У дисертаційній роботі представлені результати комплексних досліджень лісових культур сосни звичайної в умовах Західного Полісся України, створених з насіння різного географічного походження. Наведено узагальнені лісівничо-таксаційні, морфолого-анатомічні, діелектричні та лісокультурні особливості 40-річних соснових насаджень 73 географічних походжень з 40 лісонасінних районів та 48 підрайонів ареалу виду. Відібрано перспективні екотипи сосни звичайної для культивування в умовах Західного Полісся України, про що свідчать такі висновки. 1. Встановлено, що штучні соснові деревостани, створені з насіння різного географічного походження, у 40-річному віці характеризуються значною амплітудою лісівничо-таксаційних, морфолого-анатомічних та діелектричних ознак. Найбільшим позитивним лісокультурним ефектом відзначаються деревостани, сформовані з лісонасінного матеріалу, що походить з наближених до місця апробації регіонів (Рівненської, Львівської, Тернопільської та Мінської областей) та завезений з територій з різкоконтинентальним кліматом (Омська, Тюменська і Новосибірська області Росії та Кустанайської області Казахстану); особини цих провенієнцій успішно адаптувались до умов Західного Полісся України і характеризуються ростом, що відповідає Іа класу бонітету. 2. Слабким ростом (за ІV класом бонітету) характеризуються сосняки, вирощені з насіння, завезеного з Баяно-Каркаралінського, Саянського, Селенгінського, Приамурського, Південоуральського та Приіртишсько-Кулундинського лісонасінних районів. Ці потомства непридатні для подальшого культивування у досліджуваному регіоні. 3. У 40-річних географічних культурах сосни звичайної найчастіше трапляються дерева з параболоїдним поздовжнім профілем крони і значно рідше – конусо- та еліпсоподібними, ще рідше – ромбоподібними та кулястими формами. Відносна протяжність крони дерев досліджуваних екотипів коливається від 23 % до 89 %. Коротка і високопіднята крона (Lк/Hд<0,3) притаманна місцевому екотипу і географічним варіантам з Амурської, Гродненської, Донецької, Костромської, Оренбурзької, Орловської, Свердловської, Сумської, Пензенської та Тернопільської областей. Найпротяжнішими кронами (Lк/Hд>0,7) характеризується алтайське, архангельське, вологодське, іркутське та читинське походження. Це підтверджує високий рівень успадкування морфологічних ознак. 4. Коефіцієнт приросту поперечника крони на 1 см товщини стовбура (Dк/D1,3) у різних екотипів варіює від 0,14 (у місцевого та воронезького походжень) до 0,40 (в алтайського екотипу). Вищий він у сосен з розрізнених борів Північного Казахстану та Сибіру. При цьому найменшою площею поверхні та об'ємом крони, що становлять відповідно 18,9…25,4 м2 та 7,9…13,9 м3, характеризуються дерева сосни звичайної з Воронезької, Калузької, Орловської, Оренбурзької та Рязанської, областей, а найбільші показники (59,1…60,9 м2, 42,7…47,7 м3) мають екотипи з Кокчетавської, Кустанайської, Омської та Полтавської областей і з Молдови. 5. У географічних культурах сосни звичайної першого покоління зберігаються загально-ареальні особливості розподілу екотипів цієї породи за довжиною хвої. Зокрема, сосні звичайній острівних та стрічкових борів Сибіру (алтайська, карагандинська, кустанайська, кокчетавська, новосибірська, омська й оренбурзька), аналогічно як і тамтешнім місцевим природним популяціям, притаманна довга (88,1…98,7 мм) хвоя. При цьому південні походження утворюють більшу кількість продихів на одиницю поверхні хвоїнки. 6. Найкращою життєвістю в досліджуваному регіоні відзначаються екотипи з Мінської, Рівненської, Свердловської областей, з республіки Молдова та автономної республіки Дагестан. Найгіршою життєвістю характеризуються екотипи з Амурської, Кіровської, Київської, Орловської, Оренбурзької, Пензенської, Харківської областей та з Марійської автономної республіки, що свідчить про безперспективність введення їх потомства у лісові культури регіону. Місцевий екотип сосни відзначається середньою величиною діелектричних показників і за цими ознаками характеризується високою життєвістю. 7. Кращими українськими географо-кліматичними екотипами сосни звичайної для регіону Західного Полісся України щодо використання лісонасінної сировини є Західнополіський і Малополіський. Тому територія доцільної заготівлі насіння визначена нами в межах Поліського, Білоруського, Дніпровсько-правобережного лісостепового лісонасінних районів. 8. З метою збереження досліджуваних географічних культур сосни звичайної, як цінних наукових лісівничо-селекційних об'єктів для регіону Західного Полісся та України, проводити будь-які господарські заходи у географічних культурах Ростанського лісництва ДП "Шацьке УДЛГ" та Буцинського лісництва ДП "Старовижівське ЛГ", за винятком вирубування сухостійних дерев не рекомендується. |