Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Мовознавство


99. Дудник Зоя Василівна. Артикуляторний жест: онтологія і аналіз (експериментально-фонетичне дослідження): дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Дудник З.В. Артикуляторний жест: онтологія і аналіз (експериментально-фонетичне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню субстанціальної структури артикуляторного жесту. З метою введення в аналіз цієї одиниці породження-відтворення оглянуто онтологічні та гносеологічні аргументи загальної фонетики. Урахована в першу чергу роль джерела мовної онтології – мовця, – динаміки його виконавчих намірів і рівнів побудови рухів, що синтезують прояв природних, субстратних і функціональних компонентів субстанціальної структури.

Встановлено основні вияви субстанціальної структури, зокрема функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації на матеріалі п’яти мов – української, російської, англійської, німецької, італійської – за особливостями виконавчого наміру. За рівнями рухової активності на основі акустичного матеріалу визначено загальні сутнісні характеристики артикуляторного жесту, а саме особливості координаційних та інтеграційних вимовних зусиль у кожній з мов. Здійснено фонетичний аналіз текстових масивів українського та російського мовлення за ознаками координації та інтеграції дій у сполуках сегментів CV i CC.

1. Виконавча сторона мовної діяльності поєднує в собі всі онтологічні аспекти мови, весь досвід мовця та мовного колективу, отже, має пізнавальний потенціал для розкриття різних джерел варіативності ознак фонетичних одиниць, а у своїх специфічних онтологічних виявах є підґрунтям для узагальнення на рівні форми та матерії мовлення. У процесі породження-відтворення артикуляторний жест виступає інструментом моделювання мовно-комунікативних побудов у варіативному діапазоні цільових дій. Артикуляторний жест як специфічна одиниця відтворення-породження мовлення із запропонованою в дослідженні субстанціальною структурою ознак і компонентів виявилася надзвичайно важливою для опису фонетичної реалізації.

2. З погляду виконавчого наміру мовця в артикуляторному жесті актуальними є такі компоненти дії: а) координація природних властивостей та її наслідки на рівні активності органів мови і функціональних механізмів мовлення, за яку відповідають рівні В та С; б) поєднання цільових координацій у часі, або інтеграція, за яку відповідають рівні D i E. Обидва компоненти складають субстанціальний план. Інший компонент пов'язаний із перцептивний планом – це чуттєво сприйманий квант артикуляторного зусилля. Для динамічних стратегій актуального сприйняття важливу роль мають такі протилежно спрямовані субстанціальні властивості в організації артикуляторного зусилля, як автоматизованість/усвідомлюваність та інтегрованість/виділюваність.

Одинична цільова координація виступає як найменша актуалізована фонетична форма артикуляторного жесту, яка виявляє кореляцію із зовнішнім планом виконання – субстанцією мовлення, і внутрішнім планом – виконавчим наміром. Усталений спосіб реалізації субстанціальних та перцептивних компонентів зумовлює фонетичні риси артикуляторної бази конкретної мови, тобто її характер, є джерелом варіативності і фонетичних змін у мові.

3. Найтиповішими можна вважати цільові координації та інтеграції з низьким рівнем усвідомлення виконавчої мети, оскільки їх забезпечують рівні автоматизмів B i D, а на функціональному рівні найтиповішими можна вважати найбільш частотні координаційно-інтеграційні зусилля.

Низький рівень усвідомлення підтримує відносну рівновагу коартикуляційного механізму, а наднизький рівень (для високочастотних реалізацій та швидкого темпу) збільшує розмір, але зменшує кількість квантів переважно в англійському та російському мовленні. У три-, чотири-, п'ятискладових словах, наприклад, два серединні або останні склади можуть зливатися в єдиний артикуляторний жест. В усіх мовах явище "setting", або наскрізну коартикуляцію за провідним типом зусиль, можна вважати універсальною рисою артикуляторного жесту.

4. Фонетична варіативність структури артикуляторного жесту є нормою реалізації та матеріальною основою варіативності актуального складоподілу на рівні породження. Визначено ймовірний механізм складоподілу для аспекту відтворення-породження в українському й російському мовленні. Для українського мовлення експериментально підтверджено спостереження Р.Г. Стетсона про реструктурування складу залежно від темпу. З'ясовано субстанціальний механізм складової межі в основній фазі артикуляції першого приголосного сполуки, помічений іще О.І. Томсоном. Основним утіленням артикуляторного жесту в українському та італійському мовленні є склад, а в німецькому – склад або два склади. У російському та англійському мовленні артикуляторний жест частіше реалізується в кількох складах, словоформі або фонетичному слові.

5. Провідне значення в українському мовленні на рівні функціонування (повторення) має інтеграція сильних вокалічних режимів для CV та інтеграція ініціації з артикуляцією для СС.

Переважання тактики узгодження кардинальних робіт в інтеграційних зусиллях CV та поєднання контрастних режимів фонації на тлі активної ініціації другого компонента для СС російського мовлення виявляється як при породженні-відтворенні, так і в процесі функціонування.

Дослідження має перспективи для дальшого з'ясування типологічних співвідношень між артикуляторним жестом, з одного боку, і складом та словом, з другого. У межах онтологічних аспектів породження й функціонування важливими є використання універсальних субстанціально-цільових ознак, єдиних при описі різних систем мовлення для встановлення характерних властивостей артикуляційної бази конкретної мови, створення акустичної бази мовленнєвих сегментів з метою натуралізації автоматичного синтезу й посилення ефективності розпізнавання артикуляційних подій в усному мовленні, а також для побудови моделей сприйняття мовлення і методик ідентифікації фонетичного стилю.

Публікації автора:

  1. Артикуляторная динамика слова [крупна] // Вісник Київського університету. Літературознавство. Мовознавство. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1989. – Вип. 31. – С. 112–117.

  2. Русские ученые о слове в речевой деятельности: концепция Л.В. Щербы // Русское языкознание. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1990. – Вып. 20. – С. 88–93.

  3. Динаміка артикуляторної структури складу (до методики аналізу) // Українське мовознавство. – К.: Поліграф. центр Київського університету, 1997. – Вип. 21. – С. 113–124.

  4. Експериментально-фонетичні розвідки Олекси Синявського у світлі сучасних проблем загальної фонетики // Вісник Харківського університету. Сер. філологія. – Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 2000. – № 491. – С. 197–200.

  5. К проблеме выбора исходных параметров фонетического описания // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2000. – С. 223–230.

  6. Застосування емпіричних даних при визначенні субстанціальних параметрів сегментів мовлення // Вісник Київського університету. Літературознавство, мовознавство, фольклористика. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2001. – Вип. 10. – С. 48–50.

  7. Онтологічні та психолінгвістичні критерії інтерпретації кінорентгенографічних даних артикуляції // Українське мовознавство. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2001. – Вип. 23. – С. 87–96.

  8. З неперекладеної спадщини І.О.Бодуена де Куртене // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Вид-во Прайм, 2002. – № 6. – Книга 1. – С. 138–143 (у співавторстві з Т.В.Бобковою).

  9. Варіанти реалізації голосних українського мовлення та їхнє місце в класифікації МФА // Українське мовознавство. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. – Вип. 29–30. – С. 18–23.

  1. Структура відкритого складу в українській мові та її особливості з погляду артикуляційної організації // Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури: Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 165-річчю університету. Гуманітарні науки. – К.: Вид. центр “Київський університет”, 1999. – Ч. 2. – С. 60–63.

  2. Складоподіл в українському мовленні у зв'язку з цілісною організацією складу і слова // Українська мова і література в Київському університеті: Зб. наук. студій, присвячених 80-річчю кафедр україністики. — К: Вид. центр "Просвіта", 1999. – С. 93–99.

  3. Фонетичний аналіз у співвідношенні об'єктивно даного і когнітивно зумовленого // Слов'янські мови і сучасний світ. – К.: Видав.-поліграф. Центр „Київський університет”, 2000. – С.49–57 (у співавторстві з Т.В.Бобковою).

  4. До характеристики артикуляційної бази українського мовлення у квантитативному та субстанціальному вимірах // Наукова спадщина професора С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2001. – Ч. 1. – С. 330–338.

  5. Артикуляційна база: сучасні контексти вивчення // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания. Сборник научных трудов. – К.: Изд.-полиграф. центр Киевского гос. пед. ун-та имени Б.Д.Гринченко, 2003. – С. 25–31.

  6. Онтологічна специфіка артикуляторного жесту // Мова та історія. – К.: Вид-во ВІПОЛ, 2003. – Вип. 66. – С. 50–54.

  7. Параметризация артикуляционных событий // Труды и материалы Международного конгресса "Русский язык: исторические судьбы и современность". – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. – С. 233–234.

  8. Пошуки визначальних фонетичних особливостей української мови з урахуванням кавказьких паралелей // Мова та історія. – К.: Вид-во ВІПОЛ, 2003. – Вип. 63/64. – С. 34–37 (у співавторстві з Ю.Л.Мосенкісом).

  9. Методика артикуляторного дослідження динаміки мовлення 80–90 рр. // Загальна та експериментальна фонетика: Історія ЛЕФ за 55 років. – К.: Вид. дім "Соборна Україна", 2001. – С.93–139 (у співавторстві з Л.Г.Скалозуб).

  10. Методика артикуляторного дослідження динаміки мовлення (кінорентгенографування) // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Studia Slavica VI – Nauki humanistyczno-spoleczne, 2001. – S.l. – Zeszyt 351. – S. 15–31 (у cпівавторстві з Л.Г.Скалозуб).