Дослідження особливостей аргументації в сучасній німецькій публіцистиці здійснено з позицій останніх досягнень теорії аргументації, прагмалінгвістики, теорії дискурсу, лінгвістики тексту, стилістики, психолінгвістики. Комунікативно-прагматичний підхід до розуміння об’єкта розвідки дав змогу дослідити аргументацію як засіб актуалізації прагматичної настанови на переконання в німецькому публіцистичному дискурсі. Німецький публіцистичний аргументативний дискурс як мисленнєво-комунікативна мовленнєва діяльність адресанта і адресата призначений для розповсюдження суспільно значущої інформації з одночасним формуванням ставлення до неї, знаходить своє відображення у вигляді розгалуженої системи текстів, об’єднаних спільністю виконуваного соціального завдання. Публіцистичний аргументативний дискурс є результатом дії лінгвальних та позалінгвальних чинників, що впливають на вибір адресантом мовних засобів з метою переконуючого впливу на адресата. Німецький публіцистичний текст з економіки як форма фіксації публіцистичного аргументативного дискурсу характеризується особливою структурою та створюється з метою донесення інформації економічного характеру до масового адресата з одночасним формуванням запланованого адресантом ставлення до неї. Найсуттєвіші ознаки публіцистичних текстів з економіки, які свідчать про їх аргументативну природу, визначають категорії інформативності, адресантності, тональності та проспекції / ретроспекції. В основу формування публіцистичних текстів з економіки покладено принцип орієнтації на узагальнену модель. Узагальнена модель публіцистичних текстів з економіки є інформативним текстом, який передає повідомлення про наявність певної проблеми та про шляхи її розв’язання, або про погляди стосовно цієї проблеми. Аргументація є ефективним засобом актуалізації прагматичної настанови. Втілюючи прагматичну настанову в німецьких публіцистичних текстах з економіки, аргументація створює особливу сукупність взаємопов’язаних мовленнєвих актів, об’єднаних прагматичною настановою на переконання. У процесі аргументації в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі провідну роль відіграють аргументи, спрямовані на раціональну сферу свідомості адресата, що пояснюється його високою мовленнєвою компетенцією. Основні аргументи апелюють до прикладу, до авторитету та до статистичних даних. Приклад – це факт, якому притаманна певна інтенція. Прямі та непрямі апеляції до авторитету представлені трьома варіантами: апелювання до авторитетної організації, апелювання до думки експерта у певній галузі економіки та апелювання до думки пересічної людини, яка мала досвід у вирішенні схожої проблеми. Аргументи до статистичних даних представлені результатами опитування та результатами досліджень. Тактики в німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі є аргументативно спрямованими. Переважають тактика експліцитного та імпліцитного інформування, тактика формування ставлення до повідомлення шляхом оцінювання і тактика спонукання, яка реалізується двома варіантами: «гра з мотивом» та «мовленнєва маска». Реалізацію аргументативних тактик у німецькому публіцистичному аргументативному дискурсі забезпечують аргументативні прийоми: «питально-відповідний хід», «імпліцитний коментар» та цитування. Проблематика дослідження аргументації у прагмалінгвістичному аспекті має широкі перспективи. Існує щонайменше дві можливості подальших розвідок: на матеріалі інших типів аргументативного дискурсу, зокрема юридичного, політичного, рекламного та електронного (інтернет-дискурсу), та з позицій інших мовленнєвих тактик аргументативного впливу. | 