Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісові культури та фітомеліорація


Пньовська Оксана Михайлівна. Біоекологічні особливості і динаміка трав'яного покриву фітоценозів зеленої зони м. Києва : Дис... канд. наук: 06.03.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Пньовська О.М. Біоекологічні особливості і динаміка трав’яного покриву фітоценозів зеленої зони м. Києва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. – м. Київ, 2009.

У роботі наведено дані динаміки трав’яного покриву в рекреаційно- порушених лісових фітоценозах зеленої зони м. Києва в умовах свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка рудеральних та лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відмічено важливу захисну роль підліску при низькій зімкнутості деревостану. З’ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав’яного покриву характеризуються насадження Київського і Білодібровного лісництва з Пуща-Водицьким.

Відмічено роль видів родин злакових та осокових у водному режимі ґрунту. Найнижчі показники вологості ґрунту притаманні ділянкам, де частка цих видів в трав’яному покриві складає 10-15% від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються й показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів при нижчих показниках маси фітомаси трав’яного покриву вологість останньої менша.

Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунтів та вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках, що знаходяться на різних стадіях рекреаційної дигресії. В результаті аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в ґрунті протягом вегетаційного сезону. Щодо фосфору та калію, то найбільшу їх концентрацію відмічено для початку вегетаційного сезону. Відмічено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав’яного покриву протягом вегетаційного сезону та з покращенням лісорослинних умов. Концентрація калію збільшується протягом вегетаційного сезону в підземній фітомасі та зменшується в надземній фітомасі трав’яного покриву.

Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

У роботі наведено дані динаміки трав’яного покриву в рекреаційно- порушених лісових фітоценозах зеленої зони м. Києва в умовах свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка рудеральних та лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану, відмічено важливу захисну роль підліску при низькій зімкнутості деревостану.

1. Виявлено, що під впливом рекреаційного навантаження в лісових масивах відбуваються певні зміни: в трав’яному покриві поширюються адвентивні та синантропні види; в природні фітоценози проникають деревні та чагарникові інтродуценти. Підріст лісів переважно формується з Acer platanoides L. і Carpinus betulus L., що може спричинити в майбутньому заміну дубових та дубово-грабових лісів на грабові.

2. Найбільшою ценотичною стійкістю до рекреаційного навантаження характеризуються багатоярусні фітоценози, що формуються в оптимальних умовах зволоження та трофності (свіжий субір, судіброва, діброва). Частка рудеральних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану, при цьому наявність підросту та густого підліску із зімкнутістю 0,8-0,9 відіграє захисну роль щодо втручання нехарактерних ценоелементів.

3. У Голосіївському лісництві та Голосіївському парку ім. М.Т. Рильського рудеральні види в парку набувають більшого поширення, витісняючи аборигенні. Так, частка адвентивного виду Impatiens parviflora DC, за однакових умов, у трав’яному покриві Голосіївського парку ім. М.Т. Рильського становить 40%, а в Голосіївському лісництві – 20%.

4. Найбільшою мірою за видовим складом трав’яного покриву подібні Київське та Білодібровне лісництва з Пуща-Водицьким: коефіцієнт Жаккара тут становить 0,4, і найменш подібні між собою Київське і Білодібровне: коефіцієнт Жаккара – 0,28.

5. Для всіх досліджуваних ділянок лісництв характерна тенденція зменшення вологості ґрунту протягом вегетаційного сезону на глибину до 25 см. Найвищі показники вологості ґрунту притаманні ділянкам, розташованим на сірих лісових ґрунтах Голосіївського лісництва.

6. У процесі вивчення водного режиму досліджуваних площ встановлено роль трав’яного покриву в динаміці вологості ґрунту. Найменші значення вологості ґрунту відмічаються на ділянках із переважанням видів родин злакових та осокових, де їхня частка становить 15% для Київського лісництва та 10% для Пуща-Водицького.

7. Виявлено загальну тенденцію зменшення маси підстилки протягом вегетаційного сезону на більшості досліджуваних площ. Окрім того, відбувалося зменшення маси підстилки відповідно до зростання рекреаційного навантаження. Так, у Пуща-Водицькому лісництві, що зазнає більшого навантаження порівняно з Київським, за однакового складу деревостану маса підстилки менша на 30-50%. Відповідним чином змінюється й показник вологості підстилки.

8. Виявлено пряму залежність вологості фітомаси трав’яного покриву від вологості ґрунту. Вологість фітомаси трав’яного покриву не завжди корелює з її масою внаслідок особливостей анатомічної будови рослин. На ділянках, де переважають ксероморфні види, при вищих показниках маси рослин вологість менша.

9. Для досліджуваних ділянок в умовах свіжих суборів, судібров, дібров у відібраних лісництвах загалом характерне зменшення вмісту рухомих форм азоту, фосфору, калію від верхніх до нижніх шарів ґрунту.

10. Виявлено, що при загальній відсутності коливань вмісту фосфору в ґрунті протягом вегетаційного сезону лише в умовах свіжих суборів, судібров Пуща-Водицького та свіжих судібров Білодібровного лісництв простежується зростання його вмісту протягом вегетаційного сезону.

11. Вміст азоту в підстилці всіх досліджуваних умов місцезростання збільшується протягом вегетаційного сезону й зростає відповідно до поліпшення лісорослинних умов. Вміст фосфору найвищий на початку вегетаційного сезону (травень), а вміст калію в підстилці, навпаки, найменший.

12. Вміст азоту у фітомасі трав’яного покриву зростає протягом вегетаційного сезону та відповідно до покращення лісорослинних умов. Вміст фосфору коливається протягом вегетаційного сезону у надземній фітомасі та підземній фітомасі трав’яного покриву, з найбільшими значеннями в середині вегетаційного сезону. Щодо калію, то відбувається зростання його вмісту протягом вегетаційного сезону у підземній фітомасі та зниження такого у надземній фітомасі трав’яного покриву.

Публікації автора:

1. Пньовська О. М. Зміни трав’яного покриву лісових фітоценозів приміської зони м. Києва під впливом рекреаційного навантаження / О. М. Пньовська // Науковий вісник НАУ. – К., 2007. – Вип. 106. – С. 39-45.

2. Пньовська О. М. Особливості кругообігу поживних речовин у соснових лісах зеленої зони м. Києва / О. М. Пньовська // Науковий вісник НАУ. – К., 2007. – Вип. 113. – С. 31-37.

3. Пньовська О. М. Особливості динаміки водного режиму ґрунтів лісових фітоценозів зеленої зони м. Києва [Електронний ресурс] / О. М. Пньовська // Науковий вісник НАУ. – 2008. – Режим доступу до журн.:

4. Ковалевський С. Б. Особливості водного режиму трав’яного покриву в лісових фітоценозах рекреаційної зони м. Києва / С. Б. Ковалевський, О. М. Пньовська // Науковий вісник національного лісотехнічного ун-ту України : Ландшафтна архітектура в контексті сталого розвитку. – Львів : НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.12. – С. 210-215.

5. Пньовська О. М. Деградація трав’яного покриву лісових фітоценозів зеленої зони м. Києва внаслідок рекреації / О. М. Пньовська // Екологія. Людина. Суспільство. : Х Міжнародна наук.-практ. конф. студ., аспір. та молодих вчених, 16-20 травня 2007 р. : тези доп. – К., 2007. – С. 50.

6. Пньовська О. М. Сезонна динаміка фонду NPK в судібровах та суборах зеленої зони міста Києва : матеріали ХІ Погребняківських читань [„Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку”], (м. Харків, 10-12 жовтня 2007 р.) / О. М. Пньовська. – Харків : УкрНДІЛГА, 2007. – С. 220-222.

7. Пньовська О. М. Вплив рекреаційного навантаження на динаміку водного режиму ґрунтів лісових екосистем зеленої зони м. Києва : матер. Третьої міжнар. наук. конф. [„Відновлення порушених природних екосистем”], (м. Донецьк, 7-9 жовтня 2008 р.) / О. М. Пньовська – Донецьк : [б. в.], 2008. – С. 452-455.