1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і узагальнення проблеми системної організації та закономірностей розподілу елементів зовнішньої форми сучасного українського газетного видання. Новий підхід до проблеми базується на понятті архітектоніки, яка відображає матеріальний та інформаційно-естетичний взаємозв’язок внутрішнього змісту та елементів структури газети, логічну організацію співпідпорядкованості та гармонійне застосування елементів і засобів, розмірні та кількісні пропорції, збалансоване поєднання шрифтових та зображальних блоків. З архітектонікою нерозривно пов’язані композиція та структура газети. Структура визначає місце кожного з елементів газетної сторінки щодо їх ролі та змісту, композиційні закономірності встановлюють взаємозв’язки та відношення елементів – рівнозначність, підпорядкованість. Завдання архітектоніки газети полягає у виборі елементів і організації моделі на їх основі, візуально-змістової єдності всіх зорово сприйманих елементів: зображень, шрифтів, лінійок, плашок, кольорів, тонів, проміжків. Критеріями оцінки газетних видань є сукупність АЕ та їх параметрів у взаємозв’язках. Сучасній газеті притаманні власне обличчя і характер, ясно видимі відмінності, що виділяють її серед інших. Мова архітектоніки газети – оптимальна наочна образно-асоціативна форма вираження, узагальнення, кодування інформації через “лексику” – АЕ, “граматику” – засоби виразності та композиційні залежності і “фонетику” – графічні світлотіньові плями. АЕ, на відміну від оформлювальних, не лише передають зміст виразними засобами, а й структурують, будують видання за законами єдності, повторюваності, цілісності, симетрії, ритму, за іншими законами гармонії та композиції. Ієрархія заснована на русі від функціонального аналізу системи через аналіз комплексів і стійких сполучень до простіших елементів. Загальний функціональний підхід забезпечує знакове тлумачення всіх АЕ друкованого видання і класифікації газет за архітектонічними типами. 2. У сучасному газетному виданні виділені такі АЕ: шрифтові, декоративні, пробільні, зображальні. Характеристики АЕ, пов’язані з графікою, насиченістю, конфігурацією, розмірами, кількістю, композиційними варіантами, та їх співвідношення є визначальними у типології газетних видань. Графіка шрифтових елементів є головною ознакою при класифікації видань, особливо при сполученні малюнка шрифту (гарнітури, насиченості, накреслення, кегля, щільності) з іншими АЕ. Стильову єдність виявлено в газетах, де шрифти систематизовано. Поділ газет на одногарнітурні (35%), малогарнітурні (29%) та багатогарнітурні (12%) лежить в основі визначення архітектонічних типів. Встановлено, що додатковий шрифт у малогарнітурних газетах застосовується для невеликих публікацій, текстівок, добірок коротких повідомлень, бічного блоку, а одногарнітурність закономірно супроводжується подібністю інших прийомів оформлення: формату, оформлення заголовків, декоративних елементів. У багатогарнітурних газетах застосування шрифтів залежить від значення, обсягу, розміщення, оформлення сусідніх матеріалів, наявності зображень, декоративних елементів. Система шрифтового оформлення передбачає закріплення гарнітур за розділами, рубриками, сторінками. У сучасних газетах виявлено безсистемне і системне використання текстових шрифтів. Пробільні та декоративні елементи виконують у газеті функції виділення, відокремлення, групування, акцентування, посилюють дію інших елементів, створюють ритмічну структуру видання, його обличчя. Призначення пробільних елементів – створення оболонки, в якій розміщуються інші елементи сторінки, їх кількість і розміри постійні для кожної газети. Розміри зовнішніх пробільних елементів – полів – лежать в основі організації простору сторінки, вони впливають на розташування та взаємодію всіх елементів газети. Підраховано, що в середньому поля займають 16% (А2)-21% (А3) формату газети: газети формату А3 мають більші поля – від 17% до 28% площі, А2 – від 14% до 18%. Тенденція – постійність абзацного відступу, перемінність міжшпальтних проміжків, надзаголовний проміжок більший за підзаголовний – простежується в більшості сучасних газет. Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню газети, їх застосування утворює цілісну систему, яка зумовлюється функціями архітектонічності, акцентування, видільно-роздільною через графічний контраст з іншими архітектонічними елементами. Декоративні елементи виділяють заголовні компоненти, підписи, колонтитули, врізи, добірки, створюють горизонтальний або вертикальний ритм, систематизують складники газети, підкреслюють їх єдність. У сучасних українських газетах виділяються такі види декоративних елементів: лінійки, рамки, плашки, підкладки, ініціали, фігурні позначки, кінцівки. 65% видань застосовує більше 5 видів декоративних елементів, із них 3% – усі види, 23% – 6-7 видів. 5% газет із декоративних елементів використовує лише лінійки та рамки. Зображальні елементи не лише доповнюють текстовий матеріал, а й виступають самостійним елементом з власним змістом і поділяться на фотографічні, штрихові, інфографіку. У всіх досліджуваних газетах простежується тенденція щодо зменшення кількості зображень та їх площі зі зменшенням формату. На форму зображальних елементів та їх замкненість істотно впливає кількість зображень на сторінці, кількість заголовків, декоративних елементів. Виявлено 11 композиційних варіантів та їх модифікацій розташування зображень щодо тексту та заголовка. Кожна з досліджуваних газет застосовує обмежену кількість варіантів у чітко визначених випадках. Система рубрикації газети – основа ритмічної системи, яка чітко розподіляє АЕ за їх місцем та значенням, встановлює ієрархічні залежності і відповідне оформлення. Заголовок як АЕ – комплекс, складений з основного заголовка, підзаголовка, рубрики, шапки, врізу й деяких інших елементів, які утворюють цілісний блок або рознесені по тексту. Оформлення компонентів заголовного комплексу визначає їх приналежність до зображальних або шрифтових. Заголовок у 78% випадків сполучається з декоративними елементами і в 26% – із зображенням. Існує шість композиційних варіантів розташування заголовка: над текстом окремим рядком, всередині, між текстовими шпальтами, збоку, під текстом, вертикально. 3. Формат, розмірні характеристики визначають наявність, кількість, параметри та взаємодію АЕ газети. Дослідження формату набору сучасних українських газет дає змогу виділити типи газет з постійною та змінною кількістю шпальт; з однією для всіх матеріалів шириною шпальт, яка змінюється лише у бічних блоках; з чітко вираженою горизонтальною чи вертикальною версткою, безсистемна різноформатиця. Формат набору є засобом виділення матеріалу нешрифтовим способом. У сучасних газетах помітна спрямованість до зменшення формату, звуження шпальт, зменшення обсягів публікацій, збільшення кількості матеріалів, до використання рубрик коротких повідомлень, зменшення кеглю основного шрифту. 4. У результаті аналізу сучасних загальнонаціональних громадсько-політичних газет встановлено істотні відмінності в їх зовнішньому оформленні, на що впливає обсяг, формат, кількість матеріалів (на сторінку чи розворот), кольорові вставки, шрифти та декоративні елементи, рекламні сторінки, вид і кількість зображень, розмір і склад заголовного комплексу. У 53% газет переважають короткі повідомлення і, відповідно, є велика кількість заголовків, до того ж 3-4-рядкових. Ряд газет аналітичного характеру має 1-3 матеріали на сторінку та малу кількість зображального матеріалу, що надає сторінкам спокійного графічного фону. Щоденні газети відображають оперативну інформацію і, як наслідок, мають матеріали невеликого обсягу чи добірки коротких повідомлень. Визначальним для типології газети є ознаки її АЕ: сталість чи періодичність застосування, рівень розмаїтості, просторові характеристики. Системність застосування АЕ веде до однотипності композиційних рішень на всіх сторінках, забезпечує гармонію – єдність частин у цілому і повторення цілого в його частинах. На визначення архітектонічних типів сучасних газет впливають: формат, розмірні характеристики; кількісно-якісні співвідношення шрифтів, шпальт, декоративних і зображальних елементів, заголовних компонентів; об’ємно-просторова організація елементів та комплексів, композиційні схеми розташування заголовків та зображень. На великій кількості фактичного матеріалу виділено три архітектонічні типи, в основі яких лежить перевага одного чи кількох АЕ щодо інших або їх урівноваженість: експресивний, інформативний, збалансований типи. 5. Розгляд газети як динамічного комплексу взаємозалежних елементів дає змогу визначити такі тенденції формування архітектонічно цілісного видання: дотримання пропорцій між АЕ газети як основи поєднання їх в єдине ціле; наявність ритмічності та послідовності у відображенні постійних елементів через систему рубрикації; чітко виражений акцентований елемент (або комплекс), що підкреслює головну проблему. |
