Анотація до роботи:

Бугаєва О. В. Архівна спадщина Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.10. – документознавство, архівознавство. – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено архівознавчому та документознавчому дослідженню архівної спадщини МТЛ (20-х рр. ХХ ст.), здійсненню історичної реконструкції діяльності Товариства за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами, обґрунтуванню унікальності джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю.

У дослідженні висвітлено історію формування архівного фонду МТЛ, проведено аналіз його документального ресурсу як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію діяльності Музично-теоретичної бібліотеки
ім. К. Стеценка. За матеріалами української та зарубіжної періодики досліджено громадську думку щодо місця і ролі Товариства в музичній культурі України. Розглянуто внесок МТЛ у закладання підвалин національної музично-бібліотечної, музично-музейної, музично-виставкової справи та музичного архівознавства.

1. Започаткування архівів громадських товариств мистецького напряму в Україні стало характерною ознакою досліджуваного періоду. У 20-ті рр. ХХ ст. відбувається небувала активізація процесів гуртування особистостей в громадські організації – мистецькі товариства, творчі об’єднання, професіональні спілки тощо. Архів МТЛ сьогодні є тим історичним джерелом, що відкриває нові форми об’єктно-документного пізнання минулого української культури, мистецтва, науки, доводить закономірність виникнення цієї організації на арені культурного життя країни. Документуванням своєї історії МТЛ зробило вагомий внесок не тільки у справу започаткування власного архіву, але й закладання підвалин архівної справи України.

2. За принципами логічної предметно-тематичної класифікації архівна спадщина Товариства складається з таких внутрішніх груп, що відображають загально-організаційну структуру самого МТЛ. Перша група – це документи діловодства, нормативно-регламентаційного та організаційно-методичного плану (статути, звіти, протоколи засідань, накази, повідомлення, кошториси, списки установ та осіб, заяви, нормативні устави, інструкції, положення, науково-методичні поради, абонементні бланки, інвентарні книги, книги обліку виданої літератури, офіційне листування, анкети особові та анкети членів-організацій, плани роботи, програми виступів, афіші концертів тощо, понад 1.000 обл. од.). Друга – документи наукового та музично-просвітницького характеру (наукові та науково-методичні статті, публіцистичні хроніки, рецензії, огляди, серед них 300 обл. од. до журналу “Музика”). До третьої –належить колекція нотних документів (близько 600 обл. од.), що сформована переважно з рукописних нот хорових творів української, світової класики та композиторів-членів МТЛ. Четверта група представлена іконографічними документами (88 обл. од., близько 170 зображень; персональні та групові фото членів МТЛ, діячів українського музичного мистецтва, виконавських колективів та провідних аматорів, що входили до складу філій МТЛ).

3. Документальний склад архіву МТЛ відображає багатогранність форм діяльності, що проводилась Товариством за наступними напрямами: музично-популяризаційний – виконавська, видавнича, бібліотечна, музейна, виставкова діяльність; музично-організаційний – координаційна робота і вироблення інструктивних документів, заснування музичних осередків та філій, відкриття музично-освітних та концертних установ, створення вокально-хорових та інструментальних виконавських колективів, започаткування “Вівторків” і “Субот” як нової форми музично-комунікативного спілкування, проведення музичних свят, олімпіад, конкурсів, виставок; музично-педагогічний і просвітницький – викладацька діяльність у середніх і вищих музичних навчальних закладах, концертно-лекційна і пропагандистська робота, організація консультативної допомоги (хорових бюро, оперних комісій, уповноважених по філіях, координаторів музично-педагогічної справи в осередках), композиторської майстерні, залучення студентів Педкурсів та Музвишів до музичного виконавства та різних форм професійного удосконалення, як-то олімпіади, конкурси та музкорівський рух; музично-персоналістичний – збір та упорядкування біографічних матеріалів щодо провідних діячів музичного мистецтва та засновників МТЛ (передусім М. Вериківського, О. Кошиця, П. Козицького, М. Леонтовича, М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового), анкетування членів філій МТЛ та укладання списків особового складу Товариства, редакції журналу “Музика”, його закордонних адресатів та українських періодичних видань-респондентів, систематизація та опис документів, особистих речей для улаштування експозицій Музею М. Леонтовича та Музею музичної культури України, започаткування ексклюзивної джерельної бази фотодокументів та епістолярної спадщини членів МТЛ.

4. За змістом документів архівної спадщини, МТЛ розкривається як фахова установа, що керувала процесами професійного музичного мистецтва – композиторської творчості, виконавської майстерності, педагогіки, та справою організації аматорського руху та музичного просвітництва серед широких народних мас, ініціювання та створення розгалуженої системи різноманітних культурно-мистецьких заходів по всій країні. Опікуючись проблемами національного музичного видавництва, МТЛ започаткувало періодичні музичні видання, що відображали науково-теоретичні і практичні здобутки музичного життя республіки, – журнали “Музика”, “Українська музична газета”, “Музика масам”, друкуючи для професійних музикантів і музикантів-любителів нотні, методичні, бібліографічні, історико-теоретичні матеріали. Члени Товариства зробили вагомий внесок у формування національної виконавської і композиторської шкіл, створення українського музичного репертуару, заснування концертних установ і колективів, завдяки чому українська музика не просто вийшла на якісно новий рівень національного мистецтва, а сягнула вершин світового визнання.

5. Аналіз документів, що розкривають рівень практичних здобутків МТЛ, довів новаторський підхід Товариства у багатьох сферах діяльності, зокрема: організації широкомасштабних музично-просвітницьких акцій, методично-координаційних бюро і розвиненої мережі музично-виконавських колективів (громадського та державного підпорядкування), розповсюджених по всій території України; заснування нових установ і започаткування напрямів діяльності, таких як музично-музейний, музично-виставковий, музично-бібліотечний. Завдяки МТЛ здійснено видання першого радянського музичного науково-популярного журналу “Музика”, що потерпівши відозмін продовжує своє існування сьогодні, на базі ВБУ відкрито першу державну музичну бібліотеку України, архівні документи якої увійшли складовою частиною до існуючого архівного фонду МТЛ, а друковані нотні видання – до фондів музичного відділу ВБУ.

6. Окремий комплекс складають документи філій та музичних осередків МТЛ, що відтворюють масштаб діяльності Товариства як безсумнівного лідера і першопрохідця (серед інших мистецько-громадських організацій) на арені музичної культури Наддніпрянської України, і, з погляду на національні суспільно-культурні процеси, обґрунтовують закономірність і природність виникнення такого явища як МТЛ. Сплеск любові й шани до Миколи Леонтовича як до великого українця стало емоційним поштовхом для розгортання масового (професійного і аматорського) музичного руху на українських землях, поширенню народного виконавства, появі численних великих і малих хорових колективів, капел, вокальних та інструментальних ансамблів, оркестрів, камерних ансамблів тощо. Так, на початок 1927 р. у складі МТЛ було зареєстровано 69 філій та музичних осередків, що налічували близько 930 членів; 1013 музичних організацій, серед них 7 професіональних, 367 шкільних та студентських, 347 селянських, 211 робітничих хорів, 82 духових та струнних оркестри.

7. Значний масив документів представлено списками персонального складу МТЛ та його філій, персональними анкетами та анкетами членів-організацій, звітів про концертну, музично-педагогічну та видавничу діяльність. Це дає можливість персонологічної реконструкції складу Товариства. Виявлено близько 400 імен особового складу та інших членів МТЛ, представлено списки персонального складу виконавських колективів та журналу “Музика”. Вперше введено до наукового обігу невідомі факти життя і діяльності представників МТЛ та нові імена, що ввійшли до “Алфавітного покажчика членів філій МТЛ” (157 структурованих записів, представлено імена А. К. Агте, О. В. Берндта, Н. Ф. Білобржицької, А. Т. Воліховського, М. І. Гордієвського, О. М. Губермана, В. А. Комаренка, І. П. Короти, Н. К. Лазаренка, А. Лашкарьової, К. О. Максаніна, М. Я. Міця, С. Ю. Папа-Афанасопуло, П. П. Плюйка, П. М. Сапсана, С. Ф. Телятинського та ін.) – унікальної за своїм значенням інформації щодо формування національного біографічного зводу України.

8. Різноаспектне дослідження архівних документів (за тематичним, хронологічним, адміністративно-територіальним принципами) дозволило виявити складні зовнішні тенденції, що впливали і позначалися на внутрішньому стані організації, відбивались хвилями підйому та спаду творчої, наукової, організаційної діяльності, на матеріальному становищі. Утиски членів Товариства за прояв національного та індивідуального в мистецтві призвели з боку радянської політичної системи наприкінці 20-х рр. ХХ ст. до суспільно негативних наслідків, що позначились на деформації МТЛ і призвели до фактичного припинення його діяльності. Можливо з політичних причин, в архіві майже немає документів, що розкривають тему ідеологічних непорозумінь між представниками різних творчих напрямів МТЛ в той самий час, як збереглась значна за обсягом регіональна документальна спадщина, що відбиває складні мистецькі процеси і відчайдушну боротьбу свідомих членів Товариства в обласних центрах і маленьких містечках.

9. Архівна спадщина МТЛ – унікальне явище, що залишається ексклюзивним інформаційним джерелом, важливим для дослідження історичного минулого у багатьох суміжних галузях наук гуманітарного профілю – соціології, культурології, музикознавстві, джерелознавстві, музеєзнавстві тощо. Вироблені в ході дисертаційної роботи аналітичні підходи, за допомогою яких проведено різнорівневе і багатоаспектне висвітлення МТЛ з позицій архівознавчого об’єкту, можуть стати методичним підґрунтям щодо дослідження масштабних комплексів документів громадських об’єднань (збережених у складі документів НАФ), котрі справили помітний вплив на українську науку, культуру і мистецтво.

Публікації автора:

1. Бугаєва, О. В. Біографічний метод відтворення особистості митця [Текст] // Наукові праці НБУВ : Бібліотека. Наука. Культура. Інформація. – К., 1998. – Вип. 1. – С. 439–443.

2. Бугаєва, О. В. З досвіду українсько-польсько-німецьких музичних зв`язків (проблема добору імен до „Українського біографічного словника” [Текст] // Наукові праці НБУВ : Бібліотека. Наука. Культура. – К., 2001. – С. 289–293.

3. Бугаєва, О. В. Створення Українського біографічного словника як етап відродження національної пам’яті українського народу [Текст] // Українознавство. – К., 2003. – Вип. 4. – С. 360–362.

4. Бугаєва, О. В. Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича як об’єкт біографічних досліджень [Текст] // Наукові праці НБУВ. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 92–104.

5. Бугаєва, О. В. Музично-теоретична бібліотека ім. К. Стеценка в архівних документах Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича [Текст] // Рукописна та книжкова спадщина України.– К., 2003. – Вип. 8. – С. 208–215.

6. Бугаєва, О. В. Маловідомі сторінки діяльності Музичного товариства імені М. Леонтовича [Текст] // Українська біографістика. – К., 2005. – Вип. 3. – С. 276–286.

7. Бугаєва, О. В. Персоніфікований вимір формування музичного життя Волині у 20–30-ті рр. ХХ століття [Текст] // Наукові праці НБУВ. – К., 2006. – Вип. 16. – С. 542–552.

8. Бугаєва, О. В. Українська та зарубіжна газетна періодика 20-х рр. ХХ століття про діяльність Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича [Текст] // Київська старовина. – К., 2007. – Вип. 1. – С. 138–150.

9. Бугаєва, О. В. Історія українського мистецтва та її відображення в Українському біографічному словнику // Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті : Тези Міжнародної наукової конференції. – К., 1993. – С. 110–111.