Бурса Андрій Іванович. Аутоагресивна поведінка у хворих похилого віку з органічним депресивним розладом (клініка, діагностика, терапія, профілактика) : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2008.
Анотація до роботи:
Бурса А.І. Аутоагресивна поведінка у хворих похилого віку з органічним депресивним розладом (клініка, діагностика, терапія, профілактика). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної, судової психіатрії і наркології МОЗ України, Київ, 2008.
На підставі вивчення структури та клініко-психопатологічних особливостей формування аутодеструктивної поведінки осіб похилого віку з органічним депресивним розладом (ОДР) удосконалено ранню діагностику і тактику психотерапевтичної та медикаментозної корекції цих патологічних станів.
Запропоновано новий підхід, що полягає в поєднанні розробленого інтегративного комплексу психотерапії та медикаментозного забезпечення (антидепресантами групи СІЗЗС), адаптованих для категорії хворих з ОДР. Ефективність лікувального комплексу підтверджено клініко-катамнестично.
Обґрунтовано рекомендації стосовно терапевтичної корекції та профілактики аутоагресії при депресивних розладах на тлі церебрального атеросклерозу в умовах психіатричного стаціонару та психоневрологічного диспансеру.
В дисертаційній роботі проведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове рішення важливої наукової задачі – удосконалення тактики терапії та профілактики суїцидальної поведінки осіб похилого віку, які страждають на органічний депресивний розлад (ОДР) з урахуванням результатів їх комплексного клінічного, клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, катамнестичного і соціально-демографічного дослідження.
Суїцидальні дії, які скоєні хворими з ОДР, носять переважно істинний характер (що визначає значну частоту летальності). Основними їх передумовами є:
а) соціогенні: соціальна ізоляція (в мікро- і макросередовищі), втрата професійного статусу, самотність, матеріально-побутові проблеми, психологічне неприйняття нових соціально-економічних перетворень, «нерозуміння» близькими, соматогенії, втрата «сенсу життя» та ін.;
б) психопатологічні: наростаюча депресія (або тривожно-депресивний розлад), що виникає частіше на фоні попереднього тривалого астено-невротичного (астено-іпохондричного) стану, зумовленого в значній мірі фоновими біологічними чинниками (наростаючою ДАЕП із змінами особистості, рідше – іншими соматогеніями);
в) психоорганічні симптоми (за судинним типом): зниження функцій пам'яті, уваги, логічного, асоціативного і конструктивного мислення, ригідність психічних процесів, нестійкість емоційної сфери (надмірна лабільність, слабкодухість, підвищена образливість) та ін. межові зміни особистості, що сприяють розвитку соціально-психологічної дезадаптації.
г) ці предиктори зумовлюють розвиток переважно таких психопатологічних синдромів – тривожно-депресивного (45,6% хворих) та депресивного (26%); інші розлади мають менш виражену питому вагу – депресивно-іпохондричний (15,6%), астено-депресивний (11,5%).
Розроблена комплексна інтеграційна психотерапія суїцидентів похилого віку з ОДР, що проводилась з часу надходження хворого на лікування до психіатричного стаціонару, включає:
а) систему індивідуальної диференційованої психотерапії: кризової, когнітивно-біхевіоральної, емотивно-раціональної (оптимістичної спрямованості), проведення якої доцільне в процесі основного курсу лікування (1-1,5 міс.) і подальшого спостереження (на протязі 1 року);
б) групову психотерапію (переважно когнітивно-раціональну) із спеціально розробленою тематикою занять, яка проводиться паралельно індивідуальній у відкритих групах пацієнтів зі схожою симптоматикою;
в) сімейну психотерапію, що складається з раціонального плану бесід у родині (як ізольовано від хворого, так і в його присутності);
г) в об'єм психотерапевтичної роботи включаються раціональні бесіди з представниками іншого соціального оточення пацієнта;
д) постгоспітальну підтримуючу психотерапію (переважно когнітивно-біхевіоральну), яку слід проводити амбулаторно не рідше 2 разів на місяць протягом року. Всі види психотерапії конструктивно направлені на максимальну соціалізацію хворого після виписки.
Розроблений комплекс психофармакотерапії суїцидентів, які страждають на ОДР, включає препарати групи СІЗЗС, що мають тимолептичний і анксіолітичний ефекти і добре переносяться особами похилого віку. Ефективність такого лікувального комплексу (поєднання інтеграційної психотерапії з вказаною психофармакотерапією) більш ніж на 60% перевищує таку порівняно з традиційним терапевтичним підходом.
Виписка суїцидентів похилого віку з ОДР з психіатричного стаціонару доцільна через систему денного стаціонару з подальшим направленням в ПНД для амбулаторного спостереження у районного психіатра (суїцидолога) і забезпеченням допомоги патронажної служби. Рекомендується активний контроль і психотерапевтична робота протягом року з метою недопущення повторних СД. Спрямованість профілактики СД (як первинної, так і вторинної) враховує ступінь соціалізації особи в мікро-, і макросередовищі, що дозволяє підвищити результативність протирецидивних заходів щодо СД в середньому на 24,3% .
Катамнестичне спостереження хворих з ОДР вказує на значне покращення їх психосоціальної реадаптації за умови проведення в амбулаторних умовах підтримуючого протирецидивного лікування методом пролонгованої інтеграційної психотерапії. Серед них, на відміну від пацієнтів, які лікувалися традиційно, знижується ймовірність повторних СД і кількість повторних госпіталізацій в психіатричні установи (відповідно, 3,4% і 27,5%), збільшуються випадки відновлення трудової діяльності (серед непрацюючих, відповідно 83,4% і 16,8%) і в цілому покращуються показники якості життя. Особам похилого віку з ДАЕП, що перебувають на обліку у невропатолога поліклініки, показано періодичне обстеження у психіатра з метою профілактики психічних розладів та дезадаптивних форм поведінки.
Публікації автора:
Бурса А.И. Некоторые аспекты суицидогенеза в инволюционном возрасте // Архів психіатрії. – 2005. – №1. – С. 34-38.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Суицидальные действия при церебральном атеросклерозе; клинико-когнитивные соотношения в динамике терапии // Вісник психіатрії и психофармакотерапії. – 2005. - №1. – С. 51-56.
Харченко Є.М., Бурса А.І. Про деякі медико-соціальні аспекти суїцидів непсихотичного рівня (за даними наукової літератури) // Психічне здоров’я. – 2005. – №1. – С. 77-81.
Бурса А.И. Динамика психопатологической характеристики депрессивных расстройств (непсихотического уровня) у больных церебральным атеросклерозом, совершивших суицидальные действия, в процессе терапии различными методами // Психічне здоров’я. – 2005. – №2. – С. 48-53.
Бурса А.І. Психопатологічні аспекти дезадаптивної поведінки осіб інволюційного віку, що страждають на церебральний атеросклероз // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2005. – Вип. 26, Т.1. – С. 169-173.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Аспекты интегративной психотерапии в применении к больным церебральным атеросклерозом с аутоагрессивными формами поведения на фоне депрессивных расстройств // Вісник психіатрії и психофармакотерапії. – 2005. - №2. – С. 39-43.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Депрессивные расстройства с наличием суицидальных действий при церебральном атеросклерозе (динамика нарушения степени отношений в процессе терапии) // Таврический журнал психиатрии. – 2005. - № 3. – С. 80-83.
Харченко Є.М., Бурса А.І. Медико-соціальні аспекти суїцидів непсихотичного рівня // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: психологічні науки. – 2005. – №7. – С. 168-177.
Харченко Є.М., Бурса А.І. Психосоціальні аспекти суїцидальної поведінки при церебральному атеросклерозі // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: психологічні науки. – 2006. – №8. – С. 182-190.
Харченко Є.М., Марченко В.М., Бурса А.І., Марченко О.В. Медико-соціальні аспекти суїцидів // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: психологічні науки. – 2006. – №9. – С. 172-181.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Интегративная психотерапия в комплексном лечении депрессивных расстройств (непсихотического уровня) с суицидальными действиями у больных церебральным атеросклерозом // Архів психіатрії. – 2005. – Т.11, №4 (43). – С. 175-179.
Бурса А.И. Медико-социальные аспекты суицидального поведения больных церебральным атеросклерозом на современном этапе // Проблемы старения и долголетия: Матеріали IV Конгреса геронтологів і геріатрів України. – Київ, 2005. – С. 233.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Клинико-психопатологическая характеристика депрессивных расстройств у больных церебральным атеросклерозом, совершивших суицидальные действия. Методы терапии и профилактики // Проблемы старения и долголетия: Матеріали IV Конгреса геронтологів і геріатрів України. – Київ, 2005. – С. 215.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Депрессивные расстройства у больных церебральным атеросклерозом при различных видах патогенного воздействия // Науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології», тези доповідей (Київ, 12-14 травня 2005 р.). – Київ, 2005. – Т.7, Вип. 6. – С.274-283.
Бурса А.И. Катамнестическое исследование нарушения степени отношений у больных церебральным атеросклерозом, совершивших суицидальные действия // Актуальні питання сучасної психіатрії. Тези доп. наук.-практ. конф. – Полтава, 2005. – С. 112-117.
Харченко Е.Н., Бурса А.И. Некоторые аспекты клинико-психопатологической характеристики депрессивных расстройств (с наличием суицидальных действий) при церебральном атеросклерозе // Актуальні питання сучасної психіатрії. Тези доп. наук.-практ. конф. – Полтава, 2005. – С. 109-112.
Бурса А.І. Динаміка інтелектуальних порушень у суїцидентів, що страждають на церебральний атеросклероз, в процесі лікування різними методами // Когнітивні порушення при старінні. Матеріали наук.-практ. конф. – Київ, 30-31 січня 2007 р. – С.13.
