Вивчення бентосних форамініфер континентальної околиці Гвінеї, а також аналіз впливу абіотичних факторів на їх видове різноманіття та кількісні характеристики дозволили встановити закономірності поширення цієї групи найпростіших у сучасних осадках. Порівняння комплексів бентосних форамініфер із поверхневих осадків дослідженого району з комплексами видів, виділених у відкладах колонок, дало можливість на цій території простежити, в якому напрямку проходила зміна фауни за час відкладання осадків. В результаті проведеного вивчення бентосних форамініфер можна зробити такі висновки. Розподіл кількості черепашок і числа видів бентосних форамініфер у поверхневих осадках шельфу та крайового плато (глибина 14-782 м) залежить від типу осадку, належності до великих морфологічних елементів дна та відповідній зміні глибини. В результаті вивчення зміни таксонів бентосних форамініфер різного рангу по території встановлено, що вже на рівні надродин існує закономірність при розподілі форамініфер за глибинами. На крайовому плато Гвінеї виділено три групи бентосних форамініфер: I) – русел та гирл річок, II) – середнього шельфу і III) – зовнішнього шельфу – крайового плато. Групи суттєво відрізняються одна від одної за видовим складом та кількісними характеристиками. Форамініфери першої групи складають комплекс видів, в якому виділені типово-мангрові види (які не знайдені на відкритому шельфі), а також шельфові види, адаптовані до специфічного середовища в зоні переходу від морських до прісноводних умов існування. У другій та третій групі форамініфер виділено шість комплексів. Кожен з яких займає відповідний інтервал глибини і складається з характерних видів. За зміною домінуючого виду бентосних форамініфер у зразках осадку виділено 10 угруповань. Угруповання: Hanzawaia concentrica, Textularia agglutinans, Cibicides refulgens входять до складу групи видів середнього шельфу (14-59 м) і розташовані уздовж берега. Угруповання: Uvigerina peregrina, Angulogerina angulosa, Bulimina costata, Brizalina spathulata, Bulimina marginata – B. aculeata, Brizalina striatula, Ehrenbergina bradyi) належать до групи видів зовнішнього шельфу – крайового плато, де входять в різні комплекси і по площині розташовані мозаїчно. Встановлено вплив абіотичних факторів на характер розподілу груп бентосних форамініфер. Основними факторами, які впливають на кількісні показники, видовий склад бентосних форамініфер та структуру їх груп на шельфі і крайовому плато є – гідрологічна та гідрохімічна характеристики вод, пануючих на цій акваторії на протязі року, великі морфологічні структури дна та зміна глибини. За планктонними форамініферами проведено розчленування донних відкладів колонок, піднятих з крайового плато району дослідження (глибина 300-782 м). Встановлено такі підзони: Clobigerina calida calida, Globorotalia bermudezi, Globorotalia fimbriata які відповідають верхній частині зони Globorotalia truncatulinoides (плейстоцен-голоцен). У відкладах тих же колонок виділено комплекси бентосних форамініфер. Співставлення їх з комплексами форамініфер з поверхневих осадків району дослідження дозволило встановити, що комплекси нижніх та верхніх частин колонок формувались на різних глибинах. Порівняння розподілу планктонних і бентосних форамініфер по розрізах колонок виявило майже повне співпадання границь біостратиграфічних підрозділів (встановлених за планктонними форамініферами) і комплексів бентосних форамініфер. Встановлено, що протягом пізнього плейстоцена-голоцена глибина океану, в межах станцій, розташованих на верхній батіалі району дослідження, змінювалась в межах 120-200 м. | 