У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо аналітичного забезпечення оцінки стійкості машинобудівного підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого. 1. За результатами аналізу об’єктивних економічних умов функціонування машинобудівних підприємств установлено, що головним чинником нестійкості підприємств машинобудування є невизначеність, яка виявляється в процесах функціонування різних виробничих систем, що в поєднанні з інерційністю цих процесів у машинобудуванні вимагає використання стратегічної концепції в управлінні діяльністю вітчизняних підприємств. На основі цього доведено доцільність використання стратегічних атрибутів для опису характеристики стійкості, які відображають стан збалансованості або узгодженості цілей підприємства та його зовнішнього й внутрішнього середовища. 2. Аналіз сутності стратегічної стійкості машинобудівного підприємства та порівняння у різних авторів визначень цього поняття дозволили зробити висновок: вони або мають занадто загальний характер, або, навпаки, мають дуже вузьку орієнтацію. Проте існуючі сьогодні об’єктивні умови зумовлюють необхідність використання саме стратегічної концепції в управлінні діяльністю вітчизняних підприємств і стратегічних атрибутів для опису характеристики стійкості. Це дозволило розглянути таку сукупність атрибутивних властивостей підприємства, які відображають стан збалансованості або узгодженості цілей підприємства та його зовнішнього й внутрішнього середовища, і на основі цього уточнити поняття “стійкість підприємства”, що на відміну від існуючих розглядається як стратегічна характеристика підприємства, необхідними та достатніми атрибутами якої є цілеспрямованість, адаптивність до зовнішнього середовища й реактивність (спроможність до реалізації стратегічної реакції). 3. На основі визначення структури аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, що представлена підсистемами цілеполягання й цілеуказання, середовищем функціонування підприємства та процесами формування, оцінки й аналізу інформації розроблено інструментарій оцінки збалансованості між цілями діяльності підприємства, його внутрішнім і зовнішнім середовищем з використанням аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства, який включає сукупність способів збору, аналізу, узагальнення та синтезу інформації про стан внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства та цілі його діяльності. 4. Декомпозиція аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства дала змогу обґрунтувати доцільність аналізу інформаційних зв’язків у структурі аналітичного забезпечення оцінки стійкості підприємства між підсистемою цілеуказання й цілеполягання та виконавчою підсистемою підприємства з метою збору, аналізу, узагальнення й синтезу інформації про цілі діяльності підприємства, стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства й наступним визначенням оцінки збалансованості між цими елементами. 5. Доведено доцільність використання інструментарію оцінки пріоритетності реакції підприємства на зовнішні та внутрішні щодо до нього події, що дозволило визначити спосіб установлення пріоритетності зовнішніх і внутрішніх подій для підприємства на основі ранжирування його можливостей і загроз за критеріями актуальності інформації (характеристика часового інтервалу, який відокремлює час надходження інформації про подію від початку впливу зовнішнього процесу на підприємство) і значущості події (вартісна характеристика наслідків подій для підприємства), що дає змогу виділити область стійкості підприємства, наближення до якої відповідає збільшенню збалансованості її елементів (внутрішнього середовища та цілей підприємства, зовнішнього середовища та цілей підприємства, внутрішнього середовища та зовнішнього середовища підприємства). 6. Розроблено інструментарій оцінки стійкості внутрішнього середовища підприємства, який дозволив удосконалити спосіб оцінки внутрішніх складових діяльності підприємства за рівнем запасу стійкості в часі за допомогою метрики цільових індикаторів стійкості підприємства, який використовується в аналітичному забезпеченні оцінки стійкості підприємства для визначення групи показників, що потребують довгострокових прогнозів і формують альтернативні варіанти зміни ситуації в майбутньому. 7. Доведено доцільність використання методу багатоатрибутного ієрархічного аналізу щодо його застосування для оцінки стійкості підприємства. Це дозволяє представити оцінку стійкості підприємства як результуючий показник від впливу окремих атрибутів в узагальнюючій ієрархії складових зовнішнього середовища, внутрішнього середовища та цілей діяльності підприємства. 8. Розроблені рекомендації використано в діяльності машинобудівних підприємств, що дало змогу проаналізувати внутрішні індикатори складових стратегічної стійкості підприємства та визначити стан, у якому знаходиться ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. За результатами багатоатрибутного ієрархічного аналізу стійкості ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” запропоновано стратегічні дії щодо забезпечення збалансованості (рівноваги) між його цілями діяльності та зовнішнім середовищем. |