Виконані дослідження надходження важких металів в акваторію Чорного моря та аналіз стану забруднення останньої дозволили зробити слідуючі висновки. 1. Найбільший вплив антропогенної діяльності на екосистему північно-західної частини Чорного моря, зокрема на накопичення важких металів та небезпечних елементів (Cu, Ni, Zn, Co, Cr, V, Pb, Hg, Cd, As) в абіотичній складовій екосистеми, відповідає періоду 1960 – 2000 рр., і пов`язаний, головним чином, з інтенсивним розвитком промисловості та сільського господарства. 2. Надходження важких металів до північно-західного шельфу Чорного моря, що пов`язане з антропогенним фактором, за кількістю і інтенсивністю складає один ступінь з привнесенням їх природної складової. Якщо за загальною кількістю надходження забруднювачів перше місце посідає річковий стік, то за співвідношенням вмісту антропогенної та природної складових домінують атмосферні шляхи транспортування. Спостерігається значна нерівномірність надходження полютантів в акваторію в межах року, що впливає на подальшу трансформацію важких металів в морському середовищі та особливості їх акумуляції в донних відкладах. 3. Вагомий вплив на концентрації важких металів в донних відкладах локальних ділянок дна акваторії обумовлюють точкові джерела надходження, розташовані як в зоні контакту суходол-море (прибережні урбанізовані осередки, місця надходження скидних вод ділянок зрошення та деякі інші), так і об`єкти господарської діяльності в межах шельфу (зони дампінгу, порти, морські стаціонарні платформи). З основних забруднювачів антропогенного впливу даного типу треба відмітити: свинець, мідь, нікель, цинк, ртуть. 4. В верхньому шарі донних відкладів певних ділянок акваторії відбувається інтенсивне накопичення полютантів антропогенного походження, що значно перевищує природні фонові концентрації. Ділянками найбільш інтенсивного накопичення визначено Одеську затоку, Придунайську зону шельфу, Центральну частину шельфу, північно-східну частину Каркинитської затоки, деякі локальні ділянки шельфу - головним чином місця розташування об`єктів господарської діяльності. 5. Основні природні фактори, що мають вплив на накопичення антропогенної складової металів в донних відкладах - гідродинаміка водного середовища, наявність бар`єрних зон (фізико-хімічного, механічного та біохімічного класів), речовинно-генетичні типи осадків, швидкості осадконакопичення, фізико-хімічні умови седиментації елементів в верхньому шарі донних відкладів. 6. Накопичення антропогенної складової в донних відкладах має для кожного елементу певні властивості, що пов`язані з джерелами та шляхами надходження, особливостями розподілу в водному середовищі та умовами міграції і консервації в осадовому шарі. Найбільш інтенсивна акумуляція в донних відкладах значних ділянок акваторії властива антропогенній складовій таких металів, як: мідь, ванадій (до трьохразових перевищень), свинець (чотирьохкратні перевищення), нікель, хром (більш ніж двохразові перевищення). З`ясований під час досліджень механізм надходження забруднювачів та побудовані карти накопичення важких металів в донних відкладах будуть використані при проведенні геоекологічної оцінки формування донних відкладів акваторії, прогнозуванні забруднення та міроприємствах, пов`язаних з покращенням екологічного стану північно-західного шельфу Чорного моря. |