У дисертації наведене теоретичне узагальнення й запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у дослідженні й розробці сучасних методів формування концепції захисту національних економічних інтересів на етапі становлення ринкової системи України. Відтак у результаті проведення дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків та запропоновані до реалізації рекомендації теоретико-методологічного та науково-практичного характеру, що дозволяють узагальнити, значно спростити та систематизувати проблему антидемпінгового регулювання в країнах з транзитивною економікою. А саме: Встановлено, що демпінг забезпечує виграш насамперед для фірми-продавця, яка набуває можливості збільшити свою частку на зовнішньому ринку, компенсуючи витрати, пов`язані з ціновою конкуренцією, за рахунок внутрішнього ринку. При цьому загальний обсяг продажу збільшується, завдяки чому фірма може навіть одержати додатковий прибуток. Доведено, що продуценти товару в країні-імпортері завжди зазнають збитків від іноземного демпінгу. З одного боку, вони змушені відповідати зниженням цін, а з іншого – вони не мають можливості компенсувати втрати або поступитися своєю часткою на ринку. Незважаючи на те, що протягом деякого часу споживачі в країні-імпортері можуть скористатися перевагами купівлі товару за низькими цінами, надалі вони ризикують зазнати втрат внаслідок ймовірного підвищення цін через послаблення конкуренції на ринку. Всі ці несприятливі наслідки демпінгу пов`язані з порушенням конкурентного середовища на ринку країни-імпортера. Акцентовано, що суттєвого прогресу на користь українського товаровиробника в поточних і майбутніх антидемпінгових процедурах проти українських товарів, що проводяться в ЄС, США та інших членах СОТ, можна досягти лише в разі повного та остаточного вступу України до СОТ. Аргументовано, що практика застосування антидемпінгових санкцій в Україні свідчить про те, що найчастіше антидемпінгове мито встановлюється на високому, фактично заборонному рівні, та стає одним з найжорстокіших протекціоністських заходів, спонукаючи іноземного постачальника або підвищувати ціну товару, або йти на добровільне обмеження експорту з метою збереження власних позицій на ринку країни-імпортера. Дисертантом доведено, що якщо країна не має суттєвого впливу на світовий рівень цін на товар, то антидемпінгове мито на імпорт товару має подвійний ефект: підвищується ціна, яку сплачує споживач, і ціна, яку отримує виробник. Це завдає шкоди споживачеві товару, але дає зиск виробникові цього самого товару. У цьому разі антидемпінгове мито на імпорт виступає як податок на споживачів та як субсидія для виробників товару. При подальшому розширенні економіко-правової основи антидемпінгової процедури в Україні слід мати на увазі, що лише в разі, коли наслідком демпінгу є обмеження конкуренції й монополізація ринку, виникає негативний ефект – зниження ефективності функціонування економічної системи в цілому. Саме тому економіко-правові процедури антидемпінгового регулювання повинні здійснюватись в площині антимонопольного (антитрестовського) законодавства. З метою захисту національного товаровиробника є доцільним проведення розслідувань виключно щодо імпорту в Україну. Проведення українською державою будь-яких розслідувань щодо власних експортерів призводить до обкладення митом їхньої продукції й тягне зо собою більше негативних наслідків для національних економічних інтересів України, аніж наслідків позитивних. Порівняльний аналіз антидемпінгових процедур щодо українських товарів на світових ринках дозволяє дійти загального висновку про відсутність суттєвих відмінностей між антидемпінговими процедурами проти українських товарів на ринках США, ЄС та РФ.
Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 6 одноосібних публікаціях автора, які розміщені в наукових журналах та виданнях і відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України: 1. Нетудихата С.Л. Трансформація форм економічної дипломатії в історичному аспекті // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 21. – Ч.1. – К.: Київський університет. – 2000. - С. 55-59 (0,3 друк. арк.). 2. Нетудихата С.Л. Форми захисту українських товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 33. – Ч.1. – К.: Київський університет. – 2002.- С. 212-215 (0,4 друк. арк.). 3. Нетудихата С.Л. Домінанти прийняття рішення про застосування антидемпінгових санкцій у зовнішньому бізнесі України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. – Вип. 35. – Ч.1. - К.:Київський університет. – 2002. – С. 42-43 (0,1 друк. арк.). 4. Нетудихата С.Л. Роль застосування антидемпінгового механізму в світі та в Україні // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. – Вип.19. – К.: Київський Університет, 2001. – С. 36-40 (0,5 друк. арк.). 5. Нетудихата С.Л. Аналіз антидемпінгових процедур щодо імпортних товарів на ринках Російської Федерації // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб.науч.труд. – Ч.1. – Донецк: ДонНУ - 2003. – С. 42-43 (0,1 друк. арк.). 6. Нетудихата С.Л. Антидемпінгове регулювання міжнародних економічних організацій та національні економічні інтереси України // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України): Матер. ІХ міжн.наук.-практ.конф., 25-26 жовтня 2001 р. – К.: Інститут міжнародних відносин. - 2001. – С. 150-154 (0,3 друк. арк.). |
