Анотація до роботи:

Трембіцький В.А. Агроекологічний стан ґрунтів Правобережного Полісся України, вдосконалення управління їх родючістю і продуктивністю агроценозів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Державний агроекологічний університет, м. Житомир, 2004.

Дослідженнями агроекологічного стану ґрунтового покриву Правобережного Полісся встановлено, що антропогенне навантаження на ґрунти орних земель впродовж останніх чотирьох десятиріч викликало суттєві зміни в кількісному і якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях та поживному режимі.

З 1991 року відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого ґрунту характерний відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Розрахунки засвідчили, що з 2000 року в ґрунтовому покриві орних земель регіону досліджень склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 року – рухомого фосфору і обмінного калію.

Узагальнені дані щодо динаміки рівнів гамма - фону та ступеня забрудненості орних земель ¹³⁷Сs та ⁹⁰ Sr, викликаного наслідками аварії на ЧАЕС.

Еколого-агрохімічний стан ґрунтів оцінений в 39 балів, а в межах адміністративних районів Поліського регіону він варіює від 35 до 45 балів.

Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосування різних способів обробітку на кількісний і якісний склад гумусу дерново-підзолистого ґрунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації в ґрунтах агроекосистем при внесенні органічної речовини у вигляді соломи в поєднанні з сечовиною. Нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих ґрунтах підсилює додаткове внесення вапна.

Запропонована антирадіаційна модель управління родючістю дерново-підзолистих ґрунтів, забруднених радіонуклідами, для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлена еколого-економічна ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту в зерно - просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

1. Тривале використання орних земель Житомирського Полісся призвело до зниження інтенсивності і обсягу біологічного кругообігу речовин та енергії в агроекосистемах. Має місце порушення динамічної рівноваги між процесами формування продукції та розкладання органічної речовини у напрямку зменшення вмісту і запасів гумусу в ґрунті.

2. Ґрунтовий покрив орних земель за останні 15 років має негативне сальдо балансу гумусу, характеризується тенденцією до підвищення гідролітичної кислотності та зниження кислотно-основної буферності в кислотному інтервалі. Погіршення колоїдно-хімічних властивостей ґрунту обумовлене надмірним відчуженням органічної речовини за межі агроекосистем та недостатньою кількістю внесення органічних і мінеральних добрив.

3. Рівень гамма - фону, викликаний наслідками аварії на ЧАЕС, в 1986 році на орних землях варіював в межах 160-1400 мкР/год. В 1990 році мало місце різке його зменшення, а з 2000 року зазначений показник не перевищував 30 мкР/год.

4. Загальна площа радіонуклідно забруднених ґрунтів орних земель Поліської частини Житомирської області зі щільністю забруднення більше 37 кБк/м² по ¹³⁷Сs і 0,74 кБк/м² по ⁹⁰ Sr на початку 2001 року не перевищувала 39,0% і 88,5% відповідно від загальної обстеженої площі ріллі, яка склала 332 тис. га.

5. З 2000 року в ґрунтовому покриві орних земель склалося від’ємне сальдо балансу доступних форм азоту (5,6 кг/га N), а з 1996 року – рухомого фосфору (2,1 кг/га Р₂О₅) і обмінного калію (11,0 кг/га К₂О). Дефіцит елементів живлення стримує відтворення родючості ґрунту та знижує продуктивність агроценозів.

6. Ризик рівня техногенного забруднення орних земель регіону рухомими формами важких металів (кадмій, свинець, ртуть) та залишками окремих видів найбільш довго живучих пестицидів (сим-триазин, ДДТ, ГХЦГ) є незначним. Рівень забруднення кадмієм, свинцем, ртуттю у 3,5, 4,9 та 200 разів відповідно менший максимально допустимих рівнів, а його значення в межах адміністративно-територіальних районів варіюють в межах 0,16-0,26, 0,26-0,58, 0-0,01 мг/кг ґрунту відповідно.

7. Агроекологічний стан ґрунтового покриву орних земель регіону Полісся Житомирської області оцінюється в середньому в 39 балів і відповідає низькому рівню. В межах адміністративно-територіальних районів його величина варіює від 35 до 45 балів (від низького до середнього рівня). За ступенем впливу показники, що формують величину балу, розташовуються в наступному порядку: гумус > обмінний калій > рухома форма цинку > лужногідролізуємий азот > рухомі форми бору, міді, молібдену > рухомий фосфор > максимально можливі запаси продуктивної вологи > рухомі форми марганцю.

8. Вміст гумусу і загального азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту стаціонарної 9-ти пільної сівозміни, в залежності від систематичного внесення добрив і різних способів обробітку, варіює в межах 0,86-1,38% і 589,2-733,0 мг/кг, а їх запаси в 0-30 см шарі складають відповідно 31,0-44,0 і 6,8- 8,1 т/га. Для азотного фонду характерний відносно високий вміст (40,3- 53,7 % від загального вмісту) фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Внесення добрив призводить до збільшення вмісту гумусу в порівнянні з контролем за рахунок накопичення переважно власне гумусових речовин.

9. Довготривале внесення добрив і застосування дискового обробітку ґрунту на глибину 8-10 см, а також плоскорізного на глибину 18-20 см, в порівнянні з полицевим обробітком, суттєво поліпшує азотний режим ґрунту. Має місце збільшення на 6,5-31,2% загального азоту в орному шарі порівняно з контролем (589 мг/кг ).

10. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації в ґрунтах агроекосистем при внесенні органічної речовини у вигляді соломи в поєднанні з сечовиною. Нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих ґрунтах підсилює додаткове внесення вапна.

11. Запропонована антирадіаційна модель управління родючістю дерново-підзолистих ґрунтів, забруднених радіонуклідами. Доведено, що для зниження надходження радіонуклідів в рослинницьку продукцію необхідно досягти наступних значень фізико-хімічних і агрохімічних показників: вміст гумусу – 2,6-3,0%, рН_ксl – 5,8-6,0, рухомого фосфору – 20-25 мг/100 г, обмінного калію 25-30 мг/100 г ґрунту, показник нейтралізації - 0,4-0,6, ступень буферної ємності в кислотному інтервалі - 25-30%.

12. Встановлена еколого-економічна ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту в 9-ти пільній зерно-просапній сівозміні. Застосування альтернативної системи удобрення (3,9 т гною + 1,1 т соломи + 2,2 сидерату + N₁₀Р₁₀К₁₂ на 1 га сівозмінної площі) дає можливість значно збільшувати вихід валової енергії в порівнянні з витратами сукупної енергії на основний обробіток ґрунту. За ефективністю накопичення енергії сільськогосподарськими культурами способи обробітку ґрунту розміщуються в наступний ряд: дисковий обробіток > полицевий обробіток = плоскорізний обробіток.

Рекомендації виробництву

1. В Поліській частині Житомирської області на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах для забезпечення достатньої продуктивності зерно-просапної сівозміни і збереження родючості ґрунтів рекомендується альтернативна система удобрення з внесенням не менше 4т гною + 1т соломи + 2т сидерату + N₁₀ P₁₀ K₁₂ на 1 га сівозмінної площі.

2. Для отримання продукції рослинництва, що відповідає державним гігієнічним нормативам, пропонується антирадіаційна модель відтворення родючості радіонуклідно забруднених дерново-підзолистих ґрунтів.

3. Результати агроекологічної оцінки ґрунтового покриву Поліської частини Житомирської області рекомендуються як базовий матеріал державним органам виконавчої влади для використання при розробці програмних документів у галузі сільського господарства.

Публікації автора:

1. Трембицкий В.А., Михайловская Н.А., Корбут Г.А. Влияние норм и сроков внесения азотных удобрений на урожай озимой пшеницы // Агропромышленому комплексу научное обеспечение. Часть ІІ. Интенсификация земледелия. (Тезисы докладов научно-практической конференции). – Житомир, 1989. – С. 62-63.

2. Корбут Г.О., Положенець В.М., Сіренький С.П., Ремезова О.О., Трембіцький В.А.. Вплив ландшафтного фактора на радіаційну ситуацію в забрудненому радіонуклідами регіоні Житомирського Полісся // Вісник державної агроекологічної академії України. –2001.- № 1. – С.160-171.

3. Литвак П.В., Трембіцький В.А, Корбут Г.О. Кислотність ґрунтів та її динаміка у радіоактивно забрудненій зоні Житомирської області // Вісник державної агроекологічної академії України. - 2001. -№ 1. – С. 33-38.

4. Трембіцький В.А. Вміст мікроелементів у ґрунтах Житомирської області , як агроекологічна основа їх раціонального застосування // Проблеми сучасного землеробства // Мат. наук. практ. конф. мол. вчених. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С.57-58.

5. Трембіцький В.А. Зміни фосфорного режиму ґрунтів Житомирської області // Вісник державної агроекологічної академії України. –2002. - № 1. – С.16-19.

6. Надточий П.П., Трембицкий В.А., Мартенюк Н.В. Агроэкологический мониторинг почв и растениеводческой продукции приусадебных хозяйств, подвергшихся влиянию аварии на ЧАЭС // Вісник державного агроекологічного університету. – Житомир. - 2003. – С. 27-34.

7. Надточій П.П., Трембіцький В.А. Кислотно-основна буферність і проблема вапнування кислих ґрунтів Полісся: Актуальні питання агроекології // Вісник державного агроекологічного університету. – Житомир. - 2003. - № 2. – С.3-17 .

8. Трембіцький В.А. Азотний режим дерново-підзолистих ґрунтів і його зміна під впливом обробітку і застосування добрив // Актуальні проблеми сучасного землеробства. – Луганськ, 2003. – С.349-355.

9. Трембіцький В.А. Еколого-токсикологічна оцінка застосування пестицидів протягом 20 останніх років у Житомирській області // Захист рослин. – 2002. - № 7. – С.20-21.

10. Трембіцький В.А. Радіологічний стан ґрунтового покриву орних земель зони Полісся Житомирської області. Проблеми с.-г. радіології
    17 років після аварії на ЧАЕС // Вісник державного агроекологічного університету. – Житомир. - 2003. – С. 45-53.

11. Надточій П.П., Мислива Т.М., Трембіцький В.А. Якісний склад гумусу і кінетика процесу нітрифікації в ґрунтах, що зазнали різного ступеня антропогенного навантаження // Вісник державного агроекологічного університету. – Житомир. - 2004. - № 1. – С.11-19.

12. Трембіцький В.А., Корбут Г.О. Радіологічний стан ґрунтів сільськогосподарських угідь Житомирщини // Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. вип. до VI з'їзду УТГА “Ґрунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України”. - Кн. 3. - Харків, 2002. – С. 144-146.