Анотація до роботи:

Слюсар С. М. Агротехнічні заходи подовження продуктивного довголіття різнодостигаючих люцерно-злакових сумішок у системі зеленого та сировинного конвеєра в північному Лісостепу.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 2003.

В дисертації викладено результати досліджень з розробки заходів подовження продуктивного довголіття багаторічних трав шляхом поєднання різних режимів використання в системі зеленого та сировинного конвеєра та удобрення з метою отримання стабільних урожаїв зеленої маси високої якості за оптимальних економічних і енергетичних параметрів.

Виявлено вплив режимів використання та удобрення на ріст, розвиток і формування продуктивності травостоїв, їх кормову цінність. Дано екологічну, економічну та енергетичну оцінку вирощування багаторічних трав. Досліджено стан мікробного ценозу і токсичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту під багаторічними травами залежно від мінерального живлення. Проведено порівняльну агроекологічну оцінку вирощування злакових та бобових трав в одновидових посівах і сумішках залежно від вапнування.

Рекомендовані заходи по підтриманню продуктивного довголіття багаторічних трав шляхом застосування азотних підживлень по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси на фоні осіннього внесення Р₆₀К₉₀ забезпечують отримання 70,4-82,4 ц/га абсолютно сухої речовини та 63-76 ГДж/га обмінної енергії з вмістом в 1 кг сухої речовини 0,70-0,73 кормових одиниць, 132-143 г перетравного протеїну в кормовій одиниці та концентрацією обмінної енергії 8,9-9,2 МДж в 1 кг сухої речовини.

Найефективнішим у системі зеленого та сировинного конвеєра є комбіноване використання за укосами парних люцерно-злакових різнодостигаючих сумішок 1-3-го років використання – перші два укоси на сіно або сінаж, третій – на зелений корм, сінаж або випасання; багатокомпонентні травостої 4-6-го років використання – всі укоси на зелений корм чи випасання.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці ефективних методів подовження продуктивного довголіття різнодостигаючих багатокомпонентних та парних люцерно-злакових травосумішок, яка вирішується шляхом поєднання різних режимів їх використання у зеленому і сировинному конвеєрі та удобрення з метою збільшення виробництва високоякісних кормів та підвищення ефективності кормовиробництва.

2. За дво- триукісного режиму використання ботанічний склад багатокомпонентних різнодостигаючих травосумішок з роками трансформується в злаковий з великою часткою різнотрав’я. На 4-6-му роках користування найбільша щільність травостоїв (у ранньостиглій сумішці за роками в межах 1205-1550, середньостиглій – 772-975 і пізньостиглій – 716-835 шт/м²) забезпечується при внесенні по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси на фоні застосування в попередні три роки лише Р₆₀К₉₀. В парних люцерно-злакових сумішках на 3-й рік користування питома вага люцерни зменшується при зростанні частки злакового компоненту; в одновидових травостоях кількість пагонів злакових трав зменшується в 1,5-1,9 раза, люцерни посівної – в 1,4 раза при збільшенні частки різнотрав’я.

3. Внесення на 4-6-й роки використання травостоїв по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси підвищує продуктивність багатокомпонентних різнодостигаючих сумішок у середньому в 1,8-2,4 раза, порівняно з фоном Р₆₀К₉₀ і забезпечує збір кормових одиниць та перетравного протеїну на ранньостиглій сумішці відповідно 63,3 і 7,48 ц/га, на середньостиглій – 57,7 і 7,59 ц і на пізньостиглій – 52,3 і 6,96 ц/га.

4. Вапнування позитивно впливає на ріст, розвиток та щільність травостою люцерни посівної як в одновидовому посіві, так і в парних сумішках із злаками і в 1,1-1,4 раза підвищує урожайність трав, порівняно з невапнованими ділянками. Одновидовий травостій люцерни та сумішки за її участю близькі за продуктивністю, але істотно (в 1,6-1,8 раза) переважають одновидовий травостій стоколосу. Збір кормових одиниць та перетравного протеїну стоколосу безостого на фоні вапнування становить відповідно 55,4 і 6,1 ц/га, люцерни та люцерно-злакових сумішок – 79,4-91,8 і 11,8-13,3 ц/га.

5. На багатокомпонентних травосумішках внесення по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси на фоні застосування в минулі три роки лише Р₆₀К₉₀ формує цінні у кормовому відношенні травостої з вмістом в 1 кг сухої речовини 0,70-0,73 корм. од.; 132-143 г перетравного протеїну в корм. од. та концентрацією обмінної енергії 8,9-9,2 МДж/кг сухої речовини. Кормова цінність одновидового травостою люцерни та її сумішок із злаками характеризується занизьким вмістом кормових одиниць в 1 кг сухої речовини (0,66); невисокою концентрацією обмінної енергії (8,1-8,5 МДж/кг сухої речовини) та високим вмістом перетравного протеїну в кормовій одиниці (156-169 г).

6. З урожаєм люцерни та парних люцерно-злакових сумішок у середньому за роки використання виноситься азоту – 314-343, фосфору – 88-103, калію – 227-279 кг/га при співвідношенні 3-4 : 1 : 3. Стоколосом виноситься відповідно 158, 66, 185 кг/га при співвідношенні 2 : 1 : 3. На утворення 1 ц абсолютно сухої речовини люцерни та парних люцерно-злакових сумішок витрачається азоту – 2,52-2,81, фосфору – 0,76-0,77 і калію – 1,93-2,04 кг; стоколосу – 1,84; 0,77 і 2,15 кг відповідно.

Багатокомпонентними травосумішками 4-6-річного використання в середньому наземною масою виноситься азоту – 179-192, фосфору – 46-56 і калію – 149-162 кг/га при співвідношенні в ранньостиглій сумішці 3 : 1 : 3; середньо- та пізньостиглій – 4 : 1 : 3. На утворення 1 ц сухої речовини витрачається азоту – 2,33-2,54; фосфору – 0,65-0,68 і калію – 1,97-2,12 кг.

7. Азотні добрива (N₆₀) сприяють посиленню життєдіяльності в ґрунті агрономічно цінної мікрофлори, зумовлюють інгібірування розвитку чутливих до умов середовища груп мікроорганізмів (на 30 % відносно фону з внесенням лише Р₆₀К₉₀) без істотних порушень рівноважного стану біоценозу. Найсприятливіші умови для функціонування екологічно збалансованого складу мікробного ценозу формуються під люцерною при вапнуванні і люцерно-стоколосовою сумішкою як при вапнуванні, так і без нього. При вапнуванні знижуються токсичні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту під одновидовими посівами люцерни, стоколосу та їх сумішкою.

8. При вапнуванні люцерна посівна в одновидовому травостої в симбіозі з бульбочковими бактеріями у сумі за три роки здатна фіксувати до 746 кг/га атмосферного азоту (71 % від загальної кількості), без внесення вапна – 597 кг/га. В сумішці зі стоколосом безостим відповідно – 616 кг (66 % від засвоєної кількості азоту), без внесення вапна – 511 кг/га. Коефіцієнт азотфіксації при вапнуванні становить 53 – 58 %, без вапнування – 47 – 51 %.

За три роки використання наземною масою люцерно-стоколосової сумішки засвоюється азоту – 940 кг, фосфору – 276, калію – 789 кг/га. Після третього року в шарі ґрунту 0-30 см залишається 129 ц/га сухої речовини кореневих та післяжнивних решток (на 29 ц/га більше від люцерни і на 35 ц/га від стоколосу) із вмістом у них азоту – 223; фосфору – 54 та калію – 287 кг/га.

9. Середньорічні сумарні витрати коштів при використанні багатокомпонентних різнодостигаючих травосумішок при внесенні по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси становлять 723 грн/га, що в 1,3 раза більше, порівняно з фоном Р₆₀К₉₀. В структурі загальних витрат найбільша частка припадає на добрива – 652 грн/га (або 90 %), у тому числі 379 грн/га (58 %) становить їх вартість. Найбільший умовно чистий доход (1809 грн/га) та рівень рентабельності (71%) забезпечує ранньостигла сумішка, середньостигла – відповідно 1585 грн/га і 69 %, пізньостигла – 1369 грн/га і 65 %. Собівартість 1ц зеленої маси і кормових одиниць раньостиглої сумішки становить відповідно 2,0 і 11,4 грн; середньодостиглої – 2,1 і 12,5 грн; пізньостиглої – 2,2 і 13,8 грн.

10. Комбіновані режими використання парних люцерно-злакових сумішок забезпечують однакову ефективність (2347-2629 грн/га умовно чистого доходу). Використання травостоїв люцерни та сумішок за її участю у 1-у та 2-у укосах на сіно, а в 3-у – на зелений корм забезпечує найменшу собівартість 1 ц сухої речовини (7,3-8,7 грн) при рентабельності 67-72 %.

На стоколосі безостому низька врожайність, від’ємні показники умовно чистого доходу (-216; -234 грн/га) і рівня рентабельності (-138; -154 %) у третьому укосі свідчать про недоцільність його проведення.

11. На багатокомпонентних травосумішках внесення по N₃₀ під 1-й та 2-й укоси, порівняно з Р₆₀К₉₀, зумовлює зростання затрат сукупної енергії вдвічі – до 10,2 ГДж/га. Комбіновані режими використання одновидових травостоїв та парних люцерно-злакових сумішок забезпечують однакову енергетичну ефективність. При використанні травостоїв люцерни та сумішок за її участю у 1-у та 2-у укосах на сіно, а в 3-у – на зелений корм енергоємність 1 ц сухої речовини становить 87-100 МДж при КЕЕ 11.

Публікації автора:

1. Архипенко Ф. М., Слюсар С. М. Вплив вапнування на мікробний ценоз і токсичні властивості темно-сірого опідзоленого грунту під багаторічними травами // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – К., 2001. – Вип. 4. – С. 65-69.

2. Слюсар С. М. Економічна та енергетична ефективність азотних підживлень при пасовищному використанні травосумішок // Корми і кормовиробництво. – 2001. – № 47. – С. 224-226.

3. Слюсар С. М. Економічна та енергетична ефективність комбінованого використання багаторічних трав // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – № 2 – 3. – С. 117-120.

4. Архипенко Ф. Н., Слюсарь С. Н. Динамика продуктивности разноспелых смесей в зависимости от удобрения // Кормопроизводство. – 2002. – № 5. – С. 11-13.

5. Слюсар С. М. Вплив агротехнічних прийомів вирощування багаторічних трав на родючість ґрунту // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – К., 2002. – Вип. 1. – С. 56-61.

6. Слюсар С. М. Вплив режимів удобрення та використання різнодостигаючих травосумішок на їх продуктивність // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 9. – С. 85-86.

7. Архипенко Ф. М., Слюсар С. М. Вплив добрив на мікробний ценоз темно-сірого опідзоленого ґрунту під травами // Вісник аграрної науки. – 2002. – № 10. – С. 16-19.

8. Архипенко Ф. М., Слюсар С. М. Ботанічне різноманіття довгострокових травостоїв та його роль у підвищенні біологічної цінності корму // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття”. – Полтава, 2002. – С. 51-54.