Анотація до роботи:

Голіяд І.С. Активізація навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення засобами графічних завдань. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. – теорія та методика навчання креслення - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі активізації навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення. В дисертації виконано дидактичний аналіз навчально-методичного забезпечення курсу. На основі цього аналізу визначено підходи до проблеми удосконалення методики викладання курсу креслення з метою активізації процесу навчання. Запропоновано та теоретично обґрунтовано концентрично-ланцюжковий метод, що забезпечує активне включення студентів у навчальну діяльність на заняттях. Розроблено комплекс графічних завдань, що сприяють реалізації основних дидактичних принципів навчання на заняттях. Визначено критерії оцінювання рівнів сформованості графічних знань і практичних умінь та просторової уяви і просторового мислення. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої методики графічної підготовки студентів на заняттях з креслення. На основі проведеного дослідження встановлено вплив засобів графічних завдань на заняттях з креслення на професійну підготовку майбутніх вчителів трудового навчання.

Основний зміст дисертації викладено у 8 публікаціях автора.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. На основі аналізу літературних джерел та практичного досвіду графічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання в Україні встановлено, що проблема активізації навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення не знайшла належного теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення. Разом з тим важливість цієї проблеми зростає в умовах, коли відсутня початкова графічна підготовка в межах курсу креслення загальноосвітньої школи, а вимоги до їхньої професійної підготовки спричиняють потребу в підвищенні рівня сформованих графічних знань та вмінь. Проведений дидактичний аналіз навчально-методичного забезпечення курсу креслення у вищих педагогічних закладах освіти дав можливість визначити його реальний стан та сформувати підходи що до його вдосконалення.

2. Вдосконалення графічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання повинно відбуватися за рахунок активізації навчальної діяльності студентів на заняттях. Проведений аналіз теоретичних засад активізації навчальної діяльності вказує на те, що головна особливість навчальної діяльності полягає в пізнавальних діях, тому що такі дії завжди є активними, а знання можна отримати тільки тоді, коли їх здобувають, тобто коли студенти якнайповніше залучаються на заняттях до пізнавальної діяльності. Потреба пізнання невідомого спонукає студента до активної пізнавальної діяльності. Активність у даному випадку слід розглядати як процес безперервної продуктивної роботи, спрямований на стимулювання студентів засобами графічних завдань до активної розумової діяльності на заняттях, кінцевим результатом якого будуть сформовані графічні знання, уміння та навички.

3. Активізація пізнавальної діяльності студентів на заняттях з креслення вимагає застосування різних методів і засобів навчання, які спонукають їх до прояву активності. Різноманітність наявних підходів до вирішення цього свідчить про недостатню вивченість структури навчальної діяльності студентів з урахуванням особливостей її організації на заняттях з креслення. На основі теоретичного і експериментального дослідження нами доведено, що позитивних зрушень у активізації навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення можна досягти за такої організації процесу пізнання, під час якої об’єкт пізнання був би залученим до сфери діяльності студента, і діалектична взаємодія між ними створювала б передумови для виявлення активної діяльності, спрямованої на засвоєння змісту навчання.

4. Особливу роль у забезпеченні активної навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення відіграють методи навчання. Найкращі умови для активізації навчальної діяльності студентів забезпечує той метод, який створює найкращі умови для оптимізації процесу навчання у відведений для цього навчальною програмою час.

Теоретично обґрунтований у процесі дослідження концентрично-ланцюжковий метод всебічно сприяє засвоєнню студентами на заняттях максимальної кількості знань і формуванню практичних умінь та навиків з курсу креслення. Реалізація методу передбачає безперервну послідовність засвоєння студентами тісно пов’язаних між собою окремих частин навчального матеріалу, які постійно повторюються на поглиблено-розширюючому рівні.

5. Доведено, що активізація навчальної діяльності студентів забезпечується систематичним застосуванням графічних завдань на всіх етапах кожного заняття з креслення та з урахуванням індивідуальних можливостей кожного студента до опанування змісту курсу креслення. Розробка комплексу графічних завдань повинна ґрунтуватися на таких умовах: 1) врахування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців; 2) умова завдання не повинна містити готового графічного зображення (перекреслювання), а вимагати самостійної побудови; 3) зміст завдання повинен передбачати процес послідовної побудови, починаючи від окремих графічних елементів до комплексного креслення; 5) забезпечення самостійності студентів у виборі графічних побудов.

6. Результативність активізації навчальної діяльності зростає, якщо студенти на заняттях з креслення систематично самостійно виконують графічні завдання. Отже, самостійна робота студентів повинна розглядатися як невід’ємна складова їхньої навчальної діяльності на заняттях з креслення. Проведене дослідження переконує в її високій пізнавальній результативності, оскільки студенти безпосередньо самі з’ясовують сутність різноманітних графічних дій і взаємо-зв’язки між графічними знаннями та вміннями.

У дослідженні доведено, що самостійну роботу студентів потрібно вміло спланувати і організувати на всіх етапах заняття. Завдання самостійної роботи повинні бути правильно скеровані на свідоме виконання студентами графічних завдань. Уміння самостійно працювати над виконанням графічних завдань визначають результативність і якість пізнавальної активності кожного студента, результатом чого стають графічні знання та практичні уміння і навички.

7. Традиційні умови оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з креслення не можуть дати об’єктивної оцінки, і, як наслідок цього, – вони не стимулюють їхнього прагнення до пізнавальної активності. Виходячи зі специфіки навчальної діяльності студентів на заняттях з креслення, оцінювання їхніх навчальних досягнень повинно ґрунтуватися на диференціації ступенів сформованості графічних знань і вмінь та мислительної діяльності, спрямованих на виконання графічних завдань. За результатами проведеного дослідження встановлено п’ять рівнів навчальних досягнень студентів з креслення: нульовий, початковий, середній, достатній, високий.

8. Результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують явні переваги запропонованої методики проведення занять з креслення, спрямованої на активізацію навчальної діяльності студентів. Кількісні показники результатів експериментальної роботи показали, що розроблена в дисертації методика і графічні засоби слід розглядати як ефективний засіб, що суттєво впливає на процес графічної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі, забезпечуючи умови для вдосконалення форм і методів навчальної взаємодії викладача і студентів.

В цілому результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що всі поставлені завдання вирішено, а висунута гіпотеза дослідження виявилася правомірною.

Ми цілком усвідомлюємо, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективним є вивчення впливу активних методів навчання на форми і зміст самостійної роботи студентів з креслення, дослідження ряду інших аспектів, спрямованих на вдосконалення графічної підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Основні положення та результати дослідження висвітлено у таких публікаціях автора:

1. Голіяд І., Кільдеров Д. Мудрий майстер – просте вирішення актуальної проблеми // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1. – С.26–29. (Автором запропоновані графічні завдання для вивчення інтелектуального рівня студентів, інші розробки належать співавтору)

2. Голіяд І. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів як засіб цілеспрямованої практичної роботи на заняттях з креслення // Трудова підготовка в закладах освіти.–2003. – №2. – С.48–50.

3. Голіяд І. Нові методичні підходи до проведення лабораторних занять з креслення // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Вип. 3 (36). – Полтава. – 2004. - Серія “Педагогічні науки” – С.94-100.

4. Голіяд І. Дидактичний аналіз методичного забезпечення курсу креслення в закладах освіти України // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського гуманітарного університету. Вип. 28. – Рівне: РДПУ, 2004. – С. 66–71.

5. Голіяд І. Міжпредметний зв’язок креслення з практикумом у навчальній майстерні як засіб активізації графічної діяльності студентів // Молодь і ринок / науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич. – 2004. – №3 (9). – С.13-17.

6. Голіяд І. Активізація навчальної роботи студентів на заняттях з креслення // Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль. – 21-22 травня 2004. - С.65–66.

7. Голіяд І. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічно-індустріального факультету на заняттях з креслення // Вісник: Збірник наукових статей – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – Вип. 1. С.154–155.

8. Голіяд І. Нестандартні завдання у процесі вивчення складального креслення майбутніми вчителями обслуговуючої праці // Вісник: Збірник наукових статей – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. – Вип. 5. С.74-78.