Анотація до роботи:

Дойко Н.М. Біологічні основи інтродукції деревних рослин в Правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад імені
М.М. Гришка НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню біологічних особливостей 20 видів та форм витких деревних рослин у Правобережному Лісостепу України. Вивчено ритм розвитку та росту, особливості цвітіння та плодоношення досліджених видів. Встановлено, що в умовах Правобережному Лісостепу України ритм розвитку більшості досліджених видів узгоджується з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Вивчено стійкість витких деревних рослин проти несприятливих чинників навколишнього середовища, відмічено їх достатню зимо-, морозо- та посухостійкість, газо- та димостійкість у міських умовах. Розроблено оптимальні способи розмноження в культурі.

Проведено оцінку декоративних якостей витких деревних рослин. Розроблено прийоми використання їх в озелененні.

На підставі виконаних нами досліджень дана еколого-біологічна характеристика інтродукованих у Правобережному Лісостепу України витких деревних рослин та визначено їх систематичне положення у філогенетичній системі вищих рослин, вивчено особливості росту й розвитку упродовж вегетаційного періоду і в онтогенезі, плодоношення й життєздатність насіння, зимостійкість і морозостійкість, посухостійкість та газо- і димостійкість, досліджено особливості насіннєвого і вегетативного розмноження, проаналізовано методи добору джерел інтродукції та інтродукційне районування Правобережного Лісостепу України для інтродукції витких деревних рослин, розглянуто методи практичного застосування інтродуцентів у культурі в Правобережному Лісостепу України та практичні питання охорони рідкісних або цінних видів витких деревних рослин в культурі. В результаті можна зробити такі висновки:

1. В результаті обстеження зелених насаджень Правобережному Лісостепу України виявлено 93 вида та форм витких деревних рослин, що належать до
   7 підкласів, 13 надпорядків, 15 порядків, 4 підпорядків, 17 родин і походять із
   5 флористичних областей.

2. Найперспективнішими методами інтродукції деревних ліан в Правобережному Лісостепу України є метод кліматичних аналогів Г.Майра. та метод родових комплексів Ф.Н.Русанова.

3. Сезонний розвиток досліджених витких деревних рослин цілком вкладається у наявний в Правобережному Лісостепу України вегетаційний період, що забезпечує нормальне проходження циклу їхнього розвитку. За строками початку й закінчення вегетації виділено 8 фенологічних груп.

4. За тривалістю росту протягом вегетації досліджені нами види розподіляються на три групи: з коротким (Campsis radicans, Aristolochia manshuriensis та інші), середнім (Celastrus angulatus, Solanum dulcamara, Vitis amurensis та інші) та тривалим періодом росту (Clematis vitalba). Більшість досліджених видів характеризується середнім періодом росту (90-130 днів).
   У переважного числа видів максимальний приріст пагонів у травні.

5. Залежно від термінів цвітіння інтродуковані у Правобережному Лісостепу деревні ліани розподіляються на 6 груп. У більшості видів період цвітіння припадає на весняно-літній (Celastrus angulatus, Vitis amurensis, Menispermum dauricum та інші) та на літньо-осіннній (Campsis radicans, Solanum dulcamara та інші) періоди.

6. За часом достигання плодів виділено дві групи рослин: види у яких плоди достигають майже одночасно (Celastrus orbiculata, Vitis amurensis та інші) та види, у яких період зав’язування і достигання плодів розтягнутий (Solanum dulcamara, Campsis radicans та інші). Найбільш стабільне і рясне плодоношення було відмічено у Celastrus orbiculata, Solanum dulcamara,Clematis vitalba та інші.

7. Більшість інтродукованих у Правобережному Лісостепу України деревних ліан достатньо зимостійкі (1-11 бали). В окремі роки види з раннім та середнім початком розвитку пошкоджуються пізньо-весняними приморозками (Actinidia kolomikta, Aristolochia manshuriensis та інші).

8. За ступенем посухостійкості всі досліджені нами види відзначаються достатньою стійкістю проти високих літніх температур при нестачі вологи.

9. Розроблено ефективні прийоми насіннєвого та вегетативного розмноження деревних ліан. Для розмноження свіжозібранним насінням (за виключенням Campsis grandiflora) потрібна стратифікація. Для вегетативного розмноження Vitis amurensis та Clematis vitalba слід використовувати здерев’янілі живці; для розмноження Menispermum dauricum та видів роду Celastrus – напівздерев’янілі, для розмноження Parthenocissus quinquefolia,Campsis radicans, Solanum dulcamara та інших можливе використання як літніх, так і зимових живців.

10. Дослідження газо- і димостійкості Ampelopsis aconitifolia, Ampelopsis brevipedunculata, Clematis vitalba, Campsis radicans, Parthenocissus quinquefolia, Parthenocissus tricuspidatа показали цілковиту стійкість даних видів в міських умовах.

11. Серед інтродукованих у Правобережному Лісостепу України витких деревних рослин потребують охорони 8 реліктових видів, а також Periploca graeca, Hedera helix, Vitis sylvestris, що зростають у природних фітоценозах України, ареали яких зменшуються.

Практичні рекомендації

1. Внаслідок вивчення біологічних особливостей і декоративних якостей витких деревних рослин в озеленення у Правобережному Лісостепу України рекомендуємо 18 видів та 2 форми.

2. У вертикальному озелененні рекомендуємо застосовувати такі види декоративних ліан:

а) Високі загорожі, глухі стіни, перголи: Aristolochia manshuriensis, Vitis amurensis, Clematis vitalba, Parthenocissus quinquefolia, Parthenocissus tricuspidata f.Veitchii.

б) Альтанки, невеликі загорожі, трельяжі: Lonicera caprifolium, Schisandra chinensis, Menispermum dauricum тощо.

в) Підпірні стіни, схили: Campsis radicans, Lycium chinense тощо.

3. Як ґрунтопокривні рекомендуємо: Hedera helix, Parthenocissus quinquefolia, Clematis vitalba, Lonicera caprifolium.

4. Перспективним способом розмноження витких деревних рослин у Правобережному Лісостепу України є вегетативне розмноження вкоріненням живців в умовах теплиці. Більшість видів однаково добре розмножується як літніми, так і зимовими живцями. У видів роду Celastrus та Menispermum dauricum кращий результат досягається внаслідок укорінення зелених живців, заготовлених у середині червня та в кінці липня. У Vitis amurensis та Clematis vitalba кращий результат досягається при зимовому живцюванні (лютий-березень). У Hedera helix укорінення живців можливе весь рік при температурі 18-20⁰С. У видів з невисокою зимостійкістю здерев’янілі живці необхідно заготовляти восени до настання морозів.

5. При насіннєвому розмноженні видів, насіння яких потребує стратифікації, економічно вигідно висівати восени свіжозібране насіння. Насіння, яке стратифікації не потребує (Campsis grandiflora), рекомендується висівати весною.

6. Окоріненні живці та сіянці слід дорощувати у шкільці розсадника
   з обов’язковим вкриттям на зиму листям. На постійне місце краще пересаджувати у 3-4-річному віці.

7. На період пізніх весняних приморозків види з раннім та середнім початком розвитку, особливо молоді рослини, потребують додаткового захисту (задимлення, вкриття теплоутримуючою тканиною тощо).

8. В особливо посушливі роки види родів Actinidia, Aristolochia, Celastrus потребують додаткового поливу.

Публікації автора:

1. Дойко Н.М. Особливості перезимівлі витких деревних рослин дендрологічного парку „Олександрія” // Інтродукція рослин. – 2002. – № 1. –
С. 106-111.

2. Дойко Н.М. Плодоношення деревних ліан в умовах комплексного забруднення території дендропарку „Олександрія” НАН України // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2002. – Вип. 7. – № 2-3. – С. 128-134.

3. Дойко Н.М. Особливості плодоношення деревних ліан в умовах дендропарку „Олександрія” НАН України // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Сер. Біологія. – Чернівці, – 2002. – Вип.144. – С. 119-123.

4. Дойко Н.М. Використання деревних ліан у ландшафтах дендрологічного парку „Олександрія” НАН України // Науковий вісник. – Львів, – 2001. – Вип. 11.5. – С. 95-98.

5. Дойко Н.М Деревні ліани в озелененні міста Біла Церква // Вісник КНУ. Сер. Біологія. – 2000. – Вип. 30. – С. 20-21.

6. Дойко Н.М. Реліктові деревні ліани у Правобережному Лісостепу України // Биологический вестник. – Харьков, 2004. – Т. 8. – № 1. – С. 67-70.

7. Дойко Н.М., Мордатенко Л.П., Галкін С.І. Оптимізація паркових ландшафтів дендропарку „Олександрія” НАН України // Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць. – Львів, 1997. – Т. 1. – С. 21-22.

8. Дойко Н.М. Восточноазиатские виды лиан в условиях дендрологического парка «Александрия» НАНУ // Проблемы дендрологии на рубеже XXI века. – Москва, 1999. – С. 94-96.

9. Дойко Н.М. Опыт интродукции рода Campsis Loir. // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин та зеленого будівництва. – К: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 97-99.

10. Дойко Н.М., Вольська Ю.О. Про вегетативне розмноження витких деревних рослин // Старовинні парки та проблеми їх збереження. – Біла Церква, 2003. – С. 184-188.

11. Дойко Н.М., Драган Н.В., Ткаченко О.В. Вплив викидів підприємств хімічної промисловості на ростові процеси деревних рослин в дендропарку „Олександрія” НАН України //Матеріали Х1 з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 124-125.

12. Дойко Н.М. Засухоустойчивость древесных лиан // Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира. – Минск, – 2002. – С. 91.

13. Дойко Н.М. Генеративна сфера деревних рослин як показник стану навколишнього середовища // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку. – Донецьк: ТОВ «Лебедь», 2003. – С. 63-64.

14. Дойко Н.М. Деякі питання розвитку сіянців витких деревних рослин // Состояние и перспективы изучения онтогенеза растений природных и культурных флор Евразии. – Харьков, 2003. – С. 43-44.

15. Дойко Н.М. Охорона рідкісних та зникаючих витких деревних рослин // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. – Тростянець, 2004. – С. 62-63.

16. Дойко Н.М., Вольська Ю.О. Цвітіння витких деревних рослин в умовах інтродукції // Біорізноманітність флори і проблеми збереження і раціонального використання. – Львів, 2004. – С. 14-15.