У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо біоекологічних особливостей конвалії звичайної в умовах заходу України її розмноження, хімічного складу, режимів заготівлі та раціонального використання її ресурсів. На основі проведених нами досліджень встановлено наступне: 1. Вид конвалія звичайна розповсюджений в умовах заходу України на території Волинської, Рівненської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської і Чернівецької областей. Заготівля лікарсько-технічної сировини в обмеженому обсязі проводиться тільки на території Волинської і Рівненської областей. На решті території конвалія звичайна потребує охорони та відтворення запасів. 2. Конвалія звичайна – вид із широкою еколого-ценотичною амплітудою, розмножується вегетативно і генеративно. Вегетативне і генеративне розмноження відбувається на 3-й рік розвитку, для бруньок характерне зимове підземне відростання. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою плагіотропних підземних кореневищ. Генеративне розмноження конвалії менш інтенсивне, його періодичність становить 2-3 роки. 3. З метою відновлення у природних фітоценозах конвалії звичайної доцільно використовувати пересадження кореневищами, що дає змогу за короткий період часу (1-2 роки) сформувати плагіотропне кореневище, з якого розвиваються надземні органи рослини. При садінні кореневищ на відстані 0,20,2 м (25 шт./м2) на окраїні лісу на легких свіжих суглинистих ґрунтах при мінімальному догляді (1-2 прополювання на рік перші три роки) утворюються зарості на 4-5 рік; до кінця шостого року нараховується уже більше 400 рослин на 1 м2. Розміри їх близькі до природних: середня висота квітконосного стебла – 19,5 см (максимальна – 22 см), середня кількість квітів у суцвітті – 9,5. 4. Близькими до оптимальних умов росту конвалії звичайної є деревостани із повнотою 0,5-0,7. За інших повнот формуються більші за розмірами вегетативні органи, що є наслідком занадто високої освітленості (в умовах за повноти до 0,5), або недостатньої для нормального розвитку виду (повнота 0,8-0,9). Частка ягід, які достигли, і частка квітів, які розквітли порівняно із кількістю бутонів, є найвищою за повноти 0,6-0,7. Нижчими значеннями характеризуються рослини, які досліджувались при повноті до 0,5 і ще нижчими при повноті 0,8-0,9. 5. Генеративне відновлення та відтворення конвалії звичайної має певні особливості, зокрема пророщувати насіння необхідно в темряві. Рекомендується проводити висаджування насінин без оплодня в одну лунку по дві насінини із подальшим загортанням на глибині 1,5-2 см відстань між лунками 44 см. При такій схемі садіння поява сходів дорівнює 100 %. За перший місяць приріст вегетативних органів у висоту становив у середньому 1,1 см. При рядковій сівбі насіння загортали на глибину 1,0-1,5 см. Схожість насіння – близько 91 %. 6. Для покращення обліку сировинних ресурсів та визначення ступеня загрози зникнення конвалії звичайної на території Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Рівненської областей лісовпорядкувальним експедиціям рекомендуємо проводити детальний облік та занесення до карток таксації виділів інформацію про наявність даного виду та інформації щодо стану зустрічності рослин. 7. Біологічний запас конвалії звичайної залежно від типів лісорослинних умов, частки проективного вкриття та кількості особин на 1 м2 складає від 58,7 до 5808,5 кг/м2. Досліджено зміну маси вегетативних органів конвалії звичайної залежно від типів лісорослинних умов. |