У дисертації розкрито теорію і практику системної реалізації процесу аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Запропоновано вирішення наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні становлення і розвитку аудиту бюджетних програм як підсистеми державного фінансового контролю, діяльність якої спрямовується на економніше, продуктивніше та результативніше використання коштів державного та місцевих бюджетів. 1. Чинна в Україні контролююча система містить потенціал, достатній для запровадження нових форм державного фінансового контролю, що застосовуються і підтвердили свою ефективність у світовій практиці. Доведено, що ця система є середовищем становлення й розвитку в Україні державного фінансового аудиту, зокрема, аудиту ефективності виконання бюджетних програм, спрямованого на охоплення контролем макроекономічного рівня державних фінансів. 2. Світова практика є важливим джерелом запозичення прогресивного досвіду запровадження новітніх форм державного фінансового контролю. Практично вивчений здобувачем зарубіжний, зокрема, європейський, досвід свідчить про поширеність у світовій практиці переважно двох форм державного аудиту - фінансового аудиту правильності і відповідності (regularity audit) та аудиту адміністративної діяльності (performance audit). Критичний аналіз цього досвіду та можливостей його адаптації до умов національної практики дозволяє зробити висновок про прийнятність застосування в Україні такої форми контролю як державний фінансовий аудит, що в свою чергу охоплює: аудит бюджетних програм, державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ, державний фінансовий аудит діяльності державних підприємств, внутрішній аудит діяльності бюджетних установ та державних підприємств. 3. Упродовж останніх років з ініціативи та за безпосередньою участю здобувача відбувається становлення й розвиток аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Доведено, що він являє собою відносно автономну підсистему державного фінансового контролю. Обґрунтовані його місце серед інших форм та роль, яку він відіграє в управлінні фінансами держави. Його запровадження призводить до зміни існуючої парадигми державного фінансового контролю: пріоритетним стає державний фінансовий аудит, якому, у свою чергу, підпорядковується і з якого випливає інспектування у формі ревізії. 4. Державний фінансовий аудит відрізняється від інших форм контролю своїми об’єктами та предметною областю дослідження. Показано, що одним із найважливіших його об’єктів є видатки державного та місцевих бюджетів, які здійснюються у форматі бюджетних програм. Доведено, що державний фінансовий аудит як новітня форма контролю, має специфічну для національної практики предметну область. Необхідність оцінювання процесу втілення програм зумовлює розвиток в Україні аудиторських досліджень ефективності їх виконання. Здобувачем з’ясовано сутність ефективності виконання бюджетних програм, структуризовано такі якісні складові цього явища, як економія, продуктивність, результативність і досліджено кожну з них. Обґрунтовано, запропоновано і впроваджено систему відповідних показників, що використовуються у практичному здійсненні аудиту. 5. Запровадження в українську практику аудиту бюджетних програм обумовлює відповідні зміни складу і структури суб’єктів аудиту. Їх поділ на ініціаторів та виконавців адаптовано до специфіки досліджуваної здобувачем форми контролю. У дисертації науково обґрунтовано ініційовану та організовану за участю здобувача вертикаль виконавців аудиторських досліджень, практично впроваджену в діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби. 6. Показано, що впровадження аудиту бюджетних програм потребує нового системного забезпечення. Досліджено його найважливіші складові. За результатами дослідження внесено пропозиції, спрямовані на покращання нормативно-правового, удосконалення інформаційного та розвиток методичного забезпечення аудиту. 7. Результативне функціонування аудиту бюджетних програм значною мірою залежить від його планування. Це обумовило обґрунтування імплементації планування аудиту в плановий процес контрольно-ревізійної роботи. Враховуючи ієрархічну будову органів державної контрольно-ревізійної служби, запропонована процедура планування аудиту на всіх рівнях діяльності виконавців. Розроблено структуризовану програму аудиту бюджетних програм, впроваджену в практику аудиторської діяльності. 8. Одним із найважливіших результатів дослідження є створена та розвинута здобувачем методика аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Розроблено та удосконалено методичні рекомендації, використання яких дало змогу запровадити здійснення аудиторських досліджень. 9. Згідно з розробленою здобувачем програмою та методикою аудиторських досліджень апробовано та практично впроваджено процедуру аудиту ефективності виконання бюджетних програм. Обґрунтовано структуру формулювання висновків та надання пропозицій за результатами аудиту. 10. Сформульовано висновки науково-теоретичного, організаційного та методичного змісту, що відображають вирішення основних завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети. Узагальнюючим результатом дослідження є доведені, обґрунтовані та апробовані нові наукові та практично цінні положення, що створюють теоретичну та прикладну основу функціонування державного фінансового аудиту, включаючи аудит бюджетних програм як відносно автономну підсистеми державного фінансового контролю. Розкриті у дисертації найважливіші складові цієї підсистеми, а саме окреслені об’єкти та предметна область аудиту, створені з ініціативи та за участю здобувача вертикаль виконавців аудиту, нове та удосконалене системне забезпечення аудиту, організація та методика здійснення аудиторських досліджень спрямовані на підвищення ефективності виконання бюджетних програм. За результатами проведених під керівництвом та за участю здобувача 50 аудиторських досліджень уточнено більше 350 бюджетних програм, місцевими бюджетами та підприємствами додатково виділено на виконання державних програм близько 120 млн грн., забезпечено економію 138 млн грн. бюджетних коштів та ресурсів підприємств, додатково отримано майже 290 млн грн. доходів. | 