Проведене дослідження підтверджує висловлене припущення про наявність у сучасній французькій мові альтернативних питальних конструкцій як самостійного комунікативного типу питальних речень. Альтернативне питання є складним мовним знаком, представленим у системі мови інваріантною моделлю з певним сигніфікативним значенням. Характерною рисою загальних і часткових альтернативних питань є наявність конвенціональної імплікатури сполучника ou (ou sіnon prfrez-vous/prfres-tu), що поєднує альтернативні компоненти висловлення. При розгляді мовленнєвих реалізацій альтернативних питань у французькій мові в сурядних конструкціях зазначеного типу речень спостерігається синтаксичне й функціональне уподібнення компонентів. Разом із тим необхідно зауважити, що така ж тенденція характерна і для структури інваріантних моделей, зокрема складносурядних речень – загальних альтернативних питань і простих речень – часткових альтернативних питальних речень. При збереженні в мові зовнішньої симетрії можливі різні варіанти внутрішньої симетрії/асиметрії компонентів альтернативного питання. У діалогічному мовленні альтернативні питальні речення французької мови можуть не відповідати інваріантним моделям. У більшості випадків альтернативні питання представлені тільки рематичними компонентами, та автором подібного висловлення може бути як безпосередньо суб'єкт мовлення, так і обидва комуніканти. Залежно від структури і семантичного й прагматичного значення розмежовуються моноіллокутивні та полііллокутивні часткові альтернативні питальні речення: у моноіллокутивних реченнях альтернативне сполучення міститься безпосередньо після питального слова і конкретизує його, у полііллокутивних конструкціях альтернативні компоненти розташовані дистантно від питального слова. Серед власне мовленнєвих конструкцій французької мови, що не є похідними від інваріантних моделей загальних альтернативних питань, виділяються конструкції з ou non/ou pas – анафоричними протичленами першої частини альтернативного питання. Це сполучення підсилює прагматичне значення першого компонента альтернативного питання. У мовленнєвій конструкції альтернативного питання сполучення ouі ou non, будучи анафоричним протичленом попереднього питання, виражає його внутрішню альтернативу, одночасно стимулюючи продовження мовленнєвого контакту. Виконаний аналіз дозволяє використати отримані результати для подальшого вивчення часткових конструкцій зі сполучником ou, альтернативних питальних речень в дискурсі та їх уживання в рамках надфразових єдностей. Використана в роботі методика комплексного семантико-прагматичного аналізу може буди застосована у процесі дослідження речень інших комунікативних типів. |