У дисертації наведене теоретичне узагальнення і здійснене нове вирішення наукової задачі, що полягає в комплексній оцінці агрокліматичних ресурсів продуктивності ярого ячменю та агро-кліматичному районуванні території України стосовно до вирощування цієї культури. 1. На основі польових експериментів встановлено закономірності динаміки біомаси органів рослин, площі листової поверхні ярого ячменю та інтенсивності фотосинтезу. Встановлено, що максимальна площа листової поверхні (близько 4 м2 .м-2) визначає найбільш високі рівні чистої продуктивності фотосинтезу (до 10 – 12 г .м-2 . доб.) і декадні прирости рослинної маси всієї рослини (до 240 – 290 г(с.р.) . м-2 . дек-1.). 2. Встановлено вплив агрометеорологічних умов на темпи розвитку рослин у розрізі грунтово-кліматичних зон України. Розраховані кількісні показники температурного режиму і режиму зволоження, що визначають тривалість основних міжфазних періодів. Так, для умов Полісся в період посів – сходи середня за період температура повітря 8,2 – 10,5 0С и запаси вологи в орному шарі 35 – 44 мм обумовлюють формування сходів ярого ячменю протягом 14 – 18 днів. 3. Встановлено закономірності формування стеблостою ярого ячменю в різних грунтово-кліматичних зонах України. Виділено чотири типи агрометеорологічних умов, що визначають динаміку кущистості і густоту продуктивного стеблостою: при І типі агрометеорологічних умов формується стеблостій 650 – 700 стебел . г .м-2, при ІІ типі – 675 – 725 стебел .г .м-2, при ІІІ типі – 550 – 600 стебел .г . м-2 , при ІV типі – 470 – 520 стебел .г .м-2. Визначено імовірність різних типів агрометеорологічних умов формування стеблостою в різних грунтово-кліматичних зонах України. 4. На основі аналізу трендів врожайності оцінена багаторічна динаміка врожайності ярого ячменю під впливом культури землеробства й агрометеорологічних умов в Україні. Виконана імовірнісна оцінка можливих врожаїв ярого ячменю. Виконано типізацію погодних умов формування врожаїв в Україні. Виділено дев'ять типів погодних умов і розраховані імовірнісні характеристики отриманих типів погодних умов у різних агрокліматичних зонах України. Визначено можливі збільшення врожаю ярого ячменю при внесенні різних норм мінеральних добрив за різних типів погоди. 5. Для грунтово-кліматичних умов України адаптована і модифікована модель оцінки агрокліматичних ресурсів формування врожаю сільськогосподарських культур стосовно до культури ярого ячменю. Визначено параметри моделі і функції впливу агрокліматичних умов на продуктивність ярого ячменю. Помилка розрахунків врожаїв на рівні ДВУ не перевищує 19 %. 6. Оцінено щодекадну динаміку показників приростів агроекологічних категорій врожайності під впливом радіаційного, теплового і водного режимів для чотирьох агрокліматичних зон. Так, для Полісся максимальні прирости ПУ (345 г .м-2), МВУ (230 г . м-2), ДВУ (140 г .м-2) і УП (90 г .м-2) спостерігаються при сумах ФАР 525 – 600 Дж .см 2. 7. Виконано оцінку агроекологічних категорій врожайності всієї сухої маси і врожаю зерна ярого ячменю. Так, у Поліссі ПУ сухої маси ярого ячменю – 2340 г .м-2; МВУ – 1393 г . м-2; ДВУ – 832 г .м-2; УП – 534 г .м-2. Врожай зерна ярого ячменю складає: ПУ зерна – 88 ц . га-1; МВУ зерна – 68 ц . га-1; ДВУ зерна – 45 ц .га-1; УП зерна – 33 ц . га-1 . 8. Виконана комплексна оцінка агрокліматичних ресурсів України в розрізі агрокліматичних зон. Так, у Поліссі оцінка рівня використання агрокліматичних ресурсів змінюється від 0,360 відн.од. до 0,500 відн.од., рівень господарського використання метеорологічних і ґрунтових умов складає 0,500 – 0,750 відн. од. 9. Виконана оцінка агрокліматичних ресурсів що до областей і агрокліматичних зон України для всіх агроекологічних категорій врожайності (ПУ, МВУ, ДВУ, УП) стосовно до ярого ячменю. Побудовано карти-схеми поширення цих характеристик по зонах України. Так, найбільше значення ПУ ярого ячменю спостерігається в західному районі Південного степу та в Криму. Таке ж значення потенційного врожаю спостерігається у західному районі лісостепової зони. ПУ тут коливається від 91 до 95 ц .га-1. Найбільше значення МВУ (76 – 80 ц .га-1) спостерігається у східному Поліссі; ДВУ (51 – 55 ц .га-1) – у східному районі Полісся, західному і центральному районах Лісостепу, у районі Донецького кряжу. Для більшості районів території Полісся (західному і центральному районі), для всього Лісостепу, Закарпаття, Прикарпаття і для правобережного району Північного степу характерні врожаї у виробництві на рівні 31 – 35 ц .га-1. Найбільше значення стеблостою спостерігається в Поліссі та у центральному районі Лісостепу і коливається від 700 – 800 стебел .г . м-2. 10. Отримано комплексні оцінки міри сприятливості кліматичних умов ярого ячменю й оцінки використання кліматичних ресурсів території України. Побудовано карти-схеми комплексних оцінок агрокліматичних умов. Найбільш високий ступінь сприятливості кліматичних умов для використання ярого ячменю спостерігається в Закарпатті (0,901 – 0,950 відн. од.) і в східному Поліссі (0,851 – 0,900 відн. од.). Найбільш високий рівень використання агрокліматичних ресурсів спостерігається у західному і центральному Поліссі, Лісостепу, правобережжі Північного степу та в Криму і складає 0,451 – 0,500 відн. од. 11. На основі оцінок агрокліматичних ресурсів продуктивності по районах, оцінок ступеня використання цих ресурсів і їхньої мінливості виділені агрокліматичні сектори, округи і райони. Запропоновано агрокліматичне районування території України стосовно до культури ярого ячменю. |