У дисертаційній роботі на підставі результатів власних досліджень узагальнення, запропонований новий підхід до комплексної агромеліоративної оцінки зернистих фосфоритів, як меліорантів комплексної дії. Розвинуті і поглиблені знання щодо особливостей використання зернистих фосфоритів на ґрунтах, що потребують меліоративного поліпшення. 1. Розроблено алгоритм агромеліоративної оцінки фосфоритів, який передбачає поетапне вертикальне згортання нормованих базових показників (хімічних, екологічних, технологічних, економічних) в агреговані та інтегрований показники (як середньо геометричного), який на заключному етапі за нормованим показником від 0 до 1 характеризує стан фосфоритів: 0 – 0,2 – критичний; 0,2 – 0,4 – незадовільний; 0,4 – 0,6 – задовільний; 0,6 – 0,8 – добрий; 0,8 – 1,0 – еталонний. 2. Здійснено агромеліоративну оцінку зернистих та жовнових фосфоритів, які за своїми хімічними показниками оцінюються таким станом: зернисті – задовільним, жовнові – незадовільним; за екологічними: зернисті – еталонним, жовнові – еталонним; за технологічними: зернисті – еталонним, жовнові – незадовільним; за економічними: зернисті – еталонним, жовнові – добрим. За інтегрованим показником зернисті фосфорити оцінюються добрим станом, жовнові – задовільним, фосфоритне борошно 3-го ґатунку – добрим і зернисті фосфорити можуть без обмежень, як добриво і меліорант використовуватись у сільському господарстві. 3. Зернисті фосфорити, що внесені в осушувані торфові ґрунти в нормах Р60 та Р120 на фоні калійних добрив К120, суттєво покращують їхні водно-фізичні та агрохімічні властивості, оптимізують фосфорно-калійний режим, знижують рН ґрунту, гідролітичну та обмінну кислотності. 4. Зернисті фосфорити, що внесені у дерново-підзолисті ґрунти на фоні азотно-калійних добрив, зменшують перехід цезію-137 до багаторічних трав, знижуючи при цьому коефіцієнт переходу у 2 – 2,3 рази у порівнянні з контролем, де добрива не вносились. 5. Внесення зернистих фосфоритів у сірі лісові ґрунти в нормах Р60 та Р120 на фоні К90 та 20 т/га компосту забезпечувало зниження гідролітичної кислотності на 1,1 – 1,9 м/екв на 100 г ґрунту, зростання вмісту рухомого фосфору, обмінного калію та кальцію. 6. На осушуваних торфових ґрунтах використання фосфоритів забезпечило отримання прибавки врожаїв у порівнянні з варіантом без добрив: багаторічних трав – 33, 4 т/га, кукурудзи на зелену масу – 14,6 т/га, кормового буряку – 15,6 т/га, яка за величиною не поступається дії суперфосфату. 7. Найвищу врожайність картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах забезпечує внесення органо-мінеральних добрив в нормі 45 т/га гною + N90Р120Р120. Величина врожаю бульб картоплі на цих варіантах при застосуванні зернистих фосфоритів складає 26,6 т/га, а при застосуванні суперфосфату – 26,7 т/га. 8. Внесення фосфоритів в осушувані торфові ґрунти в нормах Р60 та Р120 забезпечує високий Кее при вирощуванні багаторічних трав – 13,5 і 13,8; кукурудзи на силос – 7,19 і 8,18; кормових буряків – 7,38 і 8,63 та отримання чистого прибутку: для багаторічних трав – 684 і 880; кукурудзи – 539 і 1557; кормових буряків – 3360 і 5480 грн/га з рівнем рентабельності 36; 34,7 і 82 % їх застосування відповідно. |