Анотація до роботи:

Бочевар О.В. Біологічні та технологічні заходи підвищення продуктивності рослин і якості зерна ярого ячменю в південно-західній частині Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2007.

Наведено результати досліджень з вивчення впливу строків сівби, норм висіву, застосування регуляторів росту, біологічних препаратів на врожайність та якість зерна різних сортів ярого ячменю в умовах південно-західної частини Степу України. Встановлено особливості росту і розвитку надземної частини рослин, формування щільності посівів, динаміки наростання сухої маси, площі листкової поверхні та основних господарсько-цінних ознак, залежно від генетичних особливостей сортів і застосування окремих агротехнічних та біологічних заходів.

Досліджено вплив передпосівної обробки насіння біологічними та хімічними препаратами на енергію проростання і схожість насіння, темпи загального росту і розвитку проростків ячменю. Встановлено, що обробка насіння біологічними препаратами Агат-25К та Ризоплан сприяє зменшенню ураження рослин кореневими гнилями та летючою сажкою, що дає можливість часткової заміни високотоксичних хімічних протруйників біологічними, які цілком безпечні для навколишнього середовища.

У дисертаційній роботі наводяться результати досліджень щодо особливостей розвитку рослин і формування продуктивності та якості зерна ярого ячменю при використанні різних сортів, строків сівби, норм висіву, новітніх регуляторів росту та біологічних препаратів. Наведено теоретичне узагальнення і наукове обґрунтування біологізованої моделі технології вирощування ярого ячменю в південно-західній частині Степу України із застосуванням адаптованих до умов довкілля і розроблених основних технологічних елементів.

1. Виявлено, що максимальна кількість продуктивних стебел (395-488 шт./м²) та зерен у колосі (19,3-21,0), а також маса 1000 зерен (49,4-51,9 г) формувалися за умов сівби ярого ячменю в оптимальний строк (при настанні фізичної стиглості ґрунту). Найбільш пристосованими до посушливих умов південно-західного Степу виявилися сорти ярого ячменю Гетьман і Вакула, врожайність зерна яких, в середньому за роки досліджень, становила 5,12 і 5,68 т/га, що перевищувало цей показник у інших сортів на 0,46-1,60 т/га.

2. Підвищення раніш рекомендованої норми висіву ярого ячменю (4 млн/га) до 5-6 млн./га забезпечувало зростання рівня врожайності зерна на 0,09-0,43 т/га. Внесення азотно-фосфорних добрив збільшувало його на 0,12-0,46 т/га.

3. Доказана доцільність передпосівної обробки насіння біологічними препаратами. Під впливом обробки насіння препаратом Агат-25К лабораторна схожість та енергія проростання підвищувались на 2-3%, довжина проростків збільшувалась на 0,38-0,64 дм, корінців – на 0,19-0,21 дм, загальна кількість корінців – на 0,8 шт./рослину.

4. Застосування рістрегулюючих препаратів Агат-25К і Байкал-ЕМ для інкрустації насіння сприяло підвищенню польової схожості – на 2,0-3,5%, загальної густоти стеблостою ярого ячменю – на 120-144 шт. рослин/м², висоти рослин – на 0,33-0,94 дм, площі листкової поверхні однієї рослини – на 1,50-1,79 дм², маси вегетативної частини рослин – на 1,06-1,16 т/га, що обумовило зростання врожайності зерна ярого ячменю кормового напрямку призначення на 0,38-0,48 т/га (12,3-15,6%), пивоварного – на 0,29-0,40 т/га (9,7-13,4%) без погіршення якісних показників.

Додаткове обприскування рослин ярого ячменю аналогічними рістрегулюючими препаратами у фазі кущіння виявилося малоефективним.

5. За екстремальних гідротермічних умов впродовж вегетації ефективність обробки насіння регуляторами росту Агат-25К, Байкал-ЕМ, Емістим С суттєво підвищувалася (16,7-50%), а дія регуляторів росту Гумісол і Фумар, навпаки, знижувалась (12,5-47,1%).

Використання азотфіксуючих штамів бактерій було більш доцільно при сприятливому сполученні температурного режиму та вологозабезпечення рослин ячменю (0,23-0,36 т/га), а за умов обмеженої кількості вологи в ґрунті лише в посівах сорту Адапт спостерігався позитивний вплив фосформобілізуючих штамів бактерій (0,15 т/га).

6. Ураження рослин кореневими гнилями визначалося умовами зволоження протягом вегетаційного періоду ярого ячменю. Найбільш ефективним засобом захисту рослин від цієї хвороби виявилась передпосівна обробка насіння фунгіцидом Вітавакс 200 ФФ, а також сумісне його застосування у бакової суміші з біопрепаратом Агат-25К. В цьому випадку, розповсюдженість хвороби, в порівнянні з контрольними ділянками, зменшувалась на 8,0-12,7%, а інтенсивність ураження – у 5-8 разів. Окреме використання препарату Агат-25К обмежувало розповсюдженість і розвиток кореневих гнилей у 2,5-3 рази. Додавання у бакову суміш для інкрустації насіння препарату Агат-25К дозволило вдвічі зменшити норму витрати протруйника Вітавакс 200 ФФ без зменшення ефекту дії заходу проти летючої сажки (94,7%).

7. Разом із захисними властивостями, біологічні препарати мають рістрегулюючу здатність, що позначалося на формуванні продуктивності рослин. При обробці насіння біопрепаратами Агат-25К врожайність зерна ячменю підвищувалася на 0,50-0,58 т/га; Ризоплан – на 0,22-0,26 т/га. Обробка насіння баковою сумішшю з половинної дози фунгіциду Вітавакс 200 ФФ і рекомендованої норми препарату Агат-25К, при порівнянні з ефективністю окремого використання препарату Агат-25К, знижувала рівень врожайності зерна на 0,16-0,34 т/га.

8. Зерно ярого ячменю кормового і пивоварного напрямків використання в умовах південно-західного Степу за якісними показниками не відрізняється. В посушливі роки вміст білкових речовин становив 9,4-10,8%, тоді як у відносно зволожені спостерігалося зниження рівня білка – до 8,4-7,2% та підвищення вмісту крохмалю – до 57,3-62,2%.

При використанні біопрепарату Агат-25К вміст білка у зерні ячменю за роки досліджень підвищувався на 0,5-08%, крохмалю – на 1,2-2,1%.

За вмістом білка (8,2-9,6%), крохмалю (55,6-58,4%), екстрактивністю (82,0-83,2%), масою 1000 зерен (44,6-49,0 г), плівчастістю (8,0-8,3%) та іншими показниками якості, зерно досліджуваних сортів ячменю відповідало вимогам Державного стандарту України 3769-98 для пивоварного ячменю.

9. В умовах південно-західного Степу найвищі показники економічної ефективності досягалися за умов сівби ярого ячменю в оптимальний строк. При його відхиленні у бік ранніх або пізніх собівартість 1 т зерна підвищувалася на 6,6-10,3%. За результатами досліджень вищий рівень рентабельності (38,0 і 48,1%) і показників прибутковості (634 і 830 грн/га) та найменшу собівартість зерна (326,2 і 303,9 грн/т) отримано при сівбі ярого ячменю сортів Гетьман і Вакула нормою висіву 5 млн./га.

10. Високий рівень окупності 1 грн виробничих витрат спостерігався при обробці насіння біологічними препаратами Агат-25К (2,69-2,76 грн) і Ризоплан (1,63-1,79 грн), а також використанні протруйника Степ (2,60-2,73 грн). Порівняно з еталоном – фунгіцидом Вітавакс 200 ФФ та варіантом без протруєння, прибуток підвищувався на 26-152 і 62-188 грн/га відповідно. Інкрустація насіння рістрегулюючими препаратами забезпечувала зниження собівартості зерна ярого ячменю на 10,7-38,2 грн/т. Вищу окупність 1 грн виробничих витрат одержано при використанні препаратів Байкал-ЕМ, Емістим С (1,52-2,17 грн).

Публікації автора:

1. Мусатов А.Г., Бочевар О.В. Ефективність біологічних засобів захисту рослин в технології вирощування ярого ячменю // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23-24. – С. 94-98 (авторство складає 70%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

2. Мусатов А.Г., Бочевар О.В. Вплив рістрегулюючих речовин на габітус та продуктивність рослин ярого ячменю // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26-27. – С. 113-117 (авторство складає 70%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

3. Мусатов А.Г., Рибка В.С., Бочевар О.В. Продуктивність і ефективність вирощування різних сортів ярого ячменю в умовах південно-західного регіону України // Зрошуване землеробство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 46. – С. 78-84 (авторство складає 60%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

4. Бочевар О.В. Продуктивность растений ярового ячменя в зависимости от использования химических и биологических протравителей семян // Вісник аграрної науки Південного регіону: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2005. – № 6 .– С. 84-89.

5. Мусатов А.Г., Рибка В.С., Бочевар О.В. Ресурсозберігаючі моделі виробництва ярого ячменю з елементами біологізації // Хранение и переработка зерна. – Дніпропетровськ, 2006. – № 2. – Вип. 80. – С. 20-22 (авторство складає 40%, включає проведення дослідів, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

6. Бочевар О.В. Влияние инокуляции семян ярового ячменя бактериальними препаратами на урожай зерна в зоне Степи // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених – К., 2004. – С. 50-52.

7. Бочевар О.В. Ефективність біологічних препаратів в системі захисту ярого ячменю // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Збірник тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 200-201.

8. Пишта С.Д., Кирчук И.С., Бочевар О.В. и др. Ячмень яровой. Овес. Горох // Особенности проведения весенне-полевых работ в 2004 году в сельхозпредприятиях Одесской области. – Одесса, 2004. – С. 9-11 (авторство складає 50%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних, написання рекомендацій).

9. Мусатов А.Г., Бочевар О.В. та ін. Технологічні особливості вирощування сільськогосподарських культур. Ячмінь фуражний. Ячмінь пивоварний // Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 141-145 (авторство складає 50%, включає аналіз та узагальнення експериментальних даних).