У дисертаційній роботі розвинуто підходи до аналізу умов вологозабезпечення сільськогосподарських культур впродовж вегетації на території України. За проведеними дослідженнями сформульовано і обґрунтовано такі наукові висновки і практичні результати: 1). Розроблено новий метод агрогідрологічного районування України на основі об’єктивної класифікації ознак атмосферного зволоження, агрогідрологічних властивостей ґрунтів, режиму ґрунтових вод і рельєфу території, що дозволяє виявити географічні закономірності формування ресурсів ґрунтової вологи у період вегетації сільськогосподарських культур. 2). Здійснено аналіз сучасних особливостей режиму агрогідрологічних ресурсів України у вегетаційний період за характеристиками просторового розподілу, міжсезонної та міжрічної динаміки запасів продуктивної вологи шару ґрунту 0-100 см в одновидових агроекосистемах. 3). Визначено типи міжсезонної динаміки ресурсів ґрунтової вологи в агрогідрологічних районах України. Встановлено, що зміна запасів продуктивної вологи метрового шару ґрунтів у період весняно-літньої вегетації має зональний характер і підпорядкована закономірностям зміни співвідношення між теплом і вологою. Визначено діапазон мінливості ресурсів ґрунтової вологи у відсотках від найменшої вологоємності за кожного типу міжсезонної динаміки. 4). Встановлено, що багаторічна динаміка запасів продуктивної вологи метрового шару ґрунту описується параболічними трендами. Виявлено позитивну тенденцію зміни продуктивних вологозапасів у метровому шарі дерново-підзолистих ґрунтів зони мішаних лісів, сірих лісових, чорноземів опідзолених і чорноземів типових Лісостепу, чорноземів звичайних і південних Степу. Відзначено погіршення умов зволоження каштанових і темно-каштанових ґрунтів півдня України у травні та червні. 5). Розроблено нову методику щодекадної оцінки і прогнозу запасів продуктивної вологи у ґрунті під зерновими культурами (озимою пшеницею, ярим ячменем і кукурудзою) протягом їх вегетаційних циклів на основі рівняння водного балансу з використанням методу множинної лінійної регресії. За результатами виробничих випробувань методики встановлено, що справджуваність оцінок і прогнозів вологовмісту ґрунтів під посівами зернових культур в Україні в середньому становить для шару ґрунту 0-20 см - 75 %, для шарів 0–50 см і 0–100 см – 85–89 %. 6). За показником повної польової вологоємності ґрунтів України деталізовано параметри рівняння, що описує вплив вологості ґрунту на формування урожайності сільськогосподарських культур у фізико-статистичній моделі “погода – урожай” (УкрНДГМІ). Це дозволяє використовувати модель для просторової оцінки продуктивності сільськогосподарських культур за умовами їх вологозабезпечення на ґрунтах різного генетичного типу і механічного складу. 7). Розроблено програмне забезпечення оцінки ступеню сприятливості умов зволоження ґрунту для формування урожаю основних зернових культур за базовою моделлю “погода – урожай”. 8). Вперше на основі моделі “погода – урожай” досліджено географічні закономірності розподілу умов вологозабезпечення за їх впливом на урожайність озимої пшениці та ярого ячменю в Україні. Надано оцінку повторюваності умов вологозабезпечення різного ступеню сприятливості в основні періоди розвитку культур. 9). Запропоновано новий підхід до мезомасштабного агрокліматичного районування адміністративної області, який базується на визначенні зв’язків між властивостями підстильної поверхні та характеристиками агрокліматичних ресурсів на основі методу картографічного аналізу. Апробацію підходу проведено на прикладі мезомасштабного агрокліматичного районування Київської області. 10). Розроблені методичні засоби оцінки умов вологозабезпечення сільськогосподарських культур в Україні, а також отримані положення і показники поглиблюють наукові засади адаптації агрофітотехнологій до сучасних властивостей режиму атмосферного і ґрунтового зволоження території у вегетаційний період. |