Анотація до роботи:

Іващенко О.О. Біологічні особливості бур’янів і удосконалення захисту від них посівів цукрових буряків.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

В дисертації наведено новий напрям вирішення важливої наукової задачі, що полягає у встановленні біологічних особливостей основних видів бур’янів у агрофітоценозі та закономірностей формування продуктивності буряків цукрових залежно від технологічних прийомів контролювання забур’янення в умовах центрального Лісостепу України.

Провідним фактором, що визначає ступінь забур’янення посівів, є поступлення енергії ФАР до поверхні ґрунту; за умов зниженні рівня освітлення на 97,3% від повного забезпечення світлом кількість бур’янів становила лише 4,8% від максимальної. Найбільш чутливими до зниження рівня інтенсивності енергетичного забезпечення були види Amaranthus retroflexus L., Chenopodium album L., Solanum nigrum L. Нова система захисту посівів цукрових буряків від бур’янів, що базується на основі довготривалого порушення процесів фотосинтезу у рослин бур’янів, дозволяє у 2 рази і більше знизити витрати гербіцидів.

У видів Gallinsoga parviflora Cav., Chenopodium album L. за умов внесення на посівах генетично модифікованих гібридів цукрових буряків гербіциду Раундап-біо у нормах: 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 л/га серед рослин, що успішно вижили і дали потомство, виявлені стійкі мутанти з гіпоанеуплоїдним, гексаплоїдним і пентаплоїдним станом геному.

Продуктивність посівів цукрових буряків з використанням нової системи захисту від бур’янів становила 103,3-104,8%. Рентабельність її застосування гербіцидів перевищувала традиційні на 14,9-19,2%.

1. В дисертації наведено новий напрям вирішення важливої наукової задачі, що полягає у встановленні біологічних особливостей основних видів бур’янів у агрофітоценозі та закономірностей формування продуктивності буряків цукрових залежно від технологічних прийомів контролювання забур’янення в умовах центрального Лісостепу України.

2. Інтенсивність появи сходів рослин бур’янів і процеси забур’янення наростають від початку вегетації і досягають максимуму у другій декаді травня; з підвищенням оптичної щільності агрофітоценозів (за умов формування 1.09м²/м² і більше площі листкової поверхні рослин) процеси забур’янення гальмувались на 64,9-95,2%.

3. Провідним фактором гальмування процесів забур’янення посівів є зниження рівня енергетичного (світлового) живлення рослин. При зниженні потоку енергії ФАР біля поверхні ґрунту на 46,2% зменшення процесів забур’янення стає помітним, а при зниженні рівня освітлення на 97,3% від повного забезпечення, лише 4,8% від максимального.

4. Найбільш чутливими до зниження рівня інтенсивності енергетичного (світлового) забезпечення у процесі вегетації є рослини Amaranthus retroflexus L., Chenopodium album L., Solanum nigrum L., а найбільш тіневитривалими - Stellaria media L.

5. Зниження інтенсивності потоку енергії ФАР на 80% приводило до пригнічення активності біологічних процесів і формування неотенічних форм рослин бур’янів. Маса рослин Amaranthus retroflexus L., Chenopodium album L., Solanum nigrum L. становила лише 6,6; 18,9; 14,7% відповідно від величини маси рослин на контролі.

6. Наявність достатнього енергетичного (світлового) забезпечення у процесі вегетації є провідним фактором, що гарантує рослинам здатність засвоювати сполуки мінерального живлення та воду які наявні в ґрунті і визначає рівень їх конкурентноздатності у агрофітоценозах.

7. Нова система захисту посівів цукрових буряків від бур’янів, що базується на основі довготривалої дезорганізації процесів фотосинтезу, дозволяє у 2 рази і більше знизити витрати гербіцидів, що забезпечує високий рівень контролювання бур’янів і виключає небезпеку можливого пригнічення рослин цукрових буряків.

8. У видів Gallinsoga parviflora Cav., Chenopodium album L. за умов внесення на посівах генетично модифікованих гібридів цукрових буряків гербіциду Раундап-біо у нормах 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 л/га серед рослин, що вижили і дали потомство, виявлені стійкі мутанти з гіпоанеуплоїдним, гексаплоїдним і пентаплоїдним станом геному.

9. Довготривале інтенсивне застосування гербіцидів одного механізму дії (наприклад, Раундап-біо) призводить до накопичення у природі мутагенних ефектів і зростання кількості резистентних популяцій бур’янів. При збільшенні норм витрати препарату чисельність мутагенних ефектів і швидкість формування резистентних популяцій рослин зростає.

10. Продуктивність посівів цукрових буряків з використанням нової системи захисту від бур’янів становила 103,3-104,8%. Рентабельність застосування гербіцидів була від +24,6 до +28,9%, або перевищувала рентабельність традиційної системи захисту на 14,9-19,2%. Біоенергетичний коефіцієнт використання нової системи захисту від бур’янів становив від 21,7 до 33,5, або на 4,1 -12,7 був вищим, ніж при застосуванні традиційної системи.