1. Ґрунтовий покрив м. Дніпродзержинська набув значних перетворень: переважно всі досліджувані ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу, лужною і слабко-лужною реакцією, підвищеною щільністю, середнім ступенем карбонатності. В правобережній частині міста ґрунти за гранулометричним складом переважно суглинисті, в лівобережній – піщані і супіщані. Встановлено, що більш високою буферною здатністю у відношенні до забруднень важкими металами характеризуються ґрунти Східної зони, дещо нижчою – Центральної і Західної, низькою буферною здатністю характеризуються ґрунти Лівобережної зони. 2. Встановлено, що за абсолютним вмістом у ґрунтах міста важкі метали розташовуються у такий ряд: Fe > Mn > Zn > Pb > Cu > Ni > Cd. Максимальний вміст валових, рухомих і доступних для рослин форм ВМ визначено в ґрунтах Східної і Центральної зон міста, мінімальний – в ґрунтах Лівобережної зони міста. Просторова неоднорідність вмісту важких металів в ґрунтах м. Дніпродзержинська обумовлена особливостями розташування промислових об’єктів, потужністю і складом їх атмосферних викидів, геоморфологічними особливостями території міста, відмінностями ґрунтових властивостей і природою самих металів. Найбільша варіабельність вмісту притаманна вмісту валових форм Cu, Zn і Pb, рухомих форм Cu, Zn і Cd. 3. Встановлено, що на розподіл валових форм важких металів впливають вміст валового заліза, карбонатів, фізичної глини, а також кислотно-лужні умови. На розподіл рухомих форм впливають їх валовий вміст, вміст валового заліза, карбонатів і кислотно-лужні умови. Характер розподілу важких металів у профілі ґрунтів залежить від напрямку та інтенсивності їх механічних перетворень, а також від гранулометричного складу ґрунтів. Підвищені кількості всіх досліджуваних металів було виявлено у верхніх корененасичених горизонтах ґрунтів. 4. В ґрунтах м. Дніпродзержинська виявлено концентрації валових і рухомих форм Mn, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd і Fe, які перевищували фонові. В промислових, залізничних транспортних і складській урбосистемах було зафіксовано перевищення вмісту у ґрунтах валових і рухомих форм Cu, Zn, Ni, Pb та Cd відносно фону на один порядок. В ґрунтах урбосистем в Лівобережній зоні виявлено від’ємні аномалії валових і рухомих форм Mn, Cu, Ni, Pb та Cd. 5. Встановлено, що найбільшим рівнем забруднення (надзвичайно сильним) характеризуються ґрунти промислової урбосистеми на території Дніпровського металургійного комбінату (СПЗ = 153), мінімальним – ґрунти рекреаційних і селитебної урбосистем в Лівобережній зоні (СПЗ < 3). Надзвичайно сильним рівнем активного забруднення характеризуються ґрунти промислових урбосистем на території металургійного комбінату (Zа=190,2) і ЗАТ „Метиз” (Zа=160,7) в Центральній зоні, а також залізничної транспортної урбосистеми (Zа=173,7) в Східній зоні міста. 6. Встановлено, що буферні властивості ґрунтів впливають на співвідношення у ґрунтах валових і рухомих форм Mn, Cu, Zn, Pb та Fe. Запропоновано для порівняльної оцінки рівня забруднення ґрунтів в межах міста використовувати інтегральний показник забруднення, який враховує буферні властивості ґрунтів. Інтегральний показник забруднення ґрунтів дає змогу виявити реальне забруднення ґрунтів, особливо з низькою буферною здатністю. Показано, що в якості критерію оцінки забруднення міддю, цинком, свинцем та кадмієм ґрунтів, які не зазнають істотних механічних втручань, можна використовувати значення елювіально-акумулятивного коефіцієнту. 7. Визначено вміст і розподіл важких металів в трав’янистих рослинах видів Taraxacum officinale і Poa angustifolia, які є найбільш поширеними в урбосистемах м. Дніпродзержинська. Ряди накопичення металів рослинами мають вигляд: Fe > Mn > Zn > Cu = Pb > Ni = Cd (Taraxacum officinale), Fe > Mn > Zn > Cu > Pb > Ni > Cd (Poa angustifolia). Кульбаба лікарська накопичує порівняно більші кількості Pb та Cd. Виявлено відносно більшу варіабельність вмісту важких металів у кульбабі лікарській, ніж у тонконозі вузьколистому. Встановлено, що тіснота кореляції між вмістом цих металів у рослинах і ґрунті більше виражена у кульбабі лікарській. 8. Максимальний рівень забруднення важкими металами кульбаби лікарської виявлено в промисловій урбосистемі на території Дніпровського меткомбінату в Центральній зоні та в залізничній транспортній урбосистемі в Східній зоні міста. Забруднення тонконогу вузьколистого не перевищувало середнього рівня. Мінімальним рівнем забруднення важкими металами рослин обох видів характеризуються урбосистеми в Лівобережній зоні. Показано, що рослини виду Taraxacum officinale можна використовувати в якості індикаторів у пасивному моніторингу забруднення міського середовищаважкими металами. 9. Встановлено, що провідними факторами, які впливають на розподіл металів у ґрунтах промислових і транспортних урбосистем, є антропогенні, селитебних і рекреаційних – природні. Найбільшим вмістом важких металів у ґрунтах і рослинах характеризуються промислові, залізничні транспортні і складська урбосистеми, найменшим – селитебні урбосистеми. Рівні забруднення рекреаційних урбосистем залежать від розташування їх на території міста. Запропоновано класифікацію урбосистем м. Дніпродзержинська за вмістом в ґрунтах важких металів, за рівнем забруднення рослин-індикаторів і за буферними властивостями ґрунтів. 10. Отримані результати можуть бути використані природоохоронними і санітарними службами м. Дніпродзержинська для підвищення ефективності моніторингових досліджень стану міського середовища, а також службами озеленення міста для покращення стану урбофітоценозів. |