Проведене дослідження стану і розвитку податкових відносин в Україні та зарубіжних країнах дає змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення: 1. За основними елементами (видами та ставками податків) податкова система України є подібною до західної. Проте, особливості вітчизняної нормотворчості, безсистемність у впровадженні та використанні податкових важелів, принципів оподаткування інших країн, силовий тиск на платників податків, ігнорування вимог щодо необхідності взаємоузгодженості рівня державних витрат з податкоспроможністю господарюючих суб’єктів, ліквідація будь-яких стимулів легального ведення підприємницької діяльності призвели до спотворення внутрішнього змісту, потенціалу та основ функціонування податкової системи. Така ситуація дала поштовх значному зростанню обсягів тіньового обороту, виникненню податкового нігілізму серед платників податків, погіршенню загального стану розрахунків у господарській та податковій сферах. 2. Податкові відносини відображають якісні властивості системи оподаткування та є проявом ефективності впровадження механізму збирання податків. При цьому стан податкових відносин не обмежується лише параметрами розвитку податкової системи, оскільки вони залежать від політичної, законодавчої та морально-психологічної ситуації у всьому суспільстві. 3. Оцінка податкових відносин вимагає комплексного підходу до їх аналізу, який включає дослідження стану податкових розрахунків, процесу та напрямів витрачання зібраних у бюджеті податкових платежів. Однак, відсутність системи показників та процедур аналізу податкових відносин унеможливлює управління та адекватне реагування на зміни в економічному середовищі країни. 4. Світовий досвід свідчить, що позитивні ринкові перетворення в економіці країни можливі лише за наявності потужного державного регулювання, відсутність якого здатна викликати непередбачувані наслідки. Підтвердженням цього є досвід України, коли нерозвиненість системи кредитування та фінансової підтримки, зокрема через оподаткування, призводить до збитковості та поступового знищення вітчизняного товаровиробника. 5. Аналіз показав, що використання фіксованого сільськогосподарського податку разом із застосуванням інвестиційно-спрямованого механізму податку на додану вартість знизило збитковість сільськогосподарського виробництва з 28,3 у 1998 р. до 2,4% у 2000 р. Продовження позитивних тенденцій стабілізації фінансового стану аграрної сфери сприятиме нарощуванню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню її прибутковості і стане основою зниження податкового тиску на галузь, забезпечуючи при цьому стабільність обсягів податкових надходжень до бюджету. 6. Врахування особливостей сільськогосподарського виробництва та надання податковій системі властивостей інноваційно-інвестиційного характеру передбачає застосування податкових заходів, зокрема, таких як: розрахунок за податковими зобов’язаннями у другій половині або за результатами календарного року, право вибору одного з методів ведення обліку господарських операцій, надання інвестиційних податкових кредитів, вибір методу нарахування амортизації, пільги в оподаткуванні нерухомості суб’єктів господарювання і доходів, що використовуються для покращення якісних властивостей земель та інші. 7. Перехід до вищого рівня розвитку податкових відносин передбачає формування якісно нових підходів у стосунках "платник податків - держава". При цьому у їх взаємовідносинах повинні враховуватись не лише фактори примусовості та обов’язковості, а й партнерства, взаємодопомоги та взаємоузгодженості їх інтересів, оскільки діяльність податкового інституту держави є вираженням суспільних інтересів та забезпечується за рахунок "податкового пожертвування" кожного громадянина. 8. На сучасному етапі особливого значення набуває необхідність проведення реформ, що стосуються змін у задачах та пріоритетах діяльності вітчизняної податкової служби як виконавця встановлюваних державою вимог до податкових "правил гри". Новими напрямами її діяльності повинні стати: створення умов та забезпечення процесу безперервної податкової освіти, інформованості та співпраці з платниками податків, приділяючи особливу увагу психологічній підготовці самосвідомості членів всього суспільства. Формування добровільної згоди та усвідомлення необхідності сплати податкових платежів має стати головним напрямом у діяльності податкової служби. 9. Одним з факторів, що сприяє зниженню загального рівня витрат, пов’язаних з процесом збирання податків, є запровадження та використання можливостей електронного сервісу, який створює платникам податків умови для простого, зручного та оперативного звітування і розрахунку за податковими зобов’язаннями. Це заощаджує час та грошові ресурси, зменшуючи безпосередні контакти з працівниками податкової служби, запобігає бюрократизму та обмежує психологічний тиск на платників податків. |
