Жердєва Ірина Володимирівна. Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Донецький національний медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2007. — 139арк. — Бібліогр.: арк. 122-139.
Анотація до роботи:
Жердєва І.В. Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
Робота присвячена рішенню однієї з актуальних задач акушерства — зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів завдяки розробці та впровадженню науково обґрунтованих діагностичних та лікувально-профілактичних заходів на етапі планування та під час вагітності. В роботі вперше на підставі встановлення факторів, що виявляють статистично вірогідний вплив на розвиток фетоплацентарної недостатності у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів, побудовано прогностичну таблицю виявлення ризику її виникнення. Розроблені та впроваджені лікувально-профілактичні заходи для вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів щодо антенатальної охорони плода, які включають визначення деяких показників імунного та гормонального станів і активності ферментів, антибактеріальну, дезінтоксикаційну, метаболічну, імуномодулюючу терапію з включенням хофітолу, свічок бетадину, віферону та ацилакту, сприяють зменшенню частоти випадків ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності — в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді — в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо антенатальної охорони плода у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, оцінки мікробного пейзажу пологових шляхів, вивчення деяких показників гормонів ФПК, імунного статусу, активності ферментів, біофізичного профілю плода, розробки та впровадження діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Встановлено, що у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів загроза переривання вагітності була в 41,4 % випадків, анемія різного ступеня тяжкості — у 46,4 %, гіпертензія — у 35,2 %, дистрес плода — у 21,8 %, передчасні пологи — у 35,6 %, післяпологовий ендометрит — у 34,4 %, розходження швів на промежині — у 25,4 %.
У вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів у І триместрі гестації з представників потенційних патогенних мікрофлори було виявлено: Streptococcus pyogenes у 15,83 % жінок, Candida albicans — у 45,83 % і Gardnerella vaginalis — у 34,17 %; пряма кишка була інфікована в 45,83 % випадків, зів і сечові шляхи — по 40,83 %. Також виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем альбуміну, трансферину та частотою виявлення Streptococcus pyogenes (r=0,43 і 0,57 відповідно, p<0,05) і Gardnerella vaginalis (r=0,71 і 0,47 відповідно, p<0,05).
Для діагностики ФПН на доклінічному рівні у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів необхідна оцінка активності АсАТ, АлАТ і ТЛФ.
Підвищений вміст АлАТ і АсАТ корелює із гормональним дисбалансом ФПК, виявлений зв’язок між рівнем даних ферментів і прогестероном (відповідно r=–0,45, r=–0,60 і р<0,05). Виявлено вірогідно значущий сильний зв’язок між рівнем Е3 і ТЛФ (r=–0,67; р<0,05), що є раннім маркером ФПН та дистресу плода. Підвищення рівня ТЛФ корелює із частотою передчасного визрівання плаценти (r=0,53, р<0,05), виявленням кальцифікатів у плаценті (r=0,55, р<0,05) і дистресом плода під час вагітності (r=0,47, р<0,05).
Зміни неспецифічного імунітету піхви характеризувалися зменшенням Ig A в піхвовій рідині, а місцевий імунітет формувався за рахунок трансферину і церулоплазміну, які у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів були відповідно в 2,6 і 3,8 рази вище, ніж в контролі (р<0,05).
Підвищений вміст ТЛФ корелює зі зниженням рівнів Ig A і G в сироватці крові (відповідно r=–0,64 і r=–0,73, р<0,05).
Розроблена прогностична таблиця забезпечила реалізацію індивідуального прогнозування з ризику виникнення ФПН. Чутливість індивідуального прогнозу склала 80 % при інформативності відповідного діапазону 6,33, що забезпечило високий ступінь вірогідності прогнозу. Ефективність методу склала 80 %.
Проведення комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, що включає своєчасну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, метаболічну, імуномодулюючу терапію, сприяло зниженню випадків ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності — в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді — в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.
Публікації автора:
Жердева И.В. Состояние биотопов влагалища и цервикального канала у беременных группы риска по внутриутробному инфицированию // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 39–42 (Виконала самостійно).
Жердева И.В. Особенности биоценоза половых путей у беременных группы риска по внутриутробному инфицированию // Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 3. — С. 72–73 (Виконала самостійно).
Яковлева Е.Б., Жердєва І.В., Гребельна Н.В. Особливості перебігу вагітності при ектопії шийки матки // Вісник наукових досліджень. — 2005. — № 1. — С. 56–57 (Обстежила пацієнток, проаналізувала отримані дані, зробила висновок).
Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Резниченко Н.А., Клемина И.В. Современные взгляды на терапию вагинитов у юных беременных // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2003. — Т. 8, № 2. — С. 141–143 (Обстежила жінок, призначила лікування, узагальнила результати дослідження).
Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Дисбіотичні порушення піхви та інфекційно-запальні ускладнення новонароджених // Буковинський медичний вісник. — 2006. — Т. 10, № 1. — С. 70–72 (Обстежила жінок та їхніх новонароджених, проаналізувала клініко-лабораторні показники та зробила висновок).
Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Клініко-діагностичне значення плацентарної лужної фосфатази у вагітних // Вісник наукових досліджень. — 2006. — № 2. — С. 133–135 (Обстежила жінок, узагальнила отримані результати дослідження).
Яковлева Э.Б., Жердева И.В. Фосфатазы, их биологическое значение и методы определения // Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 6. — С. 126–128 (Узагальнила літературні дані).
Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Жердева И.В., Резниченко Н.А. Микроэкология влагалища и профилактика ее нарушений в ранние сроки беременности (лекция для врачей-курсантов акушеров-гинекологов) // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2003. — Т. 8, № 4. — С. 113–119 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження, взяла участь у дискусії).
Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Жердева И.В., Резниченко Н.А. Нормоценоз влагалища в современной гинекологии (клиническая лекция) // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2004. — Т. 9, № 4. — С. 128–134 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження, взяла участь у дискусії).
Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Деклараційний патент України на корисну модель № 9822 МПК7 А61Р15/00, А61К35/74. Спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода. — № u2005 03183; Заявл. 05.04.2005; Опубл. 17.10.2005. — Бюл. 10 (Розробила та впровадила заходи лікування, разом зі співавторами оформила заявку на патент).
Яковлева Е.Б., Кльоміна І.В. Особливості лікування бактеріального вагінозу у юних вагітних // Клінічна фармація. — 2003. — Т. 7, № 3. — С. 181 (Провела підбір пацієнток, їх обстеження та лікування, зробила висновок).
Жердєва І.В., Яковлева Е.Б., Шелестова Л.П., Гребельна Н.В. Інфекція родових шляхів та її вплив на перебіг вагітності та пологів // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — С. 321 (Провела підбір пацієнток та їх обстеження, взяла участь у дискусії, зробила висновок).
Жердева И.В., Яковлева Э.Б. Биохимические и биологические свойства влагалищной жидкости // Медицинские аспекты квалитологии: Сб. научных статей и сообщений. Периодическое приложение к научному медицинскому журналу «Вестник новых медицинских технологий». — 2006. — Вып. 2. С. 103–110 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження).
Яковлева Э.Б., Жердева И.В. Роль иммунной системы в патогенезе инфекционной патологии влагалища // Актуальные вопросы охраны здоровья подростков и молодежи: Тез. докладов и материалы IV-й международной региональной научно-практической школы-семинара. — Святогорск, 2005. — С. 18–20 (Обстежила пацієнток, оцінила показники імунного стану, зробила висновки).