У дисертації представлено узагальнені результати експериментальних досліджень і дано нове наукове вирішення проблеми високоефективного, екологічно збалансованого використання меліорованих торфових грунтів Західного Полісся України. Вивчено вплив антропогенних факторів на агроекологічний стан та продуктивність осушуваних торфовищ; запропоновано заходи їх раціонального використання, підвищення екологічної стійкості, біопродуктивності в удосконаленні технологій вирощування багаторічних травосумішок, поліпшення їх шляхом удобрення, агромеліоративних заходів, ресурсозбереження, на основі яких зроблено такі основні висновки: 1. Формування водного режиму осушеного торфового ґрунту проходить під дією метеорологічних факторів та залягання рівнів підгрунтових вод. Встановлено, що з 1998 по 2004 роки спостерігали навесні від 2,3 до 10,4 % затоплених полів на торфових ґрунтах, а на середину вегетаційного періоду - 0,4 – 2,5 %, переосушених – 10,4 – 24,1 та 14,2 – 58 % відповідно, що в цілому негативно позначається на продуктивності сільськогосподарських культур. Посилена мінералізація цих ґрунтів вимагає використовувати їх деякий час під культурні сіножаті та пасовища. У сухі періоди вегетації, коли рівні ґрунтових вод були найнижчими, вологість 0-10 см шару ґрунту в серпні 2001 була 37,23 % ПВ, в липні, вересні 2002 рр. в середньому відповідно – 27,21 та 22,49 % ПВ. 2. Установлено, що за внесення 5 т/га вапна + 5 т/га біогумусу кількість води, яка йде на створення 1 кг сіна в період вегетації за добу, менша, ніж на контролі в середньому більше 50 %. При підтримуванні рівнів ґрунтових вод 0,6 м витрати води на сумарне водоспоживання найменші. 3. Торфовий ґрунт весною прогрівався до оптимальної температури для росту і розвитку рослин. В липні – серпні температура часто перевищує +22 С на глибині до 2 см, а на поверхні ґрунту буває в ці ж місяці досить часто в межах +30 – +50 С. 4. При визначенні балансу органічної речовини торфу під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками, найбільш ефективними є такі варіанти: біогумус 5 т/га + вапно 5т/га, N60P60K90, N60P60K90+вапно 5 т/га. Найбільше органічної речовини залишають злакові сумішки, до складу яких входять грястиця і костриця. За рахунок кореневих решток найбільше поповнила запаси органіки торфу злакова сумішка з цих трав під варіантом гній 50 т/га + обробіток насіння стимулятором, при обробітку насіння при посіві + 2 р. обробітки посіву стимулятором. Збільшення кількості кореневих залишків можна досягнути лише за рахунок підвищення врожайності сумішок багаторічних трав. З роками при використанні багаторічних трав значення позитивного балансу поступово збільшується. 5. Біологічна активність під багаторічними травами невисока (в залежності від пори року в середньому складає 7-20 % в орному шарі та 7-21 % - в підорному); між варіантами в кожний період досліджень суттєвої різниці не спостерігається, але розклад целюлози при внесенні біогумусу 5 т/га, біогумусу 5 т/га + вапно 5 т/га та обробітоку насіння стимулятором був дещо нижчий порівняно з іншими видами удобрення. 6. За внесення 5 т/га вапна, обробітку насіння при посіві стимулятором, 50 т/га гною, 5 т/га біогумусу, N60P60K90 - забезпечується збільшення врожаю злаково-бобової та злакової сумішок відповідно до 60 % та до 126 % в порівнянні з варіантом без добрив. Найбільші врожаї сумішки з злакових трав отримують за рівнів ґрунтових вод 0,6 м від поверхні грунту. 7. У сумішках з двох, чотирьох та шести видів трав частка того чи іншого виду в середньому за три роки коливалась від 8 до 59 %: грястиця збірна – 34 %, костриця східна – 11 %, тимофіївка лучна – 39 %, пажитниця багаторічна – 59, конюшина лучна - 8, конюшина повзуча – 18 %. Водний режим ґрунту має важливе значення як для збільшення врожайності травосумішок, так і для збереження сіяних трав. 8. Для отримання з незначним за вмістом Cs-137 сіна багаторічних злакових трав на торфових ґрунтах Західного Полісся найбільш ефективними заходами є поєднання застосування засобів біологізації та вапнування, а в злакові сумішки краще включати грястицю, кострицю, тимофіївку, пажитницю. Застосування ж стимулятору росту і розвитку рослин без внесення меліорантів чи органічних добрив сприяє накопиченню радіонуклідів в травостої. 9. Застосування стимулятору росту і розвитку рослин є енергозберігаючим на осушуваних торфових ґрунтах в зоні осушуваних меліорацій. При порівнянні сумішок більшості варіантів коефіцієнти енергетичної ефективності вищі при вирощуванні сумішки з грястиці збірної, костриці східної, тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної, далі йде сумішка з тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної і сумішка з грястиці збірної та костриці східної. 10. На варіантах вапно 5 т/га + обробіток насіння стимулятором при посіві та обробіток насіння стимулятором при посіві + обробітки посіву стимулятором коефіцієнти економічної ефективності при вирощуванні травостоїв одні з найвищих. Собівартість одиниці продукції на цих же варіантах – найнижча (4,1 - 10,6 грн/ц), а рівні рентабельності – найвищі (до 240,0 %). Рекомендації виробництву Сільськогосподарським виробникам рекомендується для раціонального використання і збереження продуктивності осушуваних торфових ґрунтів найбільш енергозберігаюче і економічно ефективне внесення Р60К90 та застосування 5 т/га вапна + обробіток насіння стимулятором при посіві шляхом залуження сумішкою з грястиці збірної, костриці східної, тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної, що забезпечує отримання нормативно чистих кормів і їх високу продуктивність – 9,75 т/га сіна. |
