У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретичного і методологічного обґрунтування забезпечення безпеки людського розвитку і визначення шляхів їх практичної реалізації на національному і регіональному рівнях. За результатами дослідження зроблено такі методологічні та науково-практичні висновки. 1. Проведене дослідження дало змогу визначити основні складові елементи безпеки людського розвитку, до яких входять: економічна, продовольча, екологічна, особиста, міграційна, політична, суспільна і культурна безпеки, а також безпека здоров’я, відтворення народонаселення та освітньо-культурного розвитку людини – всього 10 складових безпеки людського розвитку на національному та регіональному рівнях. За кожною складовою БЛР визначено ризики, які створюють загрози безпечному розвитку людини. Аналіз мети, змісту, механізму досягнення безпеки дав змогу обґрунтувати концептуальну модель забезпечення безпеки людського розвитку. 2. Запропонована авторська методика оцінки безпеки людського розвитку дає змогу визначити стан та тенденції безпеки людського розвитку, що має практичне значення для соціального управління та ґрунтується на відборі системи показників-індикаторів, які характеризують усі складові БЛР. На макрорівні здійснюється оцінка їх динаміки та порівняння з гранично допустимими або оптимальними (бажаними) значеннями показників, що дає змогу виявити рівень, динаміку та проблеми БЛР в Україні. Для оцінки БЛР регіонів на основі обраних показників-індикаторів розраховується інтегральний індекс. Його визначення здійснюється шляхом нормування кожного показника до найкращого досягнутого в регіонах рівня. 3. Здійснення критичного аналізу існуючих теорій і концепцій безпеки людського розвитку дозволило надати визначення економічної категорії «безпека людського розвитку», під якою автор розуміє гарантовану Конституцією країни забезпеченість матеріальних, соціальних потреб та духовних цінностей людини, умов її всестороннього фізичного, інтелектуального, культурного розвитку, захищеність її від внутрішніх і зовнішніх загроз, створення безпечних умов життєдіяльності в усіх сферах. 4. Безпека людського розвитку залежить від низки внутрішніх та зовнішніх чинників. Внутрішні охоплюють різноманітні економічні, соціально-економічні, соціально-моральні, природно-екологічні, інституціональні, політичні процеси. В Україні руйнують її основи такі явища, як: застаріла матеріально-технічна база виробництва і галузева структура; недостатність інвестицій; високий рівень промислового забруднення навколишнього середовища; негативні демографічні процеси; низький рівень розвитку соціальної інфраструктури та фінансування соціальних програм; недостатній рівень соціального взаєморозуміння, взаємодії та відповідальності різних верств населення; неефективність державного управління; складна політична ситуація та наявність політичних конфліктів. Глобалізація є одним із найбільш суперечливих зовнішніх факторів впливу. З одного боку сприяючи розвитку національних економік, вона створює кращі умови для БЛР, з іншого – посилює загрози міжнародного характеру (тероризм, злочинність тощо). 5. Оцінка рівня та динаміки БЛР України за розробленою авторською методикою свідчить, що протягом 2000-2005 рр. відбувались суперечливі процеси. Поліпшуються такі складові БЛР, як: економічна, продовольча, культурна, міграційна безпека, безпека розвитку людини. У той же час погіршується стан здоров’я, екологічні умови життєдіяльності людини, процеси відтворення народонаселення характеризуються незначними позитивними зрушеннями. Більшість показників БЛР в Україні є нижчими за порогові або оптимальні їх значення. Це говорить про те, що економічне зростання в Україні не спрямовано на поліпшення базових умов життєдіяльності людини, що суперечить концепції людського розвитку ПРООН. Для України актуальним є посилення соціальної політики держави з метою зниження загроз і ризиків людського розвитку. Пріоритетну увагу необхідно приділити охороні здоров’я, навколишнього середовища та демографічним процесам. 6. Здійснена оцінка стану БЛР за регіонами України свідчить, що за умовами людського розвитку регіони суттєво відрізняються. За розрахованими інтегральними індексами диференціація регіонів упродовж 2000-2005 рр. коливалась у діапазоні 1,4-1,6 раза. При цьому найнижчий інтегральний індекс безпеки людського розвитку стабільно мала Луганська область (25 місце за рейтингом), дуже низький рівень БЛР мала Кіровоградська область – 24 місце упродовж усіх років, окрім 2002 р. Найвищий рівень безпеки людського розвитку мали Тернопільська і Чернівецька області (1-2 місця за рейтингом). 7. Запропонована методика вимірювання БЛР регіонів України дає змогу визначити його рівень відносно найкращих досягнутих параметрів безпечного розвитку людини в Україні. Розрахунки показали, що навіть регіони із найвищим інтегральним індексом безпеки людського розвитку лише на 68-73% наближаються до найкращих параметрів. Розподіл регіонів України за інтегральним індексом на групи з низьким, середнім та високим рівнем БЛР свідчить, що у 2005 р. 10 областей мали низький рівень безпеки людського розвитку, ще 7 областей – середній рівень, однак значення інтегрального індексу безпеки людського розвитку було 0,6 і нижчим. Отже, для більшості регіонів нагальною є потреба створення безпечних умов для розвитку людини, що має бути покладено в основу стратегій соціально-економічного розвитку регіонів. 8. Порівняльна оцінка стану БЛР в Україні та 23 країнах ЄС свідчить, що Україна значно відстає від країн ЄС за умовами безпечного розвитку. Найбільшою мірою це стосується економічної, екологічної безпеки, безпеки здоров’я та відтворення народонаселення. Розрахунок інтегрального показника БЛР на основі наявних даних Євростату свідчить, що Україна посідає поки що останнє місце, однак вона має вищі темпи зростання цього показника, що забезпечує їй наближення до Румунії. Проведений кластерний аналіз країн ЄС та України за інтегральним показником БЛР показав, що Україна має близькі параметри безпеки людського розвитку із пострадянськими країнами Східної Європи та Прибалтики, однак відстає від них. Це свідчить, що в Україні, з одного боку, поступово формуються такі умови БЛР, які характерні для пострадянських країн, що ввійшли до ЄС, а з іншого боку, що рівень безпеки людського розвитку в країні є досить низьким. Тому для успішної євроінтеграції України необхідно посилити зусилля держави щодо створення більш сприятливих і безпечних умов для людського розвитку. 9. Важливим інструментом підвищення рівня безпеки людського розвитку є ЦРТ обґрунтовані ПРООН, які спрямовані проти таких загроз як бідність, хвороби, смертність, нерівність, забруднення навколишнього середовища. Україна, приєднавшись до Декларації Тисячоліття, прийняла власні зобов’язання в рамках ЦРТ. 10. Проведений автором аналіз напруженості та реальності Цілей Розвитку Тисячоліття України, наявності існуючих проблем дав змогу розробити рекомендації щодо розширення (зниження рівня розшарування населення за доходами, підвищення рівня охоплення професійним навчанням зайнятих, забезпечення охорони та збереження земель, забезпечення можливостей професійного зростання жінок) та уточнення (показники поширення бідності за міжнародними стандартами, прогнозування динаміки поширення ВІЛ-інфекції та СНІДУ, захворювань на туберкульоз, смертності дітей віком до 5 років) національних Цілей Розвитку Тисячоліття, які спрямовані на підвищення рівня безпеки людського розвитку. 11. Проведене дослідження дало змогу розробити рекомендації щодо формування та реалізації Цілей Розвитку Тисячоліття для Кіровоградської області. Для регіону було визначено 5 Цілей, 15 завдань та 38 показників, які стосуються подолання бідності і підвищення життєвого рівня населення, забезпечення якісної освіти впродовж життя, збереження природних ресурсів і забезпечення сталого розвитку довкілля, поліпшення здоров’я населення та збільшення тривалості життя, забезпечення гендерної рівності. Реалізація ЦРТ Кіровоградської області дасть змогу вдосконалити регіональну соціальну політику і підвищити рівень безпеки людського розвитку регіону. 12. Ефективна державна політика щодо реалізації ЦРТ на національному та регіональному рівнях можлива на основі широкого залучення позитивного досвіду розвинених країн щодо вирішення соціальних проблем. Обґрунтовано, що заходи, спрямовані на забезпечення економічної безпеки людського розвитку та подолання бідності, розвитку людини через систему освіти, безпеки здоров’я людини, які застосовуються такими країнами як ЄС і США, доцільно застосовувати і в Україні. Це буде сприяти вдосконаленню соціальної політики держави та наближенню її механізму до такої моделі, яка застосовується в європейських країнах і має важливе значення з точки зору включення України до процесів євроінтеграції. |