У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми формування аудиторського ризику в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області, розроблено підходи до визначення його кількісного рівня та обґрунтовано пропозиції по вдосконаленню організації і методики аудиту з врахуванням основних зон ризику. Здійснене автором дослідження аудиторського ризику дозволило зробити наступні висновки: 1. Аудиторський ризик є невід'ємною складовою частиною теорії і практики аудиту. На основі порівняння економічних джерел доповнено теоретичну сутність аудиторського ризику авторським визначенням. Вважаємо, що аудиторський ризик – це ймовірність того, що бухгалтерська звітність господарського суб'єкта може містити невиявлені суттєві помилки чи перекручення дійсності після підтвердження її достовірності аудитором. 2. Для більш повного пізнання аудиторського ризику обґрунтовано визначення його об’єктів та суб’єктів. За результатами дослідження встановлено, що об’єктами аудиторського ризику є ймовірні суттєві помилки у фінансовій звітності та бухгалтерському, статистичному, податковому обліку; а суб’єктами – аудиторські фірми, приватні аудитори, котрі перевіряють вищевказану звітність на достовірність і заінтересовані у зниженні його рівня. 3. Оцінка аудиторського ризику та його компонентів за допомогою статистико-математичних методів, зокрема методів кореляційного аналізу, є кількісне вираження результату, що дозволяє правильно спланувати і провести аудиторську перевірку, визначити обсяг вибірки та глибину дослідження, зекономити затрати часу і підвищити якість аудиторських послуг. 4. За допомогою статистичного методу множинної кореляції вперше визначено взаємозв’язок властивого ризику, ризику контролю та ризику невиявлення з загальним аудиторським ризиком і підтверджено матеріалами дослідження в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області. Результат дослідження показав, що між факторними та результативною ознакою існує наступний зв’язок: 5. Вперше за допомогою статистичних методів доведено вплив рівня аудиторського ризику на формування вартості аудиторських послуг. За допомогою множинної кореляції визначено, що між рівнем аудиторського ризику та вартістю аудиторських послуг існує прямий зв’язок. Результати дослідження перевірені за t-критерієм і є суттєвими та достовірними. Розрахунками доведено, що більш об’єктивним підходом при визначенні вартості аудиту поряд із валютою балансу, фінансовим станом підприємства, попитом та пропозицією на аудиторські послуги є використання рівня аудиторського ризику. 6. Теоретичні та практичні дослідження показали, що вибіркова перевірка є одним із основних методів аудиту. Вона дає можливість отримати необхідні результати з меншими витратами часу і коштів, тобто є ефективнішою порівняно з суцільним спостереженням, а також дає змогу швидше підбивати підсумки і робити відповідні висновки. Застосування розглянутих способів і прийомів вибіркового дослідження в аудиті є реальним засобом зменшенням вартості аудиторських послуг і, відповідно, залучення додаткової клієнтури. В умовах ринкової економіки боротьба за клієнта набуває для аудиторських фірм життєво важливого значення. Тому, теоретичне обґрунтування і практичне вдосконалення прийомів аудиторської вибірки повинно дозволити аудиторам раціональніше будувати процес перевірки, зменшувати витрати, залучати нових клієнтів і забезпечувати прибутковість свого бізнесу. 7. Визначено основні напрями комп’ютеризації аудиторської діяльності. Дослідження останніх доцільно поділити на два етапи. На першому – розробляти нові та вдосконалювати старі комп’ютерні засоби: програмне, інформаційне, технічне забезпечення. На другому етапі – розробляти нові та вдосконалювати старі методи і методики аудиту з врахуванням особливостей вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтерського і податкового обліку тощо. Використання даних напрямів забезпечить більш раціональне використання робочого часу аудитора з прийнятним рівнем аудиторського ризику і підвищувати ефективність аудиторської діяльності. 8. Одним із факторів, що сприяє підвищенню якості аудиторських перевірок, зокрема забезпечення аудиторів про: періодичність проведення аудиту, рівень аудиторського ризику на початкових стадіях аудиту, є проведення паспортизації підприємств, які проходили зовнішній аудит. Це дає можливість об’єктивно підходити до об’єктів та напрямів аудиту за наперед відомими елементами аудиторського ризику (зонами ризику) та забезпечувати більш точне визначення вартості аудиторських послуг. Обґрунтовано доцільність удосконалення Національного нормативу 12 доповненням новим параграфом під назвою "Паспортизація підприємств", який базується на методиці проведення паспортизації підприємств. 9. На основі досліджень встановлено основні чинники впливу на окремі компоненти аудиторського ризику, що дозволяє швидко виявити, за відповідними ознаками, можливі помилки і викривлення в обліку та фінансовій звітності. Цим досягатиметься зменшення підприємницького ризику як для аудитора так і для клієнта. Розроблена методика кількісного і якісного визначення найбільш вагомих факторів, що впливають на величину аудиторського ризику дає можливість прогнозувати аудиторський ризик, управляти ним, визначати стратегію проведення аудиту. 10. В результаті дослідження виявлено та обґрунтовано основні шляхи зниження аудиторського ризику, як ризики підприємницької аудиторської діяльності. Їх доцільно поділити на внутрішні (розширення номенклатури аудиторських послуг з питань: обліку та оподаткування; складання фінансової і податкової звітності; інформаційного, методичного і нормативного забезпечення; підвищення кваліфікації аудиторів і т.д.) та зовнішні (удосконалення нормативної бази з питань обліку, аудиту, оподаткування та систематичне забезпечення сільськогосподарських підприємств законодавчими актами; підвищення рівня автоматизації та комп’ютеризації обліку і аудиту та ін.). | 