Анотація до роботи:

Машталер О.В. Біомоніторинг видами Bryophyta техногенно трансформованого середовища південного сходу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти та науки України, Дніпропетровськ, 2007.

Установлено певні реакції мохоподібних Bryum argenteum Hedw. та Bryum caespiticium Hedw. на забруднення навколишнього середовища важкими металами (Pb, Zn, Cu, Ni, Mn, Fe, Cr, Ca, Sn, Cd, Mo, Sb), визначено видовий склад бріофітів та проведено біоіндикаційну оцінку ступеня забруднення в умовах техногенно трансформованих екотопів південного сходу України. Вивчено особливості розподілу, екологічну, ценотичну та географічну структури мохоподібних. Ретельно досліджено частоту трапляння, проективне покриття і форми росту мохоподібних в екотопах територій промислових підприємств та відвалів вугільних шахт південного сходу України. Вперше для території Донецької області було зафіксовано мох Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. (Краснолиманський район, с. Закотне, сосновий ліс, на ґрунті (2004р.); м. Макіївка, вершина вугільного відвалу шахти ім. Орджонікідзе (2005р.)). Вперше на вершині вугільного відвалу (шахта ім. Орджонікідзе) також було знайдено верхоплідний мох Bryum torquescens B. et S. та бокоплідний - Caliergonella cuspidata (Hedw.) Loeske. Встановлено, що розвиток мохоподібних в екотопах техногенно трансформованого середовища є досить інформативним індикатором забруднення середовища, тому мохи можуть слугувати адекватними біомаркерами у системі моніторингу за станом середовища.

1. Вперше виявлено видовий склад мохоподібних в екотопах техногенно трансформованого середовища південного сходу України 38 видів, що належать до двох класів – Bryopsida та Hepaticopsida. Із них в екотопах культурфітоценозів 35 видів, селітебних територій – 18 видів, промислових майданчиків – 6 видів та відвалів вугільних шахт – 15 видів.

2. Вперше знайдено в техногенних екотопах види мохоподібних, які раніше не наводили для території південного сходу України: Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr., Bryum torquescens B. et S. та Caliergonella cuspidata (Hedw.) Loeske.

3. Встановлено, що домінуючу позицію у видовому складі мохоподібних техногенно трансформованого середовища південного сходу України займають бореальний, неморальний та аридний географічні елементи. Це є наслідком еколого-біологічних особливостей виявлених видів мохоподібних та потужного антропогенного тиску на них.

4. Виділено екологічні групи видів мохоподібних південного сходу України в залежності від зволоження та освітлення їх місцезростань, а також трофності і хімізму субстрату: провідне місце у їх екологічній структурі належить мезоксерофітам, мезотрофам, геліофітам та інцертофілам.

5. З урахуванням трапляння виду у різних екотопах, а також чисельності популяції виду та його ролі в мохових угрупованнях, встановлено, що ценотична активність мохоподібних представлена надтоактивними (4 види), високоактивними (9 видів), середньоактивними (6 видів), малоактивними (4 види) та неактивними видами (15 видів). Останні займають лідируюче положення.

6. В якості перспективних тест-видів для проведення локального комплексного моніторингу обрано поширені в природних місцезростаннях південного сходу України види моху Bryum argenteum Hedw. та B. caespiticium Hedw.

7. Встановлено, що B. argenteum накопичує більший вміст важких металів, ніж B. caespiticium. Відмічено вагому різницю між вмістом хімічних елементів у ґрунтах та гаметофітах мохів для Pb (ДМЗ), Zn (ДМЗ, мікрорайон №1), Ni (ДКХЗ, ФЗ, мікрорайон №1), Mn (усі досліджені зони), Fe (ДМЗ, ДонецькГірМаш, шахта «Південна»), Cr (ДМЗ, ФЗ, мікрорайон №1 – тільки для B. argenteum), Sn (ДКХЗ, ДМЗ, мікрорайон №1), Cd (ДКХЗ, мікрорайон №1), Mo (ДМЗ, ДБС та всі досліджені зони на території м. Дзержинськ).

8. За рівнем нагромадження у гаметофітах мохів важкі метали розташовано в такий зростаючий ряд фітотоксичності: Sb

9. Виявлено диференційовану чутливість досліджених видів мохоподібних до токсичної дії важких металів, що підтверджує перспективність методів бріоіндикації стану навколишнього середовища і розширює можливості їх використання. Виявлено токсикотолерантні види мохоподібних Bryum argenteum Hedw., B. caespiticium Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., Funaria hygrometrica Hedw., Leskea polycarpa Hedw.

10. Визначено кореляційні зв’язки між показниками забруднення ґрунтів важкими металами та вмістом у гаметофітах мохів окремо для кожної пробної площі, що підтверджують можливість використання Bryum argenteum Hedw. та B. caespiticium Hedw. в якості індикаторів.

11. З’ясовано, що існує тісний зв'язок між частотою трапляння видів мохів та їх проективним покриттям. Виявлено, що види, які трапляються найчастіше, здебільшого характеризуються і найвищим показником проективного покриття. В складних екологічних умовах існування відбувається зменшення висоти стебла у видів мохів та його розгалуження, а також поява ксероморфних ознак (загорнуті краї листкової пластинки, гіалінові волоски) у мезофітних видів. Серед досліджених видів мохоподібних відмічено переважання видів із щільнодернинною життєвою формою.

12. Встановлено, що розвиток мохоподібних в екотопах техногенно трансформованого середовища південного сходу України є досить інформативним індикатором забруднення середовища, тому вони можуть слугувати адекватними біомаркерами у системі моніторингу за станом середовища регіону.

Публікації автора:

1. Глухов А.З., Остапко И.Н., Машталер А.В. Актуальные вопросы бриоиндикации в условиях Донбасса // Промышленная ботаника. 2004. №4. – С. 110-116. (Здобувачем зібрано та визначено фактичний матеріал, проведено лабораторні дослідження та обробку даних, сумісно зі співавторами встановлено мету досліджень, інтерпретовано результати та оформлено висновки).

2. Машталер О.В. Екологічна структура мохоподібних Донбасу // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. Сер. “Біол. науки”. – 2005. – №52(75). – С. 31-34.

3. Машталер О.В. Мохоподібні антропогенних комплексів південного сходу України // Межведомств. сб. научн. работ. “Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона”. – Донецк: Изд-во Донецк. нац. ун-та, 2005. – Вып. 5. – С. 41-48.

4. Машталер О.В., Конторська О.О. Деякі особливості розповсюдження мохоподібних в умовах Донбасу // Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». – Львів: Ліга-Прес, 2004. – Вип.5. – С. 110-114. (Дисертантом сумісно зі співавтором виконано польові дослідження, визначено матеріал. Особисто ним оформлено роботу та сформульовано висновки).

5. Глухов О.З., Машталер О.В. Використання Bryum argenteum Hedw. та Bryum caespiticium Hedw. (Bryophyta) для індикації забруднення довкілля важкими металами // Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». – Львів: Ліга-Прес, 2006. – Вип.6. – С. 32-37. (Здобувачем зібрано та визначено фактичний матеріал, проведено лабораторні дослідження та обробку даних, підготовлено статтю; прийнято участь у формулюванні висновків).

6. Машталер А.В. Видовой состав мохообразных в условиях техногенно трансформированной среды Донбасса // Матер. IV Міжнар. наук. конф. “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 17-19 вересня 2003 р.). – Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2003. – С. 209-210.

7. Глухов О.З., Машталер О.В. Bryum argenteum Hedw. та Bryum caespiticium Hedw. (Bryophyta) як біологічні індикатори забруднення важкими металами навколишнього середовища // Матер. Міжнар. наук. конф. «Каразінські природознавчі студії» (Харків, 14-16 червня 2004 р.). – Харків: Вид-во Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 209-210. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено експеримент, оформлено роботу).

8. Машталер О.В. Індикація забруднення середовища із застосуванням мохів Bryum argenteum Hedw. та Bryum caespiticium Hedw. (Bryophyta) на території Донецької області // Тез. доп. II Міжнар. конф. «Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти» (Львів, 18-21 серпня 2004 р.). – Львів: «СПОЛОМ», 2004. – С. 325.

9. Машталер О.В., Глухов О.З. Біомоніторинг промислових територій міст Донецької області // Зб. матер. конф. молодих вчених «Сучасні проблеми екології» (Запоріжжя, 7-9 жовтня 2004 р.). – Запоріжжя, Б. в., 2004. – С. 120-122. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено експеримент, оформлено роботу).

10. Машталер А.В. Мохообразные в условиях промышленного Донбасса (Украина) // Сб. матер. Всероссийской науч.-практ. конф. «Екологія промышленного региона и экологическое образование» (Нижний Тагил, 30 ноября – 1 декабря 2004 г.). – Нижний Тагил, 2004. – С. 73-74.

11. Машталер А.В., Глухов А.З. Особенности бриоиндикации Донецка // Матер. II Междунар. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых учёных «Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация» (Одесса, 28 марта – 1 апреля 2005 г.). – Одесса: Альянс-Юг, 2005. – С. 46. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено експеримент, оформлено роботу).

12. Машталер О.В. Бріофіти відвалів вугільних шахт Донбасу // Матер. конф. молодих учених-ботаніків «Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття» (Умань, Нац. дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, 6-9 вересня 2005 р.). – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 39-40.

13. Машталер О.В. Видовий склад та особливості розповсюдження мохоподібних на териконниках Донбасу // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. «Екологічні дослідження у промислових регіонах України» (Дніпропетровськ, 8-9 листопада 2005 р.). – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропет. нац. ун-ту, 2005. – С. 56-57.

14. Глухов О.З., Машталер О.В. Мохоподібні селітебних ландшафтів південного сходу України // Зб. тез II Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів (Львів, 21-24 березня 2006 р.). – Львів, 2006. – С. 84-85. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено експеримент, оформлено роботу).

15. Машталер О.В. Нова знахідка Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwaegr. на території південного сходу України // Матер. міжнар. конф. молодих учених-ботаніків “Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології” (Київ, 27-30 вересня, 2006 р.). – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 20-21.