Анотація до роботи:
Барліт О.О. Аксіологічні засади ставлення школярів до природи у вітчизняній педагогічній теорії та практиці (кінець XIX – початок XX століття). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, 2008. У дисертації досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії і практики кінця XIX – початку XX століття у навчально-виховний процес. Ретроспективний аналіз педагогічних концепцій вітчизняних науковців уможливив доповнення педагогічної моделі формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), етнокультурною варіативністю та інвайронментальними чинниками (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичними й психологічними механізмами єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). У роботі обґрунтовано необхідність аксіологічного підходу як продукта синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб’єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання і виховання ціннісними настановами й відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти. Визначені аксіологічні засади ставлення школярів до природи заслуговують на увагу науковців і практиків, які проектують інноваційну освіту, створюють антропоекологічну модель і методики еколого-естетичного виховання, проводять різнобічні експертні дослідження. |
