Анотація до роботи:

Драгуть С.С. Біологічні властивості збудника, удосконалення діагностики та лікувально-профілактичних засобів при сальмонельозі птиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2006.

У роботі наведені дані досліджень та їх аналіз щодо циркулювання сальмонел серед птиці різного віку на птахофабриках різного технологічного напрямку Харківської, Дніпропетровської та АР Крим в період з 1990 по 1994 роки.

Для підвищення ефективності діагностики сальмонельозу запропоновано використання цитратно-сольового середовища для накопичення сальмонел та метод крапкової імуноферментної детекції для виявлення антигену в кількості від 10⁶ до 10⁹ мікробних клітин у 1 см³ матеріалу.

Завдяки застосуванню препаратів хлоргексидінбіглюконату і декаметоксину на підставі вивчення їх протимікробної дії in vitro та в умовах промислового виробництва удосконалені профілактично-лікувальні заходи щодо боротьби з сальмонельозом птиці, що сприяє збереженню молодняка, підвищенню приросту живої маси та зменшенню сальмонелоносійства.

1. Сальмонельоз сільськогосподарської птиці, обумовлений хазяїн-неадаптованими сероварами сальмонел, завдає значних збитків птахівництву і має соціальне значення. Існуючі засоби діагностики та профілактики не в повній мірі забезпечують захист птиці від сальмонельозу в птахогосподарствах промислового типу. Використання цитратно-сольового середовища для накопичення сальмонел та нового методу крапкової імуноферментної детекції підвищує ефективність діагностики сальмонельозу. Застосування хлоргексидинбіглюконату і декаметоксину для профілактики та терапії сальмонельозу забезпечує збільшення збереження птахопоголів’я і зниження кількості сальмонелоносіїв у стаді.

2. У птахогосподарствах яєчного, м’ясного та яєчно-м’ясного напрямків Харківської, Дніпропетровської областей і АР Крим у 1990-1994 роках від птиці ізольовано вісім сероварів сальмонел, серед яких переважали S. enteritidis - 55 % та S. pullorum-gallinarum - 30 %. S. infantis, S. typhimurium, S. amager, S. othmarschen, S. arizonae, Salmonella серогрупи G виділені у 2,5 % випадків.

3. Сальмонели частіше ізолювали від 1-10-добових курчат та 160-200-добових курей (відповідно, у 12,4 % і 10,1 % випадків). Від 10-100 добових курчат сальмонели виділено лише у 3,1 % випадків. Від завмерлих ембріонів сальмонели, як правило, не виділяли. Із яєць сальмонели були ізольовані в 0,4 % випадків. При дослідженні 45 проб комбікорму тільки в одному випадку (2,2 %) була виділена S. enteritidis.

4. Культури сальмонел, виділені від птиці, із яєць і комбікорму, типові за своїми культурально-морфологічними, біохімічними та антигенними властивостями, характеризуються високою терморезистентністю: 32 із 42 культур (76,2 %) зберігають життєздатність при 70 ^оС протягом 15, 30 та 45 хвилин (термін спостереження).

5. При визначенні чутливості виділених культур сальмонел до антибіотиків (аміноглікозидів, групи пеніциліну, поліміксину, тетрацикліну та еритроміцину) встановлено, що 80,9 % із них виявились стійкими до поліміксину; 73,8 % - до тетрацикліну; 38,1 % - до неоміцину; 28,6 % - до мономіцину та стрептоміцину. Усі культури були резистентними до еритроміцину та пеніциліну. До левоміцетину резистентність виділених ізолятів варіювала (54,8 % культур були резистентні). При цьому із 42 ізольованих культур сальмонел по 9,5 % проявляють стійкість до одного і трьох антибіотиків, по 28,6 % – до двох і чотирьох антибіотиків, 19,1 % – до п’яти антибіотиків.

6. Ізольована з кісткового мозку 8-добового курчати культура S. enteritidis була патогенною для 160-добових курей і мала високу інвазивність. Через сім діб після перорального інфікування із забитих з діагностичною метою курей культури вихідного штаму реізольовано з печінки, жовчі, селезінки, кісткового мозку, крові з серця, тимусу, фабрицієвої сумки, легенів, нирок, а також із зобу, сліпих відростків кишок, клоаки. Найчастіше (у два рази) S. enteritidis виділяли з зобу, печінки, селезінки, нирок.

7. Встановлено, що використання цитратно-сольового середовища для накопичення підвищує ймовірність виділення сальмонел із дослідженого матеріалу (на 26,4 % випадків більше) в порівнянні з селенітовим середовищем та через 6 годин інкубування забезпечує накопичення сальмонел у кількості 10⁶ мікробних клітин в 1 см³ при посіві 10-100 клітин у 1 см³.

8. Запропонований для індикації сальмонел метод крапкової імуноферментної детекції забезпечує їх виявлення в досліджуваному матеріалі при наявності від 10⁶ до 10⁹ мікробних клітин в 1 см³. Методика постановки тесту проста, не вимагає спеціального обладнання і дозволяє отримати результат протягом трьох годин.

9. Хлоргексидінбіглюконат проявляє бактеріостатичну дію in vitro на культури S. pullorum-gallinarum і S. infantis в мінімальній дозі 3,0 мкг/см³, на культури S. enteritidis, S. typhimurium, E. coli, Staphylococcus aureus – 1,5 мкг/см³; декаметоксин – 60 мкг/см³ на культури S. pullorum-gallinarum та 30 мкг/см³ – на інші культури. Мінімальна бактерицидна концентрація хлоргексидінбіглюконату щодо даних культур, відповідно, становить 10 мкг/см³ (до S. pullorum-gallinarum і S. infantis - 20 мкг/см³), декаметоксину – 100 мкг/см³ (до S. pullorum-gallinarum – 200 мкг/см³).

10. Встановлено, що декаметоксин більш токсичний для добових курчат, ніж хлоргексидінбіглюконат. Токсичні дози декаметоксину і хлоргексидінбіглюконату перевищують профілактичні у 25 і 100 разів (лікувальні – у 7 разів).

11. Для профілактики сальмонельозу в птахогосподарствах рекомендується застосування хлоргексидінбіглюконату в дозі 14 мг або декаметоксину в дозі 200 мг на літр питної води (відповідно, 3 і 40 мг/кг живої маси) та для лікування – 200 мг хлоргексидінбіглюконату в літрі питної води (50 мг/кг живої маси). В порівнянні з тримеразином, застосування цих препаратів у профілактичних дозах сприяє підвищенню збереження молодняка, відповідно, на 53,7 % і 50,9 % в перші 15 діб; на 51,6 % і 48,4 % протягом 30 днів вирощування; при терапії – на 43 % в перші два тижні; сприяє зниженню числа виявлення патологоанатомічних змін не менше ніж у 1,6 рази і підвищенню приросту живої маси в середньому на 6 г за 15 діб і на 8 г за 30 діб; знижує рівень сальмонелоносійства не менше ніж на 86,0 % при використанні хлоргексидінбіглюконату і на 62,4-86,0 % при випоюванні декаметоксину.

Публікації автора:

1. Екологічні аспекти епідеміології сальмонельозів / Ю.Л. Волянський, Н.В. Качур, С.С. Драгуть, В.О. Бусол, В.Ф. Бабкін, В.О. Доценко // Тваринництво України. - 1993. - № 5-6. - С. 24. (Дисертантка провела експериментальну частину досліджень та аналіз отриманих результатів).

2. Стегний Б.Т., Драгуть С.С. Значение сальмонеллезов птицы в ветеринарной медицине // Вет медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - Х., 2003. - Вип. 81. - С. 286-291. (Дисертантка провела аналіз літературних даних щодо проблеми сальмонельозу птиці).

3. Стегний Б.Т., Драгуть С.С. Случай вспышки сальмонеллеза цыплят, вызванный S.enteritidis // Вет медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - Х., 2003. - Вип. 82. - С. 548-550. (Дисертантка провела експериментальні дослідження, проаналізувала одержані результати та виконала статистичну обробку).

4. Драгуть С.С. Удосконалення заходів боротьби з сальмонельозом птиці // Вет медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - Х., 2005. - Вип. 84. - С. 1232-1236.

5. Стегній Б.Т., Драгуть С.С., Доценко В.О. Застосування деяких хіміотерапевтичних препаратів для профілактики сальмонельозу птиці // Вісник аграрної науки. – 2005. - № 5. – С. 26-29. (Дисертанткою проведено дослідження протимікробних властивостей хіміопрепаратів).

6. Стегний Б.Т., Коваленко Л.В., Драгуть С.С. Куриные яйца как фактор передачи сальмонелл // Птахівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. - Борки, 2003. - Вип. 53. - С. 641-645. (Дисертанткою проведено бактеріологічні дослідження курячих яєць).

7. Применение декаметоксина и хлоргексидинбиглюконата (ХГБГ) для профилактики сальмонеллеза птиц / Б.Т. Стегний, С.С. Драгуть, С.А. Гужвинская, В.А. Доценко // Птахівництво: Міжвід. тематич. наук. зб. – Борки, 2004. – Вип. 55. – С. 578-581. (Дисертантка обґрунтувала використання хіміотерапевтичних препаратів та провела їх впровадження у птахогосподарстві).

8. Доценко В.А., Бабкин В.Ф., Драгуть С.С. Обсеменение организма кур сальмонеллой энтеритидис в результате экспериментальной инфекции // Информ. Бюл., 1994 г./ ИЭКВМ. - Харьков, 1995. - С. 158. (Дисертантка провела бактеріологічні дослідження та проаналізувала отримані результати).

9. Перспективы использования сред обогащения для выделения сальмонелл методом экспресс-диагностики / Л.А. Кособуцкий, Т.А. Тищенко, Е.М. Савинова, А.И. Дзюба, В.И. Чернявский, В.Ф. Бабкин, В.А. Доценко, С.С. Драгуть // Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсив. ведения животноводства и создания фермер. хоз-в: Тез. докл./Всесоюз. науч. конф., 17-22 сент, 1991 г., посвящ. 140-летию ХЗВИ. - Харьков, 1991. - С. 125. (Дисертанткою проведено експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів).

10. Твердофазный иммуноферментный анализ для обнаружения сальмонелл / В.А. Бусол, В.Ф. Бабкин, В.А. Доценко, С.И. Вовк, С.С. Драгуть, В.И. Чернявский, Е.М. Савинова // Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсив. ведения животноводства и создания фермер. хоз-в: Тез. докл. /Всесоюз. науч. конф., 17-22 сент. 1991 г., посвящ. 140-летию ХЗВИ. - Харьков, 1991. - С. 110. (Дисертантка провела експериментальну роботу по розробці експрес-методу виявлення сальмонел).

11. Стегний Б.Т., Драгуть С.С. Методические рекомендации по профилактике и терапии сальмонеллезов птиц. – Харьков, 2003. – 15 с. (Дисертантка запропонувала впровадження хіміотерапевтичних препаратів для профілактики і терапії сальмонельозу птиці).