Анотація до роботи:

Поліщук І.П. Агрохімічна оцінка застосування добрив під моркву столову на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Ліостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарськуих наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет.

В дисертації викладено результати досліджень по вивченню впливу мінеральних добрив за вирощування моркви столової на темно-сірому опідзоленому грунті північного Лісостепу України. Визначено вплив доз та строків внесення добрив на агрохімічні показники грунту, проходження окремих фізіолого-біологічних процесів у рослинах, врожайність та біологічну цінність моркви столової. Встановлено раціональні та економічно-доцільні дози добрив за вирощування моркви столової за удосконаленою технологією.

В дисертації наведено теоретичні узагальнення та практичне обґрунтування оптимізації мінерального живлення, підвищення продуктивності і покращення якості коренеплодів моркви столової (сорт Нантська Харківська) за одноразового і роздрібненого внесення мінеральних добрив та позакореневого підживлення суспендованим органічним добривом „Ріверм” на темно-сірому опідзоленому грунті північної частини Лісостепу:

1. Систематичне внесення роздрібнених доз мінеральних добрив (N₅₀P₅₀K₁₀₀ + N₂₀P₂₀K₂₀) за вирощування моркви столової на темно-сірому опідзоленому грунті обумовлює відповідність умов мінерального живлення вимогам рослин. Порівняно з контролем (без добрив) на період сходів вміст форм азоту, що легкогідролізуються підвищувався на 20%, а мінеральних сполук на 66%. До кінця періоду вегетації відповідно на 20 і 42%, що свідчить про достатню забезпеченність рослин азотом.

2. Визначено характер фосфатного режиму грунту за фазами розвитку моркви столової з поступовим зменшенням вмісту Р₂О₅ у варіантах з внесенням добрив на 5-8 % до кінця періоду вегетації. За систематичного використання добрив слід розраховувати на підвищення вмісту в орному шарі грунту рухомих форм фосфору порівняно з контролем (без добрив) до 10%. Забезпеченість грунту рухомим фосфором за використання добрив досягає рівня високої.

3. Під впливом систематичного використання добрив під моркву столову помітно поліпшувався калійний режим грунту. На початку періоду вегетації вміст обмінного калію в орному шарі підвищувався на 17, у фазу 6-8 листків на 20, 9-10 листків – на 11%, на період технічної стиглості – на 30% порівняно з контролем (без добрив), де забезпеченість калієм відповідає низькому рівню, тоді як у варіантах із внесенням добрив – середньому.

4. Роздрібнене внесення мінеральних добрив у критичні фази розвитку рослин мало позитивний вплив на засвоєння рослинами моркви основних елементів живлення. На період максимального споживання рослинами вміст азоту в листках моркви порівняно з контролем (без добрив) підвищувався на 30%, в коренеплодах на 25%, відповідно фосфору на 40 і 30 та калію на 30 і 3%. За використання роздрібненого внесення мінеральних та суспендованого органічного добрива „Ріверм” на період технічної стиглості моркви вміст макроелементів в коренеплодах моркви підвищувався в середньому на 10%.

5. Роздрібнене внесення добрив мало позитивний вплив на наростання надземної та кореневої маси моркви. За позакореневого підживлення рослин

суспендованим органічним добривом „Ріверм” виявлено підвищення цих показників у фазу технічної стиглості до 12%.

6. Застосування підживлень позитивно впливало на розвиток асиміляційної поверхні рослин моркви. За використання вищезазначених добрив на період формування врожаю рослини мали наступні параметри: кількість листя на одну рослину 9,1, за цього довжина листка становила 28 см, маса листка 26,2г. Показники біологічної структури за використання вищезазначених строків застосування становили: маса гички 26,2, коренеплоду – 87,3, загальна – 114г.

7. Застосування на фоні 2/3 рекомендованої дози мінеральних добрив та N₂₀P₂₀K₂₀ розчину „Ріверм” забезпечувало підвищення врожайності моркви столової до 69 т/га за показнику в контролі – 43 т/га. Приріст врожаю за цього становив 26 т/га. Вихід стандартних коренеплодів досягав 86,6%. Добрива мали позитивний вплив на показники структури: загальна маса рослин становила 121 г, за маси коренеплоду 103 г, відповідно у контролі ці показники були на 30% нижчими.

8. Позакореневе підживлення рослин розчином „Ріверм” обумовлювало покращення якості продукції. Вміст сухої речовини порівняно з контролем збільшувався на 2,9 %, каротину на 2 мг%, цукрів (сума) – 1,78 %, а вміст нітратів за використання добрив становив 64,8 мг/кг, що не перевищувало максимально допустимого рівня.

9. Внесення мінеральних добрив у дозі N₅₀P₅₀K₁₀₀ та проведення кореневого підживлення N₂₀P₂₀K₂₀ і позакореневого 0,01% розчином „Ріверм” є економічно доцільним заходом, який забезпечує 8208 грн. доходу та окупність добрив приростом врожаю на рівні 22,2 грн. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності за цього становив 2,8.

Публікації автора:

1. Бикін А.В., Поліщук І.П. Вплив видів, строків та способів внесення добрив на показники родючості ґрунту при вирощуванні моркви столової // Науковий вісник НАУ. – К., Вип.26.-2000. - С.185-189.

2. Бикін А.В., Поліщук І.П., Ткачова Н. Вплив видів, строків і способів внесення добрив на формування врожаю моркви столової // Науковий вісник ХДАУ. – Х., Вип.1.-2001. - С.5-9.

3. Бикін А.В., Поліщук І.П. Вплив добрив на агрохімічні показники темно-сірого лісового ґрунту та продуктивність моркви столової // Науковий вісник НАУ. – К., Вип.32.-2000. - С.185-188.

4. Поліщук І.П. Вплив мінеральних добрив на урожайність та якість столової моркви // Науковий вісник НАУ. – К., Вип.47.-2002. - С.182-184.