Анотація до роботи:

Семенко Л.О. Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ. – 2009.

У дисертації викладено результати досліджень з розроблення та обґрунтування шляхів підвищення продуктивності та отримання біологічно цінної продукції капусти білоголової ранньої через оптимізацію умов живлення рослин на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України. Вивчено динаміку зміни окремих параметрів поживного режиму ґрунту за використання різних доз мінеральних добрив.

Визначено інтенсивність проходження окремих фізіологічних процесів у рослинах, господарського виносу основних елементів живлення врожаєм та встановлено коефіцієнти їх використання з добрив. Вивчено вплив мінеральних добрив на продуктивність та показники якості головок капусти білоголової (рання). Проведено економічну та енергетичну оцінку використання мінеральних добрив під капусту білоголову (рання).

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в стратегії раціонального та ефективного використання добрив під капусту білоголову за використання традиційних видів мінеральних добрив та комплексного добрива Cropcare (11:9:16) з проведенням кореневих та позакореневих підживлень новим комплексним добривом акварин-7 у найбільш відповідальні фази росту та розвитку рослини. Це дає можливість зробити такі висновки:

1. Застосування Cropcare (11:9:16) і водорозчинного добрива акварин–7 у три строки внесення забезпечувало найвищу врожайність. Так, за розсадного способу вирощування приріст становив 37,0 т/га, а за безрозсадного - 28,0 т/га порівняно з контролем (без добрив).

2. Внесення акварину-7 у три строки сприяло покращенню якості головок капусти білоголової. Вміст сухої речовини за безрозсадного способу вирощування збільшувався на 2,10 %, вітаміну С – 10,1 мг%, цукрів (сума) – 0,01 % порівняно з контролем (без добрив), а за розсадного способу вирощування відповідно на 1,90 %, 13,3 %, 0,01 %. Вміст нітратів за використання добрив становив 444 та 378 мг/кг відповідно, що не перевищувало максимально допустимого рівня.

3. Застосування акварину-7 у три строки внесення забезпечувало найбільш оптимальні умови живлення рослин капусти білоголової. Так, у період максимального поглинання елементів рослинами вміст в орному шарі ґрунту мінерального азоту підвищувався на 4,10 мг/кг за розсадного способу вирощування та на 6,70 мг/кг - за безрозсадного, рухомого фосфору 25,0 мг/кг для першого способу вирощування та другого, обмінного калію відповідно на 43,0 і 44,0 мг/кг порівняно з контролем.

4. Удобрення в дозі N₁₅₀P₁₀₀K₂₀₀ (Cropcare (11:9:16)) є активізуючим фактором засвоєння елементів живлення. В період їх поглинання вміст азоту в рослинах порівняно з контролем був вищим за розсадного способу вирощування на 4,0 мг/кг азоту, фосфору – на 44,0 мг/кг, калію – на 47,0 мг/кг. За безрозсадного - відповідно за азотом – 43,0 фосфором – 42,0 калієм – 43,0 мг/кг.

5. Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив за їх внесення з позакореневими підживленнями підвищувався порівняно із рекомендованою дозою мінеральних добрив за розсадного способу вирощування на 42,0 кг/т за азотом, 23,0- фосфором, 44,0 - калієм та за безрозсадного - на 32,0 (N), 20,0 (Р₂О₅) і 36,0 кг/т (K₂О) відповідно.

6. Винос капустою білоголовою азоту, фосфору та калію з урожаєм залежав від способів вирощування культури. У варіанті, де вносились водорозчинні добрива у три строки він мав найвищі показники. За розсадного способу вирощування він досягав 147 (N), 61,0 (Р₂О₅), 197 кг/га (K₂О), а за безрозсадного – 138; 55,0; 182 кг/га відповідно.

7. Застосування N₁₄₀P₉₀K₁₉₀ (Cropcare11:9:16) та внесення 2% р-ну акварину-7 у три строки є економічно доцільним заходом, який забезпечував рівень рентабельності 276% (розсадний спосіб) і 254 % (безрозсадний).

Публікації автора:

1. Бикін А.В. Зміна елементів родючості ґрунту під впливом добрив за вирощування капусти білоголової ранньої / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 109. – С. 57–60 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

2. Бикін А.В. Вплив водорозчинного комплексного добрива «Акварин» на продуктивність овочевих культур / А.В. Бикін, С.Г. Гончар, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 116. – С. 171–174 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

3. Бикін А.В. Вплив добрив на врожайність та якість капусти білоголової ранньої / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». – 2006. – Вип. 1–2 – С. 143–147 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

4. Бикін А.В. Вплив макро- та мікродобрив на продуктивність капусти білоголової ранньої на темно сірому опідзоленому ґрунті / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. – 2008. – Вип. 123. – С. 99–102 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).

5. Семенко Л.О. Урожайність капусти білоголової ранньої залежно від удобрення / Л.О.Семенко // Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні: Матеріали наук.-практ. конф., 10–12 грудня 2007 р. – Чабани: ЕКМО. – 2007. – С. 108–110 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення та аналіз результатів).