Анотація до роботи:

Шаталова О.М. Вивчення анаболічної дії гідрофільного екстракту з трави сої. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет, МОЗ України, Одеса, 2008.

Проведено експериментальне дослідження анаболічної активності гідрофільного екстракту з трави сої (ГЕТС). Встановлено, що ГЕТС в дозі 100 мг/кг проявляє значну анаболічну активність як в інтактних тварин, так і за умов харчової деривації, доксорубіциніндукованого та гідрокортизоніндукованого катаболізму, переважаючи дію референс-препаратів: елькару, рибоксину, оротату калію. Виявлено наявність впливу ГЕТС на синтез нуклеїнових кислот – ДНК та РНК, що є складовими механізму його анаболічної дії. Встановлено ерготропну дію на рівні референс-препарату елькару, помірну гіпоглікемічну активність, яка за виразністю поступається глібенкламіду та виразну антиоксидантну дію. Доведено, що ГЕТС у дозі 100 мг/кг не виявляє побічного андрогенного ефекту, не викликає алергізувальної та генотоксичної дії, не порушує цілісності клітинних мембран, при внутрішньошлунковому введенні є «відносно нешкідливим». Досліджуваний засіб характеризується широким спектром активності та вигідно відрізняється від існуючих анаболічних препаратів.

У дисертаційній роботі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень, що виступають вагомим обґрунтуванням для створення нового анаболічного засобу на основі гідрофільного екстракту з трави сої.

1. У процесі фармакологічного скринінгу з анаболічної активності серед таких рослин родини бобових, як вовчуг, люцерна, чечевиця та соя на інтактних статевонезрілих щурах встановлено виразну анаболічну дію гідрофільного екстракту з трави сої, під впливом якого спостерігалось збільшення маси тіла в 2,0 рази, що перевищувало дію препарату порівняння елькару на 9 %.

2. На моделі примусового плавання у щурів встановлена умовнотерапевтична за анаболічною активностю доза ГЕТС – 100 мг/кг, активність якої переважає дію референс-препарату калію оротату за впливом на загальну масу тіла в 1,62 разу та на вміст загального білку в скелетних м’язах - на 37 %.

3. Використання гідрофільного екстракту з трави сої в умовах порушення білкового обміну на моделях харчової депривації, доксорубіцинового та гідрокортизонового катаболізмів призводить до гальмування катаболічних процесів, таким чином, запобігаючи різкому зниженню маси тіла та утримуючи нормальний рівнь загального білка в скелетних м’язах та тканинах внутрішніх органів у порівнянні з даними контрольної патології. Під його впливом на моделях підвищеного катаболізму зберігаються функціональні показники нирок на фізіологічному рівні. Ступень впливу на зазначені показники перевищує дію референс-препаратів калію оротату та рибоксину.

4. Під впливом ГЕТС у серцевому м’язі інтактних щурів констатовано збільшення вмісту нуклеїнових кислот – ДНК на 30 %, РНК на 15 % у порівнянні з інтактними тваринами. Зазначений механізм може обумовлювати анаболічну активність ГЕТС.

5. В умовнотерапевтичній дозі ГЕТС виявляє інші види фармакологічної активності. На моделі примусового плавання в щурів ГЕТС підвищує фізичну витривалість піддослідних тварин, що свідчить про його ерготропну дію, яка на 22,8 % перевищує дію референс-препарату елькару. У здорових щурів ГЕТС проявляє помірні гіпоглікемічні властивості, знижуючи рівень глюкози через 3 год на 10,3 %, а через 5 годин на - 13,5 % у порівнянні з даними інтакного контролю. За умов тетрахлорметанового гепатиту ГЕТС виявляє виразну антицитолітичну та антиоксидантну дію, знижуючи активність АлАТ в 1,7 разу та вірогідно зменшуючи накопичення продуктів ПОЛ: ТБК-реактантів та ДК у сироватці крові і гомогенаті печінки.

6. За дії ГЕТС у дозі 100 мг/кг у кастрованих статевонезрілих щурів, поряд із збільшенням загальної маси тіла на 31,5 % та збільшенням маси musculus levator ani на 26,1 %, у порівнянні з контрольною групою не спостерігалось вірогідних змін з боку маси вентральної частини простати, що вказує на відсутність побічного андрогенного впливу на тлі виразної анаболічної активності.

7. При вивченні гострої токсичності гідрофільного екстракту з трави сої in vivo доведено, що досліджуваний екстракт є відносно нетоксичним (ЛД₅₀>15000 мг/кг).

8. На моделях клітин червоного кісткового мозку щурів та еритроцитів щурів in vitro встановлено, що під впливом ГЕТС показники проникливості клітинних мембран вірогідно не відрізняються від даних інтактного контролю, що свідчить про відсутність цитотоксичного впливу. За допомогою мікроядерного тесту in vitro встановлено, що під впливом ГЕТС у дозі 100 мг/кг показники частоти клітин з мікроядрами в дослідній групі вірогідно не відрізнялись від контрольних даних та були в 10 разів меншими відносно показників групи позитивного контролю, що свідчить про відсутність мутагенного впливу дослідного екстракту в цій дозі щодо генетичного апарату клітин. На моделях активної шкіряної анафілаксії в мурчаків, у реакції дегрануляції тучних клітин на щурах та в реакції гіперчутливості сповільненого типу на мишах встановлено, що ГЕТС при внутрішньошлунковому введенні в умовнотерапевтичній дозі не викликає алергізуючої дії.

Публікації автора:

1. Шаталова О.М. Гідрофільний екстракт сої у фармакологічній корекції порушень білкового обміну на моделі харчовой депривації / О.М. Шаталова, Л.М. Малоштан // Одеський медичний журнал. – 2007. – № 3 (101) – С. 35-37. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, підготовка статті.

2. Шаталова О.М. Изучение анаболического действия некоторых представителей семейства бобовых / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан, Р.Ф. Еременко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – № 6 (45) – С. 143-145. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, підготовка статті.

3. Шаталова О.М. Вплив гідрофільного екстракту сої на перекисне окислення ліпідів на моделі експериментального гепатиту, викликаного тетрахлорметаном / О.М. Шаталова, Л.М. Малоштан, О.Ю. Яценко // Медична хімія. – 2007. – Т.9, № 4. – С. 112-115. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь в аналізі, узагальнення данних, підготовка статті.

4. Шаталова О.М. Деякі аспекти вивчення анаболічної дії гідрофільного екстракту трави сої / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан, Р.Ф. Еременко // Ліки. – 2008. – № 5-6. – С. 63-65. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, узагальнення данних, підготовка статті.

5. Пат. на корисну модель 27307, Україна, МПК А 61 К 135/00. Спосіб одержання засобу з анаболічною активністю / С.В. Ковальов, Р.Ф. Єрьоменко, О.М. Шаталова, С.В. Романова, В.М. Ковальов, Л.М. Малоштан; заявник та власник Національний фармацевтичний університет.– № u 200706670 ; заявл. 14.06.2007 ; опубл. 25.10.2007. Бюл. № 17. Особистий внесок дисертанта: аналіз літератури, експериментальне обґрунтування ефективності засобу, оформлення заявки на патент.

6. Пат. на корисну модель 20253, Україна, МПК А 61 К 36/48. Спосіб одержання поліфенольного комплексу з анаболічною дією / У.В. Гавриш, В.С. Кисличенко, Л.М. Малоштан, О.М. Шаталова; заявник та власник Національний фармацевтичний університет. – № u 200608046 ; заявл. 17.07.2006 ; опубл. 15.01.2007. Бюл. № 1. Особистий внесок дисертанта: аналіз літератури, експериментальне обґрунтування ефективності засобу, оформлення заявки на патент.

7. Шаталова О.М. Изучение влияния гидрофильного экстракта сои на физиологические показатели анаболического действия / О.М. Шаталова, Р.Ф. Еременко, Л.Н. Малоштан // Фармацевтичне право в системі правовідносин виробник-лікар-пацієнт-провізор-ліки-контролюючі та правоохоронні органи : наук.-практ. конф., 28-30 вер. 2005 р. : тези – К., 2005. – С.188-189. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень.

8. Шаталова О.М. Влияние гидрофильного экстракта сои на состояние антиокислительных систем организма на модели спонтанного гемолиза / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан, Р.Ф. Еременко // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2006 р. : тези. – Х.: НФаУ, 2006. – С. 200. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, написання тез.

9. Шаталова О.М. Определение острой токсичности гидрофильного экстракта сои в эксперименте in vivo и in vitro / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан, Р.Ф. Еременко // Клінічна фармація в Україні : VI Всеукр. наук.-практ. конф., 12-13 жовт. 2007 р. : матеріали. – Х.: НФаУ, 2007. – С.153. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, написання тез.

10. Шаталова О.М. Изучение цитогенетического воздействия экстрактов сои и люцерны в микроядерном тесте / О.М. Шаталова, Р.Ф. Еременко // Актуальні питання медичної генетики : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 11-12 жовт. 2007 р. : матеріали – К., 2007. – С.129-131. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, написання тез.

11. Шаталова О.М. Изучение аллергенных свойств гидрофильного экстракта листьев сои / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан // Актуальні питання в сучасній медицині : міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених., 26-28 берез. 2007 р. : тези – Х., 2007.– С. 156. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, написання тез.

12. Шаталова О.М. Вивчення адаптогенної дії гідрофільного екстракту з трави сої на щурах / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан, Р.Ф. Еременко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молодих. вчених, 16-17 квіт. 2008 р. : матеріали. – Х.: НФаУ, 2008. – С. 228. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, написання тез.

13. Шаталова О.М. Використання моделі доксорубіциніндукованого катаболізму для оптимізації лікарських засобів з анаболічною дією : інформ. лист / О.М. Шаталова, Л.Н. Малоштан. – К.: Центр «Укрмедпатентінформ» МОЗ України, 2008. – № 14-2008. – 3 с. Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, узагальнення даних.