У дисертаційній роботі розв’язано задачу щодо встановлення закономірностей взаємодії дислокацій з фононним газом і центрами закріплення в монокристалах KBr. Основними науковими і практичними результатами роботи є такі: За методом внутрішнього тертя мегагерцового діапазону частот встановлено незалежність константи демпфування В від густини рухливих дислокацій для здеформованих в інтервалі деформацій 0,23-1,5% кристалів KBr. Так, при фіксованій температурі Т=300 К константа В приблизно дорівнює 2,410-5Пас в інтервалі значень густини дислокацій L ~ (109 1010)м-2. Це узгоджується з існуючими уявленнями, що динамічне гальмування дислокацій не залежить від попередньої обробки зразка і є фундаментальною характеристикою матеріалу.
2. Вивчено вплив попередньої деформації на положення резонансного максимуму кривої Dd(f). Немонотонна зміна з деформацією параметрів резонансного максимуму пов’язана зі складною поведінкою при збільшенні густини дислокацій ефективної довжини дислокаційного сегмента L. Спочатку збільшення деформації сприяє як відкріпленню від стопорів “ростових” дислокацій, так і появі у кристалі нових дислокацій, внаслідок чого L зростає. У подальшому, зростання деформації викликає зменшення L внаслідок взаємодії дислокацій діючої системи ковзання з дислокаціями “лісу”. 3. Встановлено, що в інтервалі деформацій 0,23-1,5% внесок у величину константи гальмування механізму взаємодії “дислокація-дислокація” є несуттєвим, і рівень динамічного гальмування дислокацій в основному визначається дисипацією енергії дислокацій у фононній підсистемі кристала. 4. Встановлено, що збільшення температури від 77 до 300 К викликає зростання константи гальмування від 110-5Пас до 2,410-5Пас. Згаданий ефект зумовлений збільшенням густини фононного газу із зростанням температури. 5. Шляхом аналізу одержаної залежності В(Т) у рамках теорії динамічного гальмування дислокацій Альшиця-Інденбома встановлено, що, як і передбачалось теорією, фононне гальмування дислокацій у KBr визначається суперпозицією механізмів фононного вітру і релаксації “повільних” фононів. 6. Встановлено, що при Т/q > 0,5 внесок фононного вітру в динамічне гальмування дислокацій у KBr є переважаючим. Такий результат не є типовим для вже досліджених ЛГК із високою температурою Дебая і зумовлений низьким для KBr значенням експериментально визначеного безрозмірного параметра d. 7. Шляхом дослідження дислокаційного поглинання ультразвуку у квазіпружній області деформацій і температурному інтервалі 300 – 435 К здійснено термоактиваційний аналіз процесу відкріплення дислокації від стопорів. Для нижньої і верхньої температур із вказаного інтервалу розраховано значення довжини дислокаційного сегмента LС, обмеженого домішковими центрами закріплення. Одержані значення LС узгоджуються з існуючими уявленнями щодо розміру дислокаційного сегмента. Для температури 300 К визначено залежності від зовнішнього статичного напруження значень енергії активації і активаційного об’єму процесу відкріплення дислокацій від стопорів. Встановлено, що згадані термоактиваційні параметри зменшуються при зростанні рівня навантаження на зразку. 8. Експериментально встановлено силовий закон взаємодії дислокації з стопорами, який відмінний від відомих із літературних джерел силових законів взаємодії дислокації із різними типами центрів закріплення. Відсутність збігу одержаного закону з існуючими може свідчити про те, що взаємодія дислокацій у досліджених зразках KBr відбувається відразу з декількома типами стопорів. |