію в економіці, здійснюючи структурні зрушення в доходній та видатковій частинах бюджету. Непрямі податки справляють безпосередній вплив на ціни, ступінь якого залежить від цінової еластичності попиту й пропозиції оподатковуваних товарів та рівня конкурентності даного ринку. З метою оптимізації непрямого оподаткування та наближення його засад до стандартів податкового законодавства Євросоюзу доцільно: 1) усунути нерівномірність непрямого податкового навантаження та відповідну підвищувальну дію на ціни продукції залежно від галузі економіки, регіону країни та сфери кінцевої реалізації продукції; 2) знизити роль непрямих податків у надходженнях Державного бюджету, збільшивши їхню частку в доходах загального фонду місцевих бюджетів; 3) регулювання цін на імпортовану продукцію здійснювати шляхом застосування знижених ставок мита за товарами, де вони залишаються завищеними (за стандартами СОТ); 4) для уникнення девальваційного тиску на ціни скасувати визначення акцизного збору на вітчизняні товари в одиницях іноземної валюти.

6. Пряме оподаткування не справляє безпосереднього впливу на мікроекономічний рівень цін, однак, скорочуючи доходи виробників і споживачів, здатне опосередковано діяти на загальний їх рівень та динаміку. Для вдосконалення прямих податків необхідно відпрацювати методологію врахування прибутку в складі трансфертних цін та методику стягнення податку на прибуток підприємств, знизити його ставку до рівня сусідніх країн, усунути невпорядковані та необґрунтовані пільги по сплаті. Діючий прибутковий податок із громадян потребує нівелювання надмірно диференційованої шкали податкових ставок, що зменшить вплив інфляції на розмір надходжень до бюджету, а також підвищення величини неоподатковуваного мінімуму доходів до рівня прожиткового мінімуму, що спонукатиме до легалізації економічної діяльності. Загальне зменшення тягаря прямих податків стимулюватиме розвиток товарної пропозиції та стабілізацію цін у довгостроковому періоді.

7. У частині видатково-бюджетного впливу на ціни знижується роль прямих субсидій, обчислених у реальному виразі, при одночасному розширенні масштабів прихованого субсидування. Подібне трансформування системи субсидій робить процедуру їх надання непрозорою, сприяє розвитку корупції. Високі рівень і динаміка державного споживання ведуть до переобтяження видаткової частини бюджету, розростання апарату державної влади, відносного скорочення бюджетних видатків на соціальні потреби та опосередкованого сукупним попитом тиску на макроекономічний рівень цін. Аналогічно, в бік підвищення, на ціни діють державні трансфертні платежі у складі бюджетних видатків, однак збільшення їхньої частки видається позитивним явищем для перехідної економіки з низьким початковим розміром середнього трансферту.

8. Потенційна можливість і практична доцільність регулювання цін за допомогою інструментів грошово-кредитної політики випливає з сутнісно-функціональної природи ціни як грошового виразу втілених у товарі затрат факторів виробництва й корисності. Існування грошово-цінового зв’язку підтверджується емпіричними дослідженнями економістів монетаристської школи та власним аналізом автора щодо динаміки індексу споживчих цін та грошової маси. Високі значення коефіцієнтів парної кореляції між зазначеними рядами динаміки свідчать про можливість використання монетарних інструментів при впливі на зміну загального рівня цін. Для більш конкретного аналізу та перетворення кореляційних зв’язків у причинно-наслідкові побудована регресійна модель зміни цін під впливом змін у динаміці та структурі грошових агрегатів, процентної ставки за банківськими кредитами, обмінного курсу. У результаті проведеного дослідження виявлено, що найбільш вірогідними чинниками макроекономічної цінової динаміки виступають темпи зростання грошової маси, динаміки процентної ставки за кредитами комерційних банків та обмінного курсу. Водночас з’ясовано, що інфляція останніх трьох років носила переважно немонетарний характер, незважаючи на випереджальні темпи зростання грошової маси та грошової бази.

9. У механізмі передачі монетарного імпульсу з грошово-кредитного на товарний ринок встановлено канали найбільш потужної дії на ціни, якими в Україні служать кредитний і валютний канали. При цьому перший з них в умовах пожвавлення економіки та врівноважених інфляційних очікувань спрямовує монетарний імпульс переважно на приріст реального ВВП. Зважаючи на зростаючу відкритість національної економіки, зберігається високе значення валютного каналу монетарної трансмісії, коли курсові зрушення здатні порушити макроекономічну цінову стабільність.

10. З метою підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання загального рівня цін необхідна низка заходів загального та спеціального характеру, спрямованих на зміцнення довіри до вітчизняної банківської системи, національної валюти та державних боргових зобов’язань, узгодженість дій економічної та монетарної влади в разі підвищення ризику виникнення цінового шоку, врахування розміру грошового мультиплікатора і тривалості лагу грошово-кредитної політики, підвищення транспарентності в діях державних органів для приборкання інфляційних очікувань.

Публікації автора:

1. Макаренко М.І. Бюджетно-монетарне регулювання цін у перехідній економіці України. – К.: Знання України, 2002. – 304 с. (15,96 др. арк.).

2. Макаренко М.І. Ціна в перехідній економіці: теоретичні аспекти. – Суми: Ініціатива, 1997. – 42 с. (2,66 др. арк.).

3. Макаренко М.І. Регулювання цін на продукцію природних монополій // Система регуляторів перехідної економіки України / Ред. кол.: В.І. Кононенко (відп. ред.) та ін. – К.: Ін-т економіки НАН України, 1999. – С. 132-148 (1,5 др. арк.).

4. Макаренко М.І. Гроші та ціни в кількісній теорії. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, Ініціатива, 2001. – 64 с. (3,4 др. арк.).

27. Макаренко М.И. Цена новой техники в условиях перехода к рынку // Тезисы докладов науч.-тех. конф. преподавателей, сотрудников и студентов Сум. физ.-технол. ин-та. – Сумы: СФТИ, 1991. – С. 12 (0,1 др. арк.).

28. Макаренко М.И. Либерализация цен: первые шаги и проблемы // Тезисы докладов науч.-тех. конф. преподавателей, сотрудников и студентов Сум. физ.-технол. ин-та. – Сумы: СФТИ, 1992. – С. 12 (0,1 др. арк.).

29. Макаренко М.И. Новая система налогообложения: поиск эффективных вариантов // Тезисы докладов науч.-тех. конф. преподавателей, сотрудников и студентов Сум. Физ.-технол. Ин-та. – Сумы: СФТИ, 1993. – С. 58 (0,1 др. арк.).

30. Макаренко М.І. Проблеми формування курсу макроекономічної теорії для студентів-економістів // Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи ВНЗ України: Респ. наук.-метод. конф. торговельних і комерційних вузів. – К.: КТЕІ, 1994. – С. 63-65 (0,2 др. арк.).

31. Макаренко М.И. Условия организации самостоятельной работы студентов-экономистов по курсу “Макроэкономика” // Наук.-метод. конф. “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів”. – Суми: СумДУ, 1995. – С. 209 (0,1 др. арк.).

32. Макаренко М.И. Приватизация как предпосылка дерегулирования экономики // Теория и практика приватизации и оценки имущества: трансформация мирового опыта. Всеукраинская науч.-практ. конф. – Сумы: УАБД, 1997. – С. 5-7 (0,3 др. арк.).

33. Макаренко М.И. Роль фундаментальных дисциплин в подготовке бакалавров-экономистов // Современный этап реформирования экономического образования в России: Междунар. учеб.-метод. конф. – Ч. 2. – М.: Моск. фин. акад. при правительстве РФ, 1998. – С. 134-135 (0,2 др. арк.).

34. Макаренко М.И. О некоторых аспектах современной ценовой политики // Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Харків: ХІБМ, 1998. – С. 179-181 (0,3 др. арк.).

35. Макаренко М.І. Зарубіжний досвід регулювання цін на продукцію природних монополій // Зб. наук. праць Української академії банківської справи / За матеріалами наук.-метод. конф. викладачів, співробітників, аспірантів, здобувачів та студентів УАБС. – У 2-х т. Т. 1. – Суми: Ініціатива, 1998. – С. 3-11 (0,7 др. арк.).

36. Макаренко М.І. Валютний чинник цінової стабільності // Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України): Матеріали VII міжнар. теор. конф. – Модуль II (Ч. 1). – К.: Київ. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 1999. – С. 85-88 (0,3 др. арк.).

37. Макаренко М.И. Организационное ценовое регулирование естественномонопольних рынков в переходной экономике // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Сб.: Економічний вісник національної гірничої академії України. – Т. 1. – Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999. – С. 12-15 (0,4 др. арк.).

38. Макаренко М.І. Ціновий шок: індикатори, причини, вплив на економічне зростання // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Зб. наук. праць. – Луцьк: Вежа, 1999. – С. 319-324 (0,5 др. арк.).

39. Макаренко М.І. Про концептуальну визначеність державної політики регулювання цін // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Ч. 2. – К.: КДТЕУ, 2000. – С. 116-117 (0,2 др. арк.).

40. Макаренко М.И., Гребельник А.П. Влияние таможенно-тарифных регуляторов на функционирование механизма приграничного сотрудничества // Росія – Україна: проблеми і можливості наукового та економічного співробітництва: Зб. наук. праць. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, Ініціатива, 2000. – С. 167-172. Особисто здобувачеві належить аналіз ефективності зовнішньоекономічних зв’язків сумських підприємств (0,5 др. арк.).

41. Макаренко М.І. Методика визначення цінової нестабільності як загрози економічній безпеці // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – Вип. 26. – К.: ВПЦ “Київський університет”, Ін-т міжнар. відносин, 2001. – С. 130-134 (0,3 др. арк.).

42. Макаренко М.І. Режим торговельної політики як фактор макроекономічної рівноваги // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України): Матеріали IX міжнар. наук.-теор. конф. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 2001. – С. 78-81 (0,3 др. арк.).

43. Макаренко М.І. Монетаризм як елемент сучасної економічної свідомості // Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання: Зб. наук. праць. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2002. – С. 131-141 (0,7 др. арк.).

44. Макаренко М.И., Дадашев Б.А. Сельское хозяйство Украины в тисках “ценовых ножниц” // Аграрная наука. – М., 2003. – № 2. – С. 4-5. Особисто здобувачеві належить аналіз міжгалузевих цінових диспропорцій (0,4 др. арк.).