Грабовий Володимир Миколайович. Біологічні основи інтродукції видів роду Platanus L. в Правобережному Лісостепу України та перспективи використання в культурі: дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Грабовий В.М. Види роду Platanus L. в Правобережному Лісостепу України, їх інтродукція та перспективи використання в культурі. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 — ботаніка. — Дендрологічний парк „Софіївка” НАН України. — Умань, Черкаська область, 2003.
В дисертаційній роботі з’ясовано актуальні теоретичні і практичні питання біології розвитку з узагальненням досвіду інтродукції видів роду Platanus L. в Правобережному Лісостепу України.
Проведено аналіз морфологічних особливостей усіх відомих за літературою видів роду Platanus L. На основі аналізу та узагальнення палеоботанічних даних вивчено особливості філогенезу роду Platanus L. Проаналізовано результати інтродукції платанів в Україні та їх господарського використання. Оцінено успішність інтродукції та акліматизації досліджуваних видів платана в Правобережному Лісостепу України.
Вперше в умовах інтродукції Правобережного Лісостепу України всебічно досліджено особливості росту і розвитку, цвітіння та плодоношення, зимостійкість, морозостійкість, посухостійкість та газостійкість трьох видів платана.
Викладено теоретичні і практичні аспекти насіннєвого й вегетативного розмноження інтродукованих у Правобережний Лісостеп України видів роду Platanus L., та рекомендації щодо використання їх для створення художніх рослинних композицій у парках і при озелененні населених місць.
У дисертації з’ясовано актуальні теоретичні і практичні питання біології розвитку інтродукованих в Правобережному Лісостепу України видів роду Platanus L., які є дуже цінними, декоративними, стійкими проти засухи та атмосферного забруднення рослинами, узагальнено досвід їх інтродукції та встановлено, що на родючих ґрунтах за умови достатнього освітлення і зволоження вони швидко ростуть, відносно мало ушкоджуються шкідниками та хворобами і придатні для створення довговічних насаджень.
Аналіз палеоботанічних даних про поширення видів роду Platanus L. від часу його зародження в рослинному світі й до наших днів свідчить, що найбільшого розвитку рід досяг у неогені, а нинішній його ареал є рештками колишнього великого ареалу. Серед викопних видів платанів є прототипи сучасних видів. У Старому світі в природних умовах зараз зростають лише два види: P. orientalis L. та P. kerrii Gagnep. На частині території сучасної україни вявлено залишки викопних платанів.
Аналіз географічного поширення роду Platanus L. свідчить, про велику екологічну пластичність P. orientalis L., P. occidentalis L. та P. acerifolia Willd. Найбільшою екологічною пластичністю відзначається P. acerifolia Willd.
Вегетаційний період видів Platanus L., інтродукованих у Правобережному Лісостепу України, триває при сумі ефективних температур вище +5єС 2369±69,7–2389,1±73,3 — 206–209 днів, а період спокою — 159–156 днів. Ритміка вегетації відповідає кліматичному ритму Правобережного Лісостепу України і є показником пристосованості до умов даного регіону.
В умовах України репродуктивна зрілість інтродукованих видів Platanus L. настає у 10–20-річному віці. Всі досліджені нами види плодоносять щорічно. Дозрівання плодів триває до середини листопада. Одне доросле дерево з балом плодоношення 2–3 має 600–700 суплідь, що забезпечує вихід 4–5 кг повнозернистого насіння.
Встановлено, що інтродуковані види платана відносно морозостійкі, оскільки окремі дерева витримували зниження температури до -30єС. Найбільшої шкоди деревам платанів наносять пізньовесняні заморозки.
Встановлено, що інтродуковані у Правобережному Лісостепу види Platanus L. достатньо посухостійкі. Екологічний ареал роду Platanus L. по відношенню до ґрунтів окреслюється такими параметрами: свіжі, вологі та сирі відносно багаті ґрунти, іноді відносно бідні свіжі, вологі та сирі ґрунти. Щодо відношення до вологості ґрунту платани — мезофіли. Потребують рН ґрунту в межах 6,5–8,0. Експериментальним шляхом доведено високу стійкість платанів проти атмосферних забруднень.
Доведено можливість розмноження платанів в умовах культури як насіннєвим, так і вегетативним шляхом. Експериментально підтверджено, що швидкість проростання насіння залежить від температури субстрату. При вирощуванні сіянців обов’язковою умовою є підтримання відносно високої вологості ґрунту шляхом щоденних поливів.
Виявлено залежність позитивних результатів живцювання платанів від розмірів живців та строків їх заготівлі. Вегетативне розмноження платанів дає змогу отримати чистий посадковий матеріал у більш стислі строки порівняно з насіннєвим.
За проведеною оцінкою успішності інтродукції усі досліджувані види платанів віднесено до групи перспективних, проте найперспективніший з них P. acerifolia Willd.
Культивовані в Правобережному Лісостепу України види Platanus L. придатні для створення алей, композиційних груп та солітерних посадок. Велике значення для успішного впровадження у насадження має вибір експозиційного місця з відповідним мікрокліматом.
Публікації автора:
Грабовий В.М. Екзоти роду Platanus L. в насадженнях дендропарку „Софіївка” і міста Умань // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. — Ялта, 1999. — Вип. 79. — С. 41–44.
Грабовий В.М. Перспективи використання видів роду Platanus L. в зеленому будівництві // Інтродукція рослин, 2000. — № 1. — С. 72–75.
Грабовий В.М. Інтродукція видів роду платан (Platanus L.) у парках і ботанічних закладах України // Інтродукція рослин, 2000. — № 2. — С. 97–100.
Грабовий В.М. Схожість і динаміка проростання насіння платанів західного та кленолистого // Інтродукція рослин, 2002. — № 1. — С.89–93.
Грабовий В.М. Особливості розвитку змішаних бруньок, цвітіння та плодоношення платана кленолистого (Platanus acerifolia Wiild.) в умовах дендропарку „Софіївка” НАН України // Збірник наукових праць УСГА. — Умань: УСГА, 1999. — С.517–519.
Грабовий В.М. Найстаріші дерева платана на Україні // Arboretum Bolestraszyce, 2001. — Zeszyt 8. — S. 71.
Грабовий В.М. Розмноження платана кленолистого здерев’янілими живцями // Матер.ІІ Міжнарод. конф. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. — Умань, 2002. — С. 72–74.
Грабовий В.М. Стійкість видів Platanus L. проти атмосферних забруднень // Матер.ІІІ Міжнарод. конф. Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. — Біла Церква, 2003. — С. 89–92.
