Анотація до роботи:

Олещенко О.М. Антимонопольне регулювання в системі економічної безпеки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 21.04.01 – Економічна безпека держави. – Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі досліджується проблеми антимонопольного регулювання у контексті економічної безпеки України. Наводяться показники його стану та аналізуються чинники негативного впливу на розвиток конкурентного середовища економіки України. Розглядається взаємозв’язок антимонопольного регулювання та економічної безпеки держави. Зроблено теоретичні узагальнення та сформульовано й обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення антимонопольної політики в Україні в аспекті досягнення і гарантування її економічної безпеки.

1. Одним з ключових напрямів підвищення конкурентоспроможності національної економіки є поглиблення теоретичних засад і розробка заходів антимонопольного регулювання, адекватних умовам транзитивної економіки України. Дедалі актуальнішими стають питання наукового обґрунтування і реалізації конкурентної політики в контексті забезпечення економічної безпеки держави.

2. Вітчизняні дослідження проблем антимонопольного регулювання проводилися ще на початку ХХ століття, в них визнавалася необхідність розробки ефективної системи державного регулювання монопольних об’єднань, що виникли із розвитком капіталізму, зверталася увага на об’єктивний характер виникнення монополій. Дослідження цієї проблематики відновилося на початку 90-х років ХХ ст. з переходом до ринкової економіки. Однак антимонопольне регулювання економіки розглядалося як інструмент захисту споживачів, тоді як воно має розглядатися як важливий елемент системи забезпечення економічної безпеки, і саме цей аспект проблеми безпосередньо не розглядається у наукових публікаціях. Тому в роботі подане визначення антимонопольного регулювання як невід’ємної складової забезпечення економічної безпеки держави, що відрізняється від існуючого розуміння антимонопольного регулювання, насамперед, як системи захисту прав споживачів.

3. У даній роботі на основі дослідження різних типів ринків зроблено теоретичні узагальнення принципів формування поведінки учасників ринку. Основним висновком сучасних теорій конкуренції є те, що моделі недосконалої конкуренції не є ефективними за визначенням. Отже, завданням антимонопольного регулювання є недопущення значних відхилень від досконалого конкурентного середовища через створення надмірно укрупнених, насамперед, вертикально інтегрованих приватних оргструктур. Подібні обмеження конкуренції створюють серйозні загрози економічній безпеці і заважають реалізації синергетичного ефекту від вільного змагання господарюючих суб’єктів, їхньої широкої кооперації, встановлення суспільно-прийнятних цін, створення додаткових робочих місць. В роботі узагальнені теоретичні погляди на зміст та механізми антимонопольного регулювання в контексті забезпечення економічної безпеки держави, визначені особливості антимонопольного регулювання в Україні тощо.

4. За допомогою показників, що характеризують стан конкуренції та монополізму, зроблено оцінку вагомості монопольного сектору в економіці України, який виступає чинником, що гальмує економічний розвиток держави. Як показав аналіз законодавчої бази та практики антимонопольного регулювання, на розвиток конкурентного середовища негативно впливають деформації у відносинах власності, відсутність достатньо ефективного приватного власника, неефективне управління державним майном. Водночас виявлено позитивні тенденції розвитку саме у конкурентних галузях економіки: підвищення обсягів виробництва, продуктивності праці, поліпшення інвестиційного клімату.

5. Чинником негативного впливу на розвиток ефективного конкурентного середовища є недосконалість антимонопольного законодавства, яке не враховує вимог щодо забезпечення економічної безпеки держави. Для врахування цих вимог визнане необхідним дослідження взаємозв’язку між антимонопольним регулюванням та забезпеченням прийнятного рівня індикаторів економічної безпеки держави.

6. У роботі виділено основні види обмежувальної ділової практики в процесі антимонопольного регулювання, визначено види порушення антимонопольного законодавства, що загрожують економічним інтересам України та шляхи їх усунення. Оскільки реальне конкурентне середовище в українській економіці істотно відрізняється від ідеальної моделі ринку, теорія і практика антимонопольного регулювання мають бути спрямовані на визначення характеру конкурентних відносин, їхнього впливу на виникнення криз на товарних ринках, виявлення характеру діяльності монополій і олігополій, наслідків деформацій конкурентного середовища під впливом “тіньової” економіки тощо.

7. Обґрунтовано раціональну модель конкурентного середовища та ринкової інфраструктури, для чого розроблено класифікацію загроз економічній безпеці, які можна подолати за допомогою антимонопольного регулювання та визначено причинно-наслідкові зв’язки формування конкурентного середовища.

8. Результати дослідження дозволяють визначити стратегію і тактику антимонопольного регулювання економіки України в контексті досягнення економічної безпеки держави. У роботі запропоновані програмні заходи (програма конкурентної політики України), подані методичні рекомендації щодо формування шляхів удосконалення механізму антимонопольного регулювання в контексті забезпечення економічної безпеки держави.

9. Європейський вибір України вимагає сприйняття новітніх підходів і положень європейської конкурентної політики та європейського конкурентного законодавства. Проте, забезпечення конкурентної політики має відбуватися відповідно до умов трансформаційної економіки України. Аналіз стану антимонопольного регулювання приводить до висновку про необхідність вдосконалення антимонопольних органів і відповідного законодавства. Для забезпечення захисту економічної конкуренції важливе значення має незалежність органів антимонопольного регулювання, про що свідчить аналіз досвіду розвинутих країн. У роботі обґрунтовано заходи щодо інституціональних перетворень в сфері антимонопольного регулювання та формування суспільних інститутів, необхідних для протидії монополізму.

10. Більшість перешкод, які гальмують розвиток конкурентних відносин, лежить поза повноваженнями окремого органу влади. Адже ці заходи не зможе ефективно реалізувати лише один орган – Антимонопольний комітет України (оптимальним є варіант делегування координуючих та контролюючих функцій у цій сфері уповноваженому державному органу). Для координації діяльності з антимонопольного регулювання в контексті економічної безпеки запропоновано створити на базі Антимонопольного комітету України спеціалізований підрозділ, який займався б розробкою та реалізацією концепції економічної безпеки України при здійсненні антимонопольного регулювання. Затягування з вирішенням цієї проблеми негативно позначається на стратегічних перспективах розвитку економіки. З одного боку, попри те, що в державній власності перебуває понад третина виробничих потужностей, нові інвестиційно привабливі об’єкти до продажу майже не пропонуються. З іншого – на невизначений термін відкладаються реформи в монопольних секторах економіки.

11. Сукупність наукових результатів, що отримані в процесі дисертаційного дослідження, дозволяють вирішити важливу народногосподарську проблему – забезпечення економічної безпеки та формування конкурентоспроможної національної економіки за допомогою антимонопольного регулювання, сформулювати й обґрунтувати відповідні пропозиції щодо удосконалення антимонопольної політики і діяльності антимонопольних органів.

Публікації автора:

Фахові видання:

1. Олещенко О. Особливості антимонопольного регулювання в Україні // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. – Вип. 3(13) / Голов. ред. П.В. Мельник. – Ірпінь: Академія ДПС, 2001. – С. 40 – 44.

2. Олещенко О.М. Конкурентна стратегія держави в умовах ринкових реформ // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 3(10) / Голов. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 136 – 140.

3. Олещенко О.М. Удосконалення антимонопольного регулювання приватизаційних процесів в Україні // Стратегічна панорама. – 2004. – № 1. – С. 129 – 133.

Інші видання:

1. Олещенко О.М. Антимонопольне регулювання як важіль забезпечення економічної безпеки держави // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: Матеріали Круглого столу (1 листопада 2000р.) / Відп. ред. С.І. Пирожков, Б.В. Губський, А.І. Сухоруков. – К.: Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки та оборони України, 2001. – С. 72 – 73.

2. Олещенко О.М. Особливості антимонопольного регулювання в Україні // Збірник матеріалів другої науково-творчої конференції студентів та викладачів (26 – 28 квітня 2000р.). – К.: ІММБ, 2000. – С. 15 – 19.

3. Олещенко О.М. Методичні основи контролю за економічною концентрацією в Україні // Збірник матеріалів третьої науково-творчої конференції студентів та викладачів (25 – 27 квітня 2001р.). – К.: ІММБ, 2000. – С. 19 – 21.