Анотація до роботи:

Вишнивецька М.О. Альтернативні питальні речення у французькій мові: структура, семантика, прагматика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню структурних, семантичних і прагматичних особливостей альтернативних питальних речень у французькій мові як самостійного комунікативного типу речень в аспекті мови й мовлення. Конвенціональна імплікатура, що мотивує вибір одного з компонентів альтернативи, є характерною особливістю загальних та часткових альтернативних питальних речень. Загальні альтернативні й часткові альтернативні питальні речення у системі мови представлені відповідними однозначними інваріантними моделями, які, при їх актуалізації в мовленні, можуть бути потенційно однозначними чи багатозначними.

У мовленнєвих реалізаціях альтернативних питань можливе сполучення внутрішньої та зовнішньої (власне мовленнєвої) аргументації. Залежно від структурних, семантичних і прагматичних характеристик розрізняють моноіллокутивні й полііллокутивні (контаміновані) конструкції часткових альтернативних питань. Окрім власне мовленнєвих структур, які не є дериватами системних (інваріантних) моделей загальних альтернативних питань, виділяються конструкції зі сполученням ou non/ou pas, а також зі сполученням oui ou non. Ці сполучення виконують трансдискурсивну функцію.

Проведене дослідження підтверджує висловлене припущення про наявність у сучасній французькій мові альтернативних питальних конструкцій як самостійного комунікативного типу питальних речень. Альтернативне питання є складним мовним знаком, представленим у системі мови інваріантною моделлю з певним сигніфікативним значенням. Характерною рисою загальних і часткових альтернативних питань є наявність конвенціональної імплікатури сполучника ou (ou sіnon prfrez-vous/prfres-tu), що поєднує альтернативні компоненти висловлення.

При розгляді мовленнєвих реалізацій альтернативних питань у французькій мові в сурядних конструкціях зазначеного типу речень спостерігається синтаксичне й функціональне уподібнення компонентів. Разом із тим необхідно зауважити, що така ж тенденція характерна і для структури інваріантних моделей, зокрема складносурядних речень – загальних альтернативних питань і простих речень – часткових альтернативних питальних речень. При збереженні в мові зовнішньої симетрії можливі різні варіанти внутрішньої симетрії/асиметрії компонентів альтернативного питання.

У діалогічному мовленні альтернативні питальні речення французької мови можуть не відповідати інваріантним моделям. У більшості випадків альтернативні питання представлені тільки рематичними компонентами, та автором подібного висловлення може бути як безпосередньо суб'єкт мовлення, так і обидва комуніканти.

Залежно від структури і семантичного й прагматичного значення розмежовуються моноіллокутивні та полііллокутивні часткові альтернативні питальні речення: у моноіллокутивних реченнях альтернативне сполучення міститься безпосередньо після питального слова і конкретизує його, у полііллокутивних конструкціях альтернативні компоненти розташовані дистантно від питального слова.

Серед власне мовленнєвих конструкцій французької мови, що не є похідними від інваріантних моделей загальних альтернативних питань, виділяються конструкції з ou non/ou pas – анафоричними протичленами першої частини альтернативного питання. Це сполучення підсилює прагматичне значення першого компонента альтернативного питання. У мовленнєвій конструкції альтернативного питання сполучення ouі ou non, будучи анафоричним протичленом попереднього питання, виражає його внутрішню альтернативу, одночасно стимулюючи продовження мовленнєвого контакту.

Виконаний аналіз дозволяє використати отримані результати для подальшого вивчення часткових конструкцій зі сполучником ou, альтернативних питальних речень в дискурсі та їх уживання в рамках надфразових єдностей. Використана в роботі методика комплексного семантико-прагматичного аналізу може буди застосована у процесі дослідження речень інших комунікативних типів.

Публікації автора:

1. Вишнивецкая М.А. Общевопросительные альтернативные предложения в современном французском языке: коммуникативные и структурные аспекты // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №567. – С. 108-113.

2. Вишнивецкая М.А. Вопросы с эксплицитной альтернативой в современном французском языке // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – №586. – С. 64-67.

3. Вишнивецкая М.А. Союз ou как оператор импликации в альтернативных вопросительных предложениях французского языка // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – №609. – С. 133-136.

4. Вишнивецкая М.А. Аспекты субъективизации высказывания: альтернативные вопросы французского языка // Вісник СумДУ. – 2004. – №3(62). – С. 91-96.

5. Вишнивецкая М.А. Прототипическая модель и речевые реализации частных альтернативных вопросительных предложений во французском языке // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. – 2004. – №636. – С. 55-57.

6. Вишнивецкая М.А. Семантическая и прагматическая характеристика альтернативных вопросительных предложений в современном французском языке // Матеріали VII Міжнародної конференції „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. держ. ун-т, 2001. – С. 3-5.

7. Вишнивецкая М.А. Симметрия/асимметрия предикативных частей общих альтернативных вопросов французского языка // Науково-методичні матеріали V Ювiлейної Мiжнародної конференції „Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей”. – К.: КНУ, 2001. – С. 20-21.

8. Вишнивецкая М.А. О взаимодополнительности языка и речи (на материале французских альтернативных вопросительных предложений) // Матеріали IX Мiжнародної конференції „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. держ. ун-т, 2003. – С. 108-109.

9. Вишнивецкая М.А. Вопросительные предложения с сочетаниями ou non (pas) и oui ou non в современном французском языке // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції „Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: Людина. Мова. Комунікація”. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С. 47-49.