Анотація до роботи:

Богданець В.А. Агрохімічна оцінка нових видів добрив та продуктивність пшениці ярої на лучно-чорноземному ґрунті Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Результати досліджень показали, що тривале застосування мінеральних добрив на фоні післядії гною (12т/га сівозмінної площі) у зернобуряковій сівозміні сприяє значному поліпшенню агрохімічних властивостей ґрунту, накопиченню сухої біомаси рослинами, збільшенню чистої продуктивності фотосинтезу та підвищенню врожайності та якості зерна.

На лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Правобережного Лісостепу України на фоні основного внесення добрив проводили позакореневе підживлення рослин комплексними водорозчинними добривами кристалон особливий та акварин №5 на IV етапі органогенезу (на початку виходу рослин у трубку) і на VII етапі органогенезу (у фазі завершення виходу в трубку та початку колосіння) на фоні основного удобрення N₄₅P₄₀K₃₀. Ці заходи підвищують врожайність до 4,0–4,58 т/га зерна першого-другого класу якості.

Визначено економічну та енергетичну ефективність тривалого застосування добрив у сівозміні та їх безпосереднього внесення, позакореневого підживлення кристалоном особливим і акварином №5 на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Правобережного Лісостепу України.

У дисертаційній роботі вивчено питання агрохімічної оцінки застосування нових видів добрив при вирощуванні пшениці ярої, дослідження з впливу тривалого застосування добрив на показники родючості лучно-чорноземного карбонатного ґрунту та продуктивність пшениці ярої.

1. Внесення добрив N₁₁₀P₁₂₀K₁₂₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни сприяло підвищенню врожайності пшениці ярої сорту Миронівська яра до 69,3 % при врожайності у варіанті без добрив 2,26 т/га.

2. Найкращим варіантом за використанням добрив при вирощуванні пшениці ярої сорту Соната був N₄₅P₄₀K₃₀, що дало змогу отримати врожайність 4,19 т/га при 2,69 т/га у варіанті без внесення добрив.

3. Застосування акварину №5 та кристалону особливого у позакореневі підживлення показало близьку ефективність. Використання 2 кг/га акварину №5 на фоні N₄₅P₄₀K₃₀ сприяло підвищенню якості – вмісту білка до 14,1%, а вмісту «сирої» клейковини до 28,2%.

4. Для прогнозування врожайності пшениці ярої доцільно використовувати рівняння регресії, виведені за вмістом мінерального азоту в шарі ґрунту 0–25 см у фазу кущення і врожайністю пшениці ярої: y=0,0509x+0,0025 (R²=0,938); y=0,065x-0,869 (R²=0,872), де y – врожайність пшениці ярої, т/га, x – вміст мінерального азоту в ґрунті орного шару, мг/кг. Відхилення прогнозованої врожайності від фактичної склало до 17,75%.

5. Застосування мінеральних добрив у сівозміні при вирощуванні пшениці ярої сорту Миронівська яра забезпечувало збільшення вмісту мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію у лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті й склало у фазі кущення у орному шарі ґрунту варіанта N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни 73,9, 93,0 та 120,9 мг/кг відповідно при вмісті у варіанті без добрив (контроль) 46,5, 40,4 та 76,7 мк/кг відповідно.

6. Систематичне застосування добрив у сівозміні при вирощуванні пшениці ярої сорту Миронівська яра дало змогу отримати позитивний баланс елементів живлення: у варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни: 26,6, 67,5 та 28,4 кг/га відповідно азоту, фосфору і калію та 8,5 г/га цинку, що сприяє отриманню стабільних високих врожаїв зерна пшениці ярої; баланс міді був від’ємним (-24,0 г/га) у варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни, що може негативно впливати на підвищення врожайності пшениці ярої.

7. Добрива позитивно впливали на зростання величини чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ), особливо у варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни, де вона склала 9,59 г/м²добу при значенні у варіанті без добрив (контроль) 7,62.

8. Найвищий умовно чистий дохід становив 573 грн/га у варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га при насиченості 238 кг/га сівозміни N, P₂O₅ і K₂O. Рентабельність застосування добрив у варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни склала 57,2%.

9. Застосування водорозчинних добрив акварину №5 та кристалону особливого збільшувало умовно чистий дохід до 765 і 844 грн/га відповідно, а рентабельність склала 127,0 та 136,3% відповідно.

10. Біоенергетична оцінка технології вирощування пшениці ярої показує, що при застосуванні добрив коефіцієнт енергетичної ефективності був середнім (4–6). У варіанті N₈₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни коефіцієнт енергетичної ефективності становив 5,9, норми добрив N₁₁₀ P₁₂₀K₁₂₀ на фоні післядії 12 т гною/га сівозміни – 4,8, що свідчить про біоенергетичну доцільність застосування таких норм добрив.

Публікації автора:

1. Городній М. М., Богданець В. А. Ефективність добрив при вирощуванні ярої пшениці на лучно-чорноземному ґрунті в Правобережному Лісостепу // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН»– К.: ЕКМО, 2006. – Випуск 3–4. – С. 18–21 (аналіз наукових літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів).

2. Городній М. М., Мазуркевич Л. І., Кудрявицька А. М., Богданець В. А., Павлюк С. Д. Вплив мінеральних добрив на продуктивність ярих колосових культур // Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН» (спецвипуск). – К.: ЕКМО, 2006. – С. 215–220 (аналіз наукових джерел, проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів по пшениці ярій).

3. Городній М. М., Грищенко О. В., Богданець В. А., Павлюк С. Д. Діагностика живлення зернових і зернобобових культур і стратегія їх удобрення // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, 2006.– №6. – С.120–124 (аналіз наукових джерел, проведення досліджень, узагальнення результатів по пшениці ярій).

4. Богданець В. А. Використання математичних моделей для прогнозування врожайності пшениці ярої // Наукові доповіді Національного аграрного університету, 2007. – № 1(6). – Режим доступу:

5. Городній М.М., Богданець В.А., Білера Н.М. Агрохімічне оцінювання нових видів добрив та їх вплив на продуктивність пшениці ярої // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. 23–25 листопада 2004 року. Чабани. – К.: ЕКМО, 2004. – С.39–40 (аналіз наукових літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів).

6. Городній М.М., Павлюк С.Д., Богданець В.А., Грищенко О.В. Вплив добрив нового покоління на продуктивність ярого тритикале, ярої пшениці та гороху // Теорія і практика розвитку АПК: Міжнародний науково- практичний форум, 19–20 вересня 2006 р.–Т. 1.– Львів: Львівський державний аграрний університет, 2006. – С. 92–97 (аналіз наукових літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів по пшениці ярій).

7. Городній М. М., Богданець В. А., Павлюк С. Д., Генгало О. М. Удосконалені технології вирощування зернових культур з використанням нових нетрадиційних добрив // Вчені НАУ – виробництву. Бюлетень завершених наукових розробок. – 2006. – №1.– С.4 (проведення експериментальних досліджень по пшениці ярій).

8. Городній М. М., Бикін А. В., Гончар О. М., Богданець В. А. Підвищення продуктивності ярої пшениці сорту Соната за оптимізації мінерального живлення в зоні Північного Лісостепу // Вчені НАУ – виробництву. Бюлетень завершених наукових розробок. – 2007. – №2 (4).– С.16 (проведення експериментальних досліджень).

9. Городній М. М., Самохвал Є. Г., Павлюк С. Д., Богданець В. А. Прогнозування вмісту білка в зерні ярої пшениці та тритікале // Вчені НАУ – виробництву. Бюлетень завершених наукових розробок. – 2007. – №2 (4).– С.27 (проведення експериментальних досліджень, аналіз результатів по пшениці ярій).