Результати аналізу лінгвопрагматичних особливостей КД в англомовному комунікативному континуумі дозволили виокремити основні лінгвальні характеристики корпоративної комунікації, а також її позалінгвальні компоненти: когнітивний (знання про цінності корпоративної культури), соціальний (статус і рольові настанови), прагматичний (комунікативна ситуація, комуніканти, комунікативна стратегія, комунікативна інтенція). КД відбиває основні цінності корпоративної культури, які формують комунікативну поведінку учасників комунікації та виявляються в типових комунікативних ситуаціях з різною адресантно-адресатною конфігурацією (адміністратор – працівник, колега – колега, менеджер – кандидат на посаду, менеджер – клієнт, менеджер – партнер, менеджер – конкурент). КД визначається як цілеспрямована соціальна дія, складова діяльності компанії, що обслуговує всі рівні функціонування компанії, відповідає основним положенням корпоративної культури та виконується з метою інтеграції працівників до корпоративного колективу й гармонізації інтересів компанії з потребами суспільства. КД виконує низку функцій, які реалізуються за допомогою різних лінгвальних засобів: 1) лексико-граматичних: засоби вираження категорії каузативності, модальні дієслова зі значенням облігаторності (інструктивно-керівна); займенник першої особи множини We, професійна лексика, корпоративний жаргон, звертання, неповні речення (інтеграційна); спеціальні терміни (інформативна); 2) прагматичних: директиви, категоричні констативи (інструктивно-керівна); декларативи, інтерогативи (інтеграційна); дескриптиви, асертиви, промісиви (інформативна). Напрямами реалізації корпоративного іміджу є рекламні стратегії і PR-кампанії, пов’язані з маніпулятивним впливом на цільову аудиторію, що досягається через тактику підміни цілей (уживання займенника you, your). Рекламна стратегія викривлення інформації передбачає застосування тактики повтору, тактики гіперболізації інформації, яка здійснюється завдяки суперлативам, порівняльним конструкціям. Стратегія імунізації висловлювання реалізується через тактику посилання на авторитети, стратегія групової ідентифікації – тактику інклюзивності, яка спрямована на залучення адресата до повноправної участі в корпоративній діяльності two-ness image. PR-кампанії спрямовані на висвітлення корпоративної діяльності з позитивного боку й завуальовування можливого негативного ефекту. З цією метою автомобільні компанії Honda, Toyota намагаються створити імідж захисників природи, тютюнова компанія Philip Morris інформує про участь в розв’язанні глобальних соціальних питань, будівельна компанія Bechtel доводить необхідність корпоративних проектів для суспільства. Компанія Siemens активно бере участь у спонсорській діяльності, що допомагає привернути увагу громадськості до корпоративної продукції. Моделі вербальної поведінки в КД зумовлені комунікативними особливостями директивного й демократичного стилів керівництва. Незважаючи на загальноприйняті норми взаємодії керівника й підлеглих у корпоративному контексті, які підпорядковуються демократичним засадам, у різних ситуаціях керівник може бути певною мірою авторитарним. Це виявляється у використанні директивних мовленнєвих актів, модальних дієслів зі значенням облігаторності, упевненості у власній правоті, егоцентризмі комуніканта. Демократичний підхід до організації корпоративної діяльності досягається завдяки декларуванню таких корпоративних цінностей, як командна співпраця (team work), можливість навчання (learning organization), врахування культурних, національних, гендерних характеристик працівників (diversity). Основними мовними рисами демократичного керівника є солідарність зі співрозмовником, уживання прямої мови для індикації зворотного зв’язку з підлеглими. Комунікативні стратегії, які використовуються у корпоративному дискурсі, класифікують згідно із загальними комунікативними намірами учасників спілкування: спрямованість на співробітництво або конфлікт, що реалізуються відповідно через кооперативні або конфліктні стратегії. Залежно від інтенцій комуніканта в окремій комунікативній ситуації в межах кооперативних стратегій виокремлюють аргументативну, інформативну, спонукальну стратегії. Конфліктні стратегії відповідно до спрямованості комунікантів на дисенсус або консенсус поділяються на маніпулятивну, мовленнєву агресію та компромісну. У дисертаційній роботі окреслені загальні характеристики й компоненти КД. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на міжкультурних особливостях корпоративної комунікації, поглибленому вивченні комунікативних стратегій і тактик у корпоративному дискурсі, комплексному аналізі КД у віртуальному просторі, комунікативних рисах інших стилів керівництва. |