Анотація до роботи:

Галиш Ф.С. Агроекологічні особливості основного обробітку грунту в короткоротаційній сівозміні на чорноземі опідзоленому західного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2003.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з питань виявлення особливостей формування високих урожаїв вівса, сої та кукурудзи на зерно при вирощуванні в короткоротаційній сівозміні залежно від різних способів основного обробітку грунту і доз мінеральних добрив, що дозволяє управляти родючістю та стійкістю до екологічно збалансованого використання опідзоленого чорнозему західного Лісостепу.

Викладена комплексна дія основного обробітку чорнозему опідзоленого в поєднанні з добривами в короткоротаційній сівозміні на врожайність вівса, сої та кукурудзи, якість зерна, зміну мікробіологічної, ферментативної активності та забур'яненості посівів. Проведена економічна та енергетична оцінка різних прийомів основного обробітку грунту під овес, сою та кукурудзу на зерно.

Встановлено, що поверхневий обробіток грунту підвищував урожайність зерна вівса на 3,5 ц/га, а чизелювання – на 3,2 ц/га порівняно з оранкою (29,4 ц/га), подібну залежність спостерігали і в сої, відповідно 2,5 і 1,6 ц/га порівняно з оранкою (20,4 ц/га).

Найвищу врожайність зерна кукурудзи (97,8-98,4 ц/га) отримали на варіантах чизельного розпушування на глибину 27 см та внесення мінерального азоту в дозі N_100-150, де приріст урожаю складав 16,6-17,1% порівняно з оранкою плугом. За поверхневого обробітку грунту на всіх фонах удобрення продуктивність кукурудзи зменшувалася за чизелювання та оранки приблизно до 4%.

1. У дисертації представлена науково-практична основа і нове вирішення задачі по застосуванню екологічно-безпечного різноглибинного обробітку чорнозему опідзоленого чизелем, плугом і дисковою бороною та управління сталим розвитком агроценозів короткоротаційної сівозміни, регулюванням поживного режиму, біологічною активністю кореневмісного шару грунту, вологозабезпеченням та забур'яненістю посівів з метою отримання високої урожайності зернових культур, при зменшенні енерговитрат на їх виробництво в умовах достатнього зволоження Західного Лісостепу.

2. Поживний режим грунту мало змінювався від основного обробітку грунту, в окремих випадках кількість рухомого азоту зменшується лише в перші роки запровадження грунтозахисного обробітку. Вміст рухомого фосфору і калію мав лише тенденцію до зменшення з весни до збирання врожаю культур.

3. Щільність поверхневого шару чорнозему опідзоленого у короткоротаційній сівозміні перед сівбою культур мало залежала від способу основного обробітку, проте 5-20 см шар грунту більше ущільнювався при дискуванні, ніж за оранки та чизелювання. У вологі роки, порівняно з посушливими, щільність грунту підвищувалася, проте в середньому за вегетацію в сухі і середні за вологістю роки за оранки поверхневий шар грунту менше ущільнювався (0,9-1,19 г/см³), ніж при чизелюванні та дискуванні (0,99-1,26 г/см³). Під посіви сої краще проводити поверхневий обробіток на 10-12 см, а під кукурудзу – чизельне розпушування на глибину 27 см.

4. Грунтозахисний спосіб обробітку грунту порівняно з оранкою забезпечував на 10-20% більші вологозапаси в активному шарі грунту весною, в кінці вегетації ця різниця скорочувалася майже вдвічі, а на окремих варіантах її не спостерігали.

5. Поверхневий обробіток грунту та чизелювання із залишенням рослинних решток на поверхні грунту порівняно з оранкою значно поліпшують екологічну стійкість агроекосистем через посилення мікробіологічної та ферментативної активності грунту. За таких умов підвищувалась чисельність нітрифікаторів у 0-10 см шарі грунту під вівсом на 18,6-19,5%, соєю – 6,0-15,8 і кукурудзою – на 5,2-8,0%.

6. Чизельний обробіток грунту під сою на початку вегетації сприяв збільшенню забур'яненості посівів до 142 шт./м² порівняно з оранкою – 132 шт./м². Проте перед збиранням сої забур'яненість на цих варіантах обробітку була майже однакова і становила 109-110 шт./м² (сира маса 1418-1526 г/м²), тоді як при проведенні дискування на 8-10 см кількість бур'янів перед збиранням зменшилася до 94,5 шт./м² (сира маса 1143 г/м²) порівняно з оранкою – 110 шт./м² (1526 г/м²). Найвища забур'яненість посівів кукурудзи (101,4 шт./м²) перед збиранням була за поверхневого обробітку на глибину 10-12 см, а найменша - за чизельного обробітку грунту (67,6 шт./м²), за оранки забур'яненість становила 94,1 шт./м².

7. Основний обробіток грунту та добрива значно впливали на ріст і розвиток культур, найменші показники висоти рослини кукурудзи мали при дискуванні грунту без добрив, але за внесення азоту спостерігали зворотну залежність, висота кукурудзи за поверхневого обробітку сягала 246 см проти 239 см на варіанті з оранкою. На ріст і розвиток сої та вівса основний обробіток впливав мало.

8. Поверхневий обробіток грунту порівняно з оранкою (29,4 ц/га) підвищував урожайність зерна вівса на 3,5 ц/га, а чизельний – на 3,2 ц/га. Подібну залежність спостерігали і в сої, де приріст урожайності становив відповідно 2,5 і 1,6 ц/га порівняно з оранкою (20,4 ц/га).

9. Найвищу врожайність зерна кукурудзи отримали на ділянках з чизельним розпушуванням на глибину 27 см та внесенням мінерального азоту в дозі N_100-150 - 97,8-98,4 ц/га. Приріст урожаю порівняно з оранкою складав 16,6-17,1%. За поверхневого обробітку грунту (дискування) на всіх фонах удобрення продуктивність кукурудзи в порівнянні з чизелюванням та оранкою приблизно зменшувалася до 4%.

10. Застосування грунтозахисних способів основного обробітку грунту (дискування та чизелювання) не погіршували показників структури та якості зерна, що в цілому, враховуючи підвищений збір урожаю на цих варіантах, сприяло збільшенню виходу протеїну, жиру, сухої речовини, БЕР, сирої золи вівса, сої, кукурудзи з одиниці площі порівняно з оранкою.

11. Найвищі коефіцієнти енергетичної ефективності основного обробітку грунту в короткоротайційній сівозміні на чорноземі опідзоленому західного Лісостепу під овес були отримані за поверхневого обробітку (Ке=3,2), а кукурудзи – за чизельного розпушування (Ке=4,4), а найменші за оранки, відповідно 2,8 і 4,2. По всіх культурах трипільної сівозміни овес-соя-кукурудза за грунтозахисного обробітку витрати праці (люд.-год./га) на вирощування цих культур зменшились на 39-60%, пально-мастильних матеріалів під овес – на 8,3-13,9 кг/га, під сою - 10,1-15,9 і під кукурудзу - на 11,7-21,0 кг/га порівняно з показниками за плужної оранки.

Публікації автора:

1. Дерев'янський В.П., Галиш Ф.С. Обробіток грунту під зернофуражні культури у фермерській сівозміні // Агроінком. - 1998. - № 3-4. - С.26…29. (Проведено експериментальні дослідження та узагальнені отримані дані).

2. Дерев'янський В.П., Кізяков В.Є., Галиш Ф.С. Продуктивність культур у фермерській сівозміні залежно від удобрення // Агроінком. - 1998. - № 7-8. -С.31...35. (Проведено аналіз літератури, експериментальні дослідження та узагальнені дані).

3. Слюсар І.Г., Галиш Ф.С. Ефективність основного обробітку чорнозему опідзоленого в короткоротаційній сівозміні Західного Лісостепу. 36. наук. праць Інституту землеробства УААН. - 2002. - Вип. 3-4. - С.38…41. (Проведені експериментальні дослідження та узагальнені дані).

4. Галыш Ф.С. Обработка почвы и продуктивность сои в короткоротационном севообороте. Материалы 7-й международной научно-практической конференции. Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье. 7-13 сентября 1988 г. – г.Алушта. – С.590). (Проведені експерименти, узагальнені дані).

5. Галиш Ф.С. Мікробіологічна та ферментативна активність чорнозему опідзоленого, залежно від способів його основного обробітку в умовах західного Лісостепу // Вісник аграрної науки. – 2003. - №8. – С.77-79.