У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нові підходи щодо вирішення питання контролювання амброзії полинолистої шляхом вивчення енергоємності освітленості в агроценозах провідних культур різної конкурентної здатності та обґрунтування на цій основі ефективних інтегрованих і фітоценотичних заходів боротьби з нею, що полягають у наступному: 1.Присутність амброзії полинолистої в агроценозах польових культур, вирощуваних на чорноземах типових глибоких лівобережного Лісостепу, щорічно зростає. Це підтверджується збільшенням зустрічаємості цього небезпечного буряну в посівах зернових колосових культур за роки проведення наших досліджень із 17-19 до 22-25% і в просапних відповідно - з 47-50 до 52-55%, що створює реальну загрозу зниження продуктивності землеробства та погіршення фітосанітарного стану довкілля. 2.Встановлено, що ріст, розвиток, пилкоутворююча здатність і насіннєва продуктивність амброзії полинолистої обумовлюються фітоценотичною стійкістю посівів, яка визначається енергоємністю освітленості в нижньому ярусі стеблостою (ФАР) у період їх найбільш активного розвитку. 3.У зайнятому пару (вико-вівсяна сумішка на сіно) з енергоємністю освітленості в нижньому ярусі стеблостою 0,18-0,24 кал/см2 амброзія полинолиста не може пройти світлової стадії розвитку, внаслідок чого не квітує й не утворює життєздатного насіння. 4.Ефективне біологічне пригнічення амброзії полинолистої забезпечується також посівами озимої пшениці, висіяної по удобреному гноєм (40 т/га) зайнятому пару з освітленістю в нижньому ярусі стеблостою 0,20-0,25 кал/см2. 5.Фітоценотична здатність пригнічення амброзії полинолистої та інших бур’янів посівами вико-вівсяної сумішки підвищується при збільшенні в ній гектарної норми висіву вики від 1,75 до 2,0 і 2,5 млн. шт./га, а посівами озимої пшениці по зайнятому пару відповідно - з 4,0 до 4,5 і 5,0 млн. шт./га схожих зерен. 6.Біологічне пригнічення бур’янів, зокрема амброзії полинолистої, посівами озимої пшениці посилюється при звуженні міжрядь культури до 7,0 - 7,5 см. 7.Збільшення забур’яненості посівів ярого ячменю після кукурудзи на зерно та кукурудзи на силос, після ячменю пояснюється зростанням енергоємності освітленості в нижньому ярусі стеблостою позначених культур до 0,25-0,30 і навіть 0,35-0,40 кал./см2, унаслідок чого помітно посилюється її генеративний потенціал, зростає пилкоутворююча активність. 8.Необхідність хімічного захисту посівів озимої пшениці після кукурудзи на силос від амброзії полинолистої обумовлюється переважно дефіцитом продуктивної вологи та поживних речовин в орному шарі ґрунту на час сівби культури, внаслідок чого послаблюється її кущіння та фітоценотична стійкість до цього бур’яну. 9.У найбільш конкурентно слабких до бур’янів агроценозах просапних культур (кукурудза на зерно, соняшник) фотосинтетично активна радіація посівів зростає на перших етапах органогенезу до 0,36-0,43 кал./см2. За цих умов при механізованому догляді за посівами 75-100% рослин амброзії, що розвиваються в захисних смугах рядків, квітує й утворює відповідно 3815 та 3542 штук життєздатного насіння на одній рослині. 10.Внесення гербіцидів ґрунтової (харнес) і післясходової (діален С) дії забезпечує в поєднанні з міжрядним обробітком ґрунту зниження біомаси бур’янів у посівах кукурудзи на зерно в 8,4 рази, в тому числі амброзії - в 17,2 рази порівняно з контролем, завдяки чому зберігалось від втрат 8,7 ц/га зерна цієї культури. 11.Регламентоване застосування амінної солі 2,4-Д та діалену С для захисту від бур’янів посівів ячменю та озимої пшениці після кукурудзи на силос забезпечувало збереження порівняно з контролем (без гербіцидів) відповідно 2,6 - 4,5ц/га зерна ячменю та 2,1 - 4,7ц/га пшениці. 12.Своєчасне й правильне внесення гербіцидів на засмічених амброзією посівах колосових культур забезпечує також покращення якості продукції: зменшення плівчастості зерна ячменю на 17-20% і збільшення вмісту білка в зерні озимої пшениці на 1,3-1,5%. 13.Більш ефективно знищується амброзія полинолиста (84-86% рослини) у посівах кукурудзи на силос при поєднанні механізованого догляду із внесенням у фазі 3-5 листків цієї культури амінної солі 2,4-Д - 2,0 л/га, внаслідок чого зберігається 21,2 ц/га зеленої маси, зібраної на силос. 14.Високу рентабельність у боротьбі з бур’янами при вирощуванні соняшнику забезпечуює стрічкове внесення при сівбі трефлану - 4,0 л/га й проведення двох міжрядних обробітків з підгортанням рослин у рядках. 15.Впровадження розроблених заходів інтегрованої боротьби з амброзією полинолистою в агроценозах провідних культур означеної підзони забезпечить: надійне витіснення цього шкодочинного буряну з орних земель лівобережного Лісостепу, зменшить втрати зерна озимої пшениці на 3-4ц/га, ячменю - 3-5 ц/га, кукурудзи - 6-8ц/га і соняшнику - 2-3ц/га, покращить фітосанітарний стан посівів і довкілля в цілому. | 