Анотація до роботи:

Бовсуновський В.М. Біологічні особливості пасльону чорного – Solanum nigrum L. та удосконалення системи захисту від нього посівів цукрових буряків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню біологічних особливостей розвитку пасльону чорного – Solanum nigrum L. і процесів забур’яненості у агрофітоценозах цукрових буряків. Встановлені фенологічні фази розвитку пасльону чорного та їх тривалість, особливості проростання насіння бур’яну та його шкідливість у посівах цукрових буряків.

На підставі нових знань розроблено обґрунтовані заходи ефективного контролювання пасльону чорного та інших бур’янів у посівах цукрових буряків, що поєднують хімічний (три послідовні обприскування баковою композицією гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 0,75 л/га + Голтікс, 70 % к.с. – 1 л/га + Сільвет – 0,06 л/га та одне грамініцидом Пантера, 4 % к.е. – 1 л/га) та фітоценотичний (створення рівномірного посіву рослин цукрових буряків з густотою стояння 110 тис. шт./га на час проведення збирання урожаю коренеплодів) прийоми.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні біологічних особливостей пасльону чорного. Виявленні дві популяції пасльону чорного з різним рівнем плоїдності хромосом. Встановленні ефективності дії прийомів хімічного і фітоценотичного методів контролювання сходів бур’янів, у тому числі пасльону чорного на посівах цукрових буряків в Правобережному Лісостепу України.

1. У результаті проведених досліджень встановлено, що видова насиченість бур’янового компонента агрофітоценозів цукрових буряків становила 10–14 видів з 11 ботанічних родин. У структурі забур’яненості переважали рослини з класу Dicotyledones 81,4 %, серед яких представники родини Amarantaceae (20,7 %), Brasicaceae (16,5 %), Solanaceae 13,1 %, Polygonaceae (5,5 %).

2. Найбільш інтенсивно процеси забур’яненості посівів цукрових буряків проходили у третій декаді травня, коли загальна кількість бур’янів сягала максимуму 53,8 шт./м². На відміну від більшості видів сегетальної флори, пік інтенсивності появи сходів пасльону чорного припадав на першу декаду червня (8 шт./м²).

3. Максимальне накопичення загальної сирої маси бур’янів у посівах цукрових буряків відбувалося у другій декаді липня (2631 г/м²), коли частка пасльону чорного становила – 17,5 %. В подальшому надземна маса сегетальної флори поступово зменшувалася, а пасльону чорного продовжувала зростати і до кінця серпня становила 736 г/м², або 48,2 %.

4. У рослин пасльону чорного за 2,3–2,6 місяця вегетації у посівах цукрових буряків на перших пагонах проходять всі фази розвитку, а на самій рослині одночасно виявлено фази від утворення бутонів до масового дозрівання плодів, тобто їм властива онтогенетична різноякісність.

5. Проведенням маршрутного обстеження орних земель Білоцерківської дослідно-селекційної станції і наступного флуоресцентного аналізу зразків рослин Solanum nigrum L. на вміст хромосом у ядрах клітин виявлено наявність популяції з різним рівнем плоїдності: 4n і 8n, що свідчить про високу пластичність виду, здатність легко модифікуватись, змінювати геном та відповідно біохімічні і морфологічні властивості під впливом різних факторів зовнішнього середовища.

6. Збільшення кількості рослин бур’яну від 1 до 24 шт./м² призводило до зростання загальної їх сирої маси від 415,5 до 1918,6 г/м², що знижувало продуктивність цукрових буряків від 36,9 до 16,9 т/га. Між величиною накопиченої рослинами пасльону чорного сирої маси та урожайністю коренеплодів культури існує тісний кореляційний зв’язок: г_s = – 0,78.

7. Оптимальним показником рН середовища для проростання насіння пасльону чорного є 6,5. Підвищення рівня кислотності середовища менше рН 6,0 а також зростання лужності вище рН 7,5 пригнічувало здатність насіння бур’яну проростати на 65 та 40 % відповідно.

8. Густота стояння рослин цукрових буряків істотно впливала на можливості бур’янів заселяти їх посіви. Збільшення густоти стояння від 66 до 110 тис. шт./га забезпечувало зниження забур’яненості на 58,8 %, зокрема пасльоном чорним на 52,4 %, що сприяло зменшенню накопичення сирої маси на кінець вегетації культури у 1,7 раза.

9. Раціональне поєднання можливостей захисної дії хімічного методу (три послідовні обприскування гербіцидами по сходах) з фітоценотичним (рівномірним розміщенням рослин культури у рядку і густотою стояння 110 тис. шт./га перед збиранням урожаю коренеплодів) забезпечувало надійне контролювання бур’янів протягом усієї вегетації і отримання високої продуктивності посівів цукрових буряків.

10. Найбільш високий і стабільний рівень захисної дії посівів цукрових буряків проявляла бакова суміш гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е., (0,75 л/га) + Голтікс, 70 % к.с. (1 л/га) + Пантера, 4 % к.е., (1 л/га) з додаванням поверхнево–активної речовини Сільвет (0,06 л/га). Проведення трьох послідовних обприскувань дозволило зменшити загальну чисельність сходів бур’янів на 97,2 %, зокрема пасльону чорного на 97 %.

11. Максимальну продуктивність посівів цукрових буряків та економіко-енергетичні показники отримали за використання бакової суміші гербіцидів Бетанал Експерт, 27 % к.е., (0,75 л/га) + Голтікс, 70 % к.с. (1 л/га) + Пантера, 4 % к.е., (1 л/га) з додаванням поверхнево–активної речовини Сільвет (0,06 л/га): урожайність коренеплодів – 55,2 т/га, рентабельність – 47,8 %, коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,76.

Публікації автора:

1. Макух Я.П. Забур’янення посівів цукрових буряків / Я.П. Макух, О.О. Іващенко, В.М. Бовсуновський // Карантин і захист рослин. – 2005. – №11. – С. 3–4 (проведення досліджень, узагальнення і аналіз результатів).

2. Бовсуновський В.М. Пізні бур’яни / В.М. Бовсуновський // Карантин і захист рослин. – 2005. – №12. – С. 5–6.

3. Бовсуновський В.М. Паслін чорний. Особливості проростання насіння за різних умов / В.М. Бовсуновський, О.О. Іващенко // Карантин і захист рослин. – 2007. – №5. – С. 16–17 (проведення досліджень, узагальнення даних, написання статті).

4. Бовсуновський В.М. Особливості захисту від бур’янів в умовах холодної весни / В.М. Бовсуновський, О.В. Марущак, Я.П. Макух // Цукрові буряки. – 2007. – № 1. – С. 12, 20 (проведення досліджень, узагальнення даних, написання статті).

5. Бовсуновський В.М. Захист посівів цукрових буряків від пізніх ярих бур’янів / В.М. Бовсуновський // Цукрові буряки. – 2007. – № 6. – С. 18–20.

6. Бовсуновський В.М. Шкідливість пасльону чорного у посівах цукрових буряків / В.М. Бовсуновський // [“Рослини-бур’яни та ефективні системи захисту від них посівів сільськогосподарських культур”], (Київ, 14–15 березня 2008 р.) / Науково–теоретична конференція Українського наукового товариство гербологів. – К.: Колобіг, 2008. – С. 13–17.

7. Бовсуновський В.М. Контролювання пасльону чорного у посівах цукрових буряків / В.М. Бовсуновський // [“Інтегрований захист рослин в Україні”], (Київ, 2–3 грудня 2008 р.) / Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених і спеціалістів. – К., 2008. – С. – 10 –13.