У дисертаційному досліджені наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у виділенні та описі механізмів, шляхом яких у сучасному глобалізованому світі здійснюється діалог культур „Схід-Захід”, а саме: 1. В основі образів буддійського монаха та йога лежать, з одного боку, архетип мудрого старця, з іншого – архетип цілісності, що реалізується через описану в рамках західної філософії концепцію надлюдини (в даному випадку як істоти, що досягла надлюдського стану завдяки інтенсивним духовним вправам). Запозичення образу буддійського ченця пов’язане з привабливістю східних єдиноборств для масової свідомості Заходу. Також слід взяти до уваги те, що внаслідок більшого авторитету духовних осіб на Заході у західних ченців не було потреби опановувати бойові мистецтва, отже, цей шлях до духовного вдосконалення не отримав розвитку. 2. Образ самурая теж, з одного боку, базується на архетипі цілісності, але в той же час містить у собі власну критику, оскільки можливість досягнення ідеалу самурая демонструється лише у якомусь ірреальному світі. Спроба реалізації даного проекту також може бути віднесена до концепції надлюдини. 3. У роботі продемонстровано, що в основі запозичених з традиційних культур Сходу образів надприродних істот лежить архетип чаклунського демона, з одного боку, та „ностальгія” за релігіями доосьового типу, – з іншого. 4. Образи якудза та ніндзя, з одного боку, втілюють в собі архетип Тіні. В той же час вони також втілюють у собі образ цілісності крізь негативний варіант образу надлюдини, що користується великою популярністю в творах масової культури ХХ сторіччя. Обидва із вказаних образів демонструють цілу палітру страхів масової свідомості Заходу другої половини ХХ сторіччя: страх перед очікуваною експансією з боку Сходу (що в даному випадку уособлюється можливим вторгненням японської організованої злочинності на цивілізований Захід), побоювання щодо створення штучного інтелекту, який міг би стерти людство як біологічний вид з поверхні Землі (образ ніндзя-кіборга). 5. Образи мусульманського Сходу нині уособлюють образ ворога для Заходу. Це протиріччя постає як наслідок суперечностей між мусульманським Сходом і християнським Заходом, а також як бажання використовувати для певних цілей лише маніфестацію архетипу Тіні в чистому вигляді. |