Анотація до роботи:

Матюша В.І. Асиметрія в українських перекладах сучасної англомовної драми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню асиметрії в українських перекладах сучасної англомовної драми. Розгляд закономірностей виникнення, функціонування різних типів асиметрії здійснено на матеріалі британської та американської драми ХХ століття. У роботі вперше запропоноване поняття „рамка адекватності” для визначення відповідності перекладу драматичного твору авторському задуму оригіналу. Поглиблено класифікацію типів асиметрії з виділенням додатної, нейтральної відповідності та невідповідності. Виконано аналіз співвідношення перекладацьких трансформацій та типів асиметрії у перекладі на різних мовних рівнях. В дисертації обґрунтовується доцільність об’єднання, а не штучного поділу, в перекладі драматичних творів таких параметрів, як „читабельність” і „сценічність”.

Відповідно до поставлених у роботі завдань, у результаті аналізу асиметрії в українських перекладах сучасної англомовної драми з’ясовано, що:

1. Переклад драматичних творів вимагає особливого підходу, оскільки він підпорядкований дуалістичній природі драматичного жанру. Націленість на різноманітні форми сприйняття, зокрема аудійну та візуальну, зумовлює ширший спектр трансформацій, які викликають асиметрію. Головною метою перекладача має бути створення рівноцінного і рівнозначного тексту в поліситемі цільової культури. Асиметрія, що виникає при перекладі, покликана мінімізувати етнокультурні втрати, що виникають при будь-якому перекладі. Однією з провідних засад тут є глибоке усвідомлення перекладачем усіх рівнів авторського задуму, обізнаність з естетичними принципами і творчою особистістю самого автора та особливостями авторського часопростору.

2. Переклад драматичного твору, орієнтованого лише на постановку, відзначається більшою кількістю асиметрій, зокрема експлікативних (внутрішньотекстових коментарів й пояснень в стислому вигляді), саме тому, що перекладач орієнтується на максимальну зрозумілість реплік на слух та неможливість глядача скористатися позатекстовими коментарями.

3. Ситуативна асиметрія (ситуативна розбіжність між оригіналом і перекладом) спостерігається як в перекладах драматичних творів, орієнтованих на «сценічність», так і на «читабельність», оскільки часто вона зумовлена: контекстуальною ситуацією; індивідуальністю перекладача; мовною традицією.

4. У драматичному перекладі особливої ваги набуває фонетичний рівень, якому в інших жанрах художнього перекладу не надається приоритетного значення (за винятком «фонетичної» поезії).

5. Визначати ієрархію мовних рівнів у творі не потрібно, бо вони є невіддільними одне від одного і складають цілісність драматичного тексту, який не може існувати ані в оригіналі, ані в перекладі без жодного з них. Аналіз засвідчує, що у драматичних творах автори використовують усі мовні рівні для створення сконденсованого стилістичного ефекту, а це вимагає додаткових зусиль від перекладача.

6. Переклад драматичного твору може бути складнішим за переклад великих епічних художніх форм, зокрема роману, і вимагає від перекладача володіння досконалішою технікою компенсацій, оскільки зважаючи на відносно невеликий обсяг драматичного твору, автори нерідко „концентрують” стилістичні прийоми задля сильнішого впливу на читача/глядача.

7. Перекладацькі трансформації та типи асиметрії взаємозалежні. Проаналізований масив прикладів (3049) показав, що експлікативна асиметрія зустрічається у 15 % випадків (457 приклади), в основному на основі генералізації, цілісного перетворення та компенсації. Ситуативна асиметрія виникає на основі усіх типів трансформацій без винятку.

8. При діахронічному порівнянні перекладів простежується значно нижча частотність використання трансформацій в перекладах, зроблених на початку століття (1028 прикладів), порівняно з сучасними перекладами (2021 приклад), і це при тому, що обсяг сучасних перекладів не перевищує 1000 сторінок.

9. Орієнтованість драматичного твору на подвійну аудиторію ставить перед перекладачем специфічні завдання, які у певних параметрах суттєво відрізняються від перекладу інших видів літератури. Це зумовлює формування у перекладача своєрідних навичок роботи з даним жанром і зрештою сприяє становленню його творчої особистості. Як не кожен фаховий перекладач може вдало перекладати поезію, так само і переклад драматургії, в ідеалі, вимагає наявності у перекладача специфічного хисту.

10. Зважаючи на ефективніший вплив сценічної постановки драматичного твору на аудиторію порівняно з іншими видами літератури, які розраховані на індивідуальне сприйняття, можна стверджувати, що за допомогою драматичного перекладу відбувається активне культурне збагачення соціуму, тому підхід до нього мусить бути багатовекторним і багатопластовим.

Публікації автора:

1. Матюша В. Сучасні теорії перекладу драматичних творів як окремого жанру художнього перекладу / Вікторія Матюша // Мовні та концептуальні картини світу. – Київ, 2006. – № 18. Книга 1. – С. 297-300.

   Матюша В. Асиметрія при перекладі особового займенника „you” як засіб збереження природності драматичного діалогу / Вікторія Матюша // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – Київ, 2006. – Випуск 10. – С. 206-210.

   Матюша В. Історія постановок та публікацій британської та американської драматургії ХХ ст. в Україні / Вікторія Матюша // Мовні та концептуальні картини світу. – Київ, 2006. – № 19. –С. 140-142.

   Матюша В. Типи асиметрії в перекладі п'єси Торнтона Вайлдера „Шкірою наших зубів” / Вікторія Матюша // Мовні та концептуальні картини світу. – Київ, 2007. – № 22. – Книга 2. – С. 20-24.

   Матюша В. Типи асиметрії в українських перекладах п'єс Оскара Вайлда / В. Матюша // Проблеми семантики прагматики та когнітивної лінгвістики. – Київ, 2007. – Випуск 11 – С. 213-217.

   Матюша В. Ситуативна асиметрія: межі перекладацької свободи / Вікторія Матюша // Мовні та концептуальні картини світу. – Київ, 2007. – № 23. Книга 2 – С. 157-162.

   Матюша В.І. Британська і американська драматургія ХХ ст. в Україні: постави та публікації / В.І. Матюша // Вісник львівського університету. Серія мистецтвознавство. – Львів, 2007. – Вип. 7. – С. 54-57.

   Матюша В. Асимметрия в переводе личных местоимений как средство сохранения естественности диалога в произведениях для театра / Виктория Матюша // Социокультурные проблемы перевода. – Воронеж, 2006. – Выпуск № 7. Часть 2. – С. 72-83.