Каленич Федір Семенович. Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб : Дис... д-ра наук: 06.01.11 - 2007.
Анотація до роботи:
Каленич Ф.С. Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб. – Монографія.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук. Спеціальність 06.01.11 – фітопатологія. – Національний аграрний університет. – Київ, 2007.
У роботі наведено результати понад 30-річних досліджень, проведених автором на базі Інституту садівництва УААН та Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН.
Представлено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогену, особливості прояву і розвитку хвороби в залежності від екологічних умов і деяких прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітотійної ситуації, методи та технічні засоби його забезпечення. Аналізуються наслідки вивчення ефективності фунгіцидів при різних системах і способах застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи попередження та подолання. Значна увага приділяється розробці біологічного методу захисту насаджень на основі вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.
Парша – одна з найбільш поширених і шкідливих хвороб яблуні. ЇЇ збудник сумчастий гриб Venturia inaequalis (Cooke) Winter (конідіальна стадія Fusicladium dendriticum (Walroth) Fuckel), уражуючи листя, квітки, зав’язь, плоди, а іноді й пагони, зумовлює різке зменшення врожаю, погіршення товарної якості плодів, зниження стійкості рослин і продуктивності насаджень.
Основним джерелом первинної інфекції є сумчаста стадія патогену, яка формується і зимує на ураженому опалому листі яблуні. Додатковим джерелом первинної інфекції може бути також конідіальна стадія, що зимує на уражених пагонах яблуні і на території України зустрічається у Прикарпатті та Закарпатті.
Поширення первинної інфекції відбувається рано навесні і тісно збігається у часі з досить сприйнятливими до ураження фазами розпускання бруньок, цвітіння, утворення зав’язі, наростання листя і формування врожаю яблуні.
Прояв парші у південній степовій зоні України спостерігається на початку травня і збігається з початком цвітіння, у лісостеповій – у середині травня і співпадає із закінченням цвітіння зимових сортів яблуні. Але залежно від погодних умов строки прояву парші можуть варіювати здебільшого в бік запізнення, особливо у південній засушливій зоні.
В організації і проведенні заходів захисту яблуні від парші важливе значення має короткостроковий прогноз розвитку сумчастої стадії патогену, поширення сумкоспор і прояву хвороби. Його можна здійснювати на основі моніторингу погодних умов у ранньовесняний період і застосування розроблених нами моделей у вигляді рівнянь регресії.
З часу прояву парші розпочинається розвиток і поширення вторинної (конідіальної) інфекції, яка долучається до первинної (сумкоспорової) і триває протягом літа, внаслідок чого небезпека хвороби зростає і не припиняється аж до осені.
Поширенню і розвитку парші сприяє помірно тепла дощова погода, особливо у травні-червні, коли відбувається масова генерація інокулюму і рослини перебувають у найбільш вразливих фазах вегетації.
Шкідливість парші зростає в ущільнених і зрошуваних насадженнях, особливо при надкроновому зрошенні.
Однією з важливих складових інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб є хімічний метод. Незважаючи на серйозні недоліки пестицидів, застосування їх у садах збережеться і на найближчу перспективу.
Заходи хімічного захисту яблуні від парші та інших хвороб, що проводяться за загальноприйнятою фенологічною системою, не завжди забезпечують належну ефективність, оскільки при цьому беруться до уваги головним чином фази розвитку рослин і лише суб’єктивно враховуються погодні умови і особливості розвитку патогену.
Ефективність фенологічної системи значно зростає при проведенні захисних заходів на основі комплексної оцінки особливостей фенології яблуні, динаміки розвитку збудника парші, визначення строків прояву хвороби і прогнозу періодів інфекції залежно від погодних умов.
Для визначення періодів інфекції яблуні збудником парші розроблено простий механічний прилад термогігрограф і проведено математичну нормалізацію відомої шкали Міллса, завдяки чому усунуто дискретність алгоритму і вона стала більш зручною для практичного користування.
Ефективність захисту яблуні від парші та інших хвороб можна підвищити шляхом проведення малооб’ємного обприскування, але при цьому необхідно застосовувати сучасні високонапірні обприскувачі та спеціальні препаративні форми фунгіцидів.
Збудник парші яблуні здатний дуже швидко адаптуватись, особливо до системних фунгіцидів, внаслідок чого різко втрачається їхня ефективність і зростає шкідливість хвороби.
З метою запобігання розвитку фунгіцидної резистентності у збудника парші необхідно уникати монотонного застосування системних фунгіцидів, дотримуватись чергування або комбінованого застосування препаратів з різним механізмом дії.
У системі інтегрованого захисту яблуні від парші важливим є визначення ефективності тих чи інших заходів. Для цього розроблено методику визначення впливу хвороби на масу врожаю і товарну якість плодів. Основним критерієм ефективності захисних заходів є рівень розвитку парші на плодах не вище 5%.
Альтернативою хімічному є біологічний метод захисту яблуні від парші, який перебуває тепер у стадії наукового пошуку. Перспективним при цьому може бути використання явища мікробного антагонізму.
Одним з важливих напрямів пошуку антагоністів збудника парші яблуні є вивчення антагоністичної активності проти нього епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні, а також представників мікрофлори різних органічних субстратів.
Для оцінки антагоністичної активності мікроорганізмів проти збудника парші яблуні розроблено методику скринінгу потенційних антагоністів і його математичної інтерпретації.
Внаслідок антагоністичної оцінки 905 штамів міцеліальних, дріжджоподібних грибів, бактерій і актиноміцетів, виділених з листя і плодів різних сортів яблуні, взятих з різних агроценозів, у різних зонах плодівництва України, відібрано 29 досить активних проти збудника парші, серед яких 13 бактеріальних, 15 грибних і один актиноміцет.
Висока антагоністична активність проти збудника парші яблуні, проявлена мікроорганізмами в лабораторних умовах, не була адекватною в лабораторно-польових дослідах. За багатьма показниками, більш активними виявились бактеріальні антагоністи.
За лабораторною і польовою оцінками антагоністичної активності, відібрано три штами бактерій Bacillus subtilis 0016/1, B. subtilis 0016/2 i B. pumilus 0097/1, на базі яких було виготовлено дослідні препаративні форми біофунгіцидів, котрі забезпечили високу ефективність проти парші і борошнистої роси яблуні в польових умовах. За токсикологічною оцінкою, активні субстанції цих препаратів цілком безпечні для теплокровних організмів і можуть бути використані як діюча основа біофунгіцидів.
Розроблена нами фенопрогнозна система інтегрованого захисту насаджень від парші, базуючись на проведенні обприскувань у весняний період відповідно до фенофаз яблуні, а влітку за прогнозом періодів інфекції та включаючи комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, механічних, селекційно-генетичних, хімічних і біологічних заходів, забезпечує надійний контроль не тільки парші, а й інших хвороб, завдяки чому підвищується врожайність, поліпшується якість продукції, зростає економічна ефективність вирощування плодів.
Пропозиції виробництву
За результатами досліджень для впровадження у виробництво пропонується удосконалена система інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб, яка включає комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для нормального росту і розвитку рослин, забезпечення постійного моніторингу епіфітотійної ситуації та надійного контролю поширення і розвитку фітопатогенів.
Ще на етапі проектування саду при підборі сортів необхідно враховувати ступінь їх стійкості проти хвороб, зокрема парші, борошнистої роси і плодової гнилі. Надавати перевагу імунним, високостійким та толерантним сортам.
Не розміщувати насадження у низинних перезволожених місцях з близьким заляганням підгрунтових вод та недостатньою природною аерацією території.
Уникати надмірного ущільнення насаджень та загущення крон рослин. Висота дерев повинна бути не вище 2,5-3 м.
У поливних садах застосовувати сучасні системи локального зрошення, зокрема краплинного та дрібнодисперсного підкронового дощування.
Не допускати забур’янення насаджень, при задернінні регулярно скошувати, подрібнювати траву і мульчувати нею ґрунт у міжряддях.
Для моніторингу розвитку парші у весняний період застосовувати розроблені нами математичні моделі короткострокового прогнозу строків початку дозрівання та поширення сумкоспор збудника хвороби і прояву первинної інфекції залежно від умов погоди та у відповідності з фенофазами яблуні.
У період до цвітіння (у фази початку розпускання бруньок та рожевий бутон) незалежно від погодних умов проводити обприскування рослин контактними (бажано мідьвмісними) фунгіцидами, після цвітіння – системними, влітку – контактними чи системними згідно з „Переліком..., 2006”. Залежно від погодних умов у зонах Лісостепу, Полісся і Закарпаття протягом весняно-літнього періоду необхідно провести не менше 7-9 обприскувань, у степовій зоні та Криму – 5-7.
Для профілактики розвитку фунгіцидної резистентності у фітопатогенів та підвищення ефективності захисних заходів уникати монотонного застосування системних фунгіцидів, обов’язково чергувати препарати з різним механізмом дії, практикувати комбіноване застосування у бакових сумішах контактних і системних фунгіцидів.
З метою моніторингу епіфітотійної ситуації та оптимізації строків проведення обприскувань застосовувати розроблений нами термогігрограф та нормалізовану шкалу Міллса.
Для визначення шкідливості парші застосовувати розроблені нами математичні моделі, графік і таблицю оцінки впливу хвороби на масу та товарну якість плодів. Об’єктивним критерієм оцінки ефективності захисних заходів є ступінь розвитку парші на плодах не більше 5%.
Публікації автора:
Монографія
Каленич Ф.С. Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб. –К.: Аграрна наука, 2005. – 244 с.
Книги у співавторстві
Болезни овощных и плодовых культур / В.Ф. Пересыпкин, Н.Н. Кирик, Ф.С. Каленич и др. // Болезни с.-х. культур: в 3-х т. / Под ред. В.Ф. Пересыпкина. – К.: Урожай, 1991. – Том. 3. – 208 с.
Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, Ф.С. Каленич та ін. / За ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999. – 744 с.
Статті у наукових виданнях
Матвієвський О.С., Каленич Ф.С., Ткачов В.М. Малооб’ємне обприскування в садах // Вісник с.-г. науки. – 1977. - № 8. – С. 24-29 (участь автора 30% – проведено польові досліди, узагальнено результати).
Олифер А.В., Каленич Ф.С., Ткачев В.М. Особенности развития вредителей и болезней и борьба с ними в интенсивных насаждениях яблони // Основы технологии интенсивного садоводства в Украинской ССР: Сб. науч. тр. ЮО ВАСХНИЛ. – К., 1978. – С. 80-86 (участь автора 30% – проведено польові досліди, узагальнено результати).
Матвієвський О.С., Каленич Ф.С., Ткачов В.М. та ін. Малооб’ємне обприскування садів в умовах з підвищеною кількістю опадів // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К., 1978. – Вип. 26. – С. 48-55 (участь автора 30% – проведено польові досліди, узагальнено результати).
Ткачов В.М., Каленич Ф.С., Приходько В.П., Шестопал З.А. Заходи боротьби з хворобами яблуні в інтенсивних садах // Садівництво Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К., – 1979. - Вип. 27. – С. 71-75 (участь автора 25% – проведено польові досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескорожений Б.Ф. Вплив різної інтенсивності ураження яблуні паршею на вихід нестандартної продукції // Вісник с.-г. науки. – 1984. - № 5. – С. 50-51 (участь автора 50% – проведено аналіз експериментальних даних, зроблено висновки).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.Ф. Математическое моделирование влияния парши яблони на массу плодов // Вестник с.-х. науки. – 1985. - №9. – С. 75-79 (участь автора 50% – проведено аналіз експериментальних даних, зроблено висновки).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.В. Математическое моделирование влияния парши яблони на товарное качество плодов // Плодоовощное хозяйство. – 1985. - № 4. – С. 46-47 (участь автора 50% – проведено аналіз експериментальних даних, зроблено висновки).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.Ф., Клибановская Н.Г. Устойчивость [возбудителя] парши яблони к бензимидазолам // Защита растений. – 1985. - № 11. – С. 27 (участь автора 50% – проведено лабораторні і польові експерименти, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.Ф. Нормализация шкалы инфекционных периодов парши яблони // Микология и фитопатология. – 1986. – Т. 20, Вып. 1. – С . 56-59 (участь автора 50% – проведено аналіз інформації, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.Ф. Устройство для краткосрочного прогноза болезней растений // Защита растений. – 1988. - № 10. – С. 48-49 (участь автора 50% – проведено аналіз інформації, змонтовано і випробувано прилад).
Каленич Ф.С. Състояние и перспективи на защитата на ябълките от струпясване в условията на Украйна // Растениевъдни науки. – София: Селскостопанска академия, 1992. – Год XXIX, № 9-10. – С. 175-183.
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Антагоністичній потенціал епіфітної мікрофлори філоплани яблуні щодо збудника парші залежно від стійкості сортів проти хвороби і пестицидного навантаження в насадженнях // Захист і карантин рослин: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: Аграрна наука, 1996. – Вип. 43. – С. 82-87 (участь автора 50% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І., Сєргеєв В.Ф. Зв’язок динаміки розвитку сумчастої стадії збудника парші з фенологією яблуні й погодними умовами // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: Аграрна наука, 1997. – Вип. 45. – С. 49-54 (участь автора 40% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І., Розова Л.В., Нагорна Л.В. Перспективний напрям біологізації захисту плодових культу від хвороб і шкідників // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 2000. – Вип. 50. – С. 261-265 (участь автора 40% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескорожений Б.Ф. Біоценотичні особливості кондіальної стадії збудника парші яблуні // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: Нора-Прінт, 2001. – Вип. 53. – С. 213-218 (участь автора 50% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескорожений Б.Ф. Проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші яблуні, методи її визначення і шляхи подолання // Вісник Харківського нац. агр. ун-ту ім. В.В. Докучаєва / Серія “Ентомологія та фітопатологія”. – 2002, № 4. – С. 36-44 (участь автора 50% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Математичне моделювання прогнозу розвитку сумчастої стадії збудника парші яблуні та прояву хвороби в залежності від умов погоди // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: Нора-друк, 2002. – Вип. 54. – С. 127-135 (участь автора 50% – проведено аналітичну роботу, узагальнено результати).
Каленич Ф.С. Адаптивні особливості збудника парші яблуні // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.:, 2004. – Вип. 55. – С. 29-37.
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Особливості розвитку парші яблуні в залежності від прийомів агротехніки в степовій зоні України // Садівництво: Міжвідомч. тематич. наук. зб. – К.: фірма «Серж», 2005. – №57 . – С. 305-310 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Тези доповідей та матеріали конференцій
Нескороженый Б.Ф., Каленич Ф.С. Совершенствование защиты яблони от парши на основе краткосрочного прогнозирования болезни // Тезисы научно-практической конференции, посвященной 60-летию образования СССР. – К., 1982. – С. 59 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Нескороженый Б.Ф., Каленич Ф.С. Изучение бактерий-антагонистов возбудителя парши яблони // Тезисы докладов Всесоюзной школы-конференции молодых ученых и специалистов “Биологический метод в интегрированной защите сельскохозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков”. – Кишинев, 1985. – С. 75-76 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Нескороженый Б.Ф., Каленич Ф.С. Сочетание элементов профилактики и прогноза в системе защиты яблони от парши // Тезисы докладов научно-практической конференции “Защита плодоовощных культур от болезней, вредителей и сорняков при интенсивной технологии возделывания”. – Вильнюс, 1988. – С. 11-12 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Нескороженый Б.Ф., Резиу М.Ж. Эпифитные микроорганизмы филлопланы яблони как потенциальные агенты биологического метода борьбы с паршой // Тезисы докладов научно-практической конференции “Защита плодовоовощных культур от болезней, вредителей и сорняков при интенсивной технологии возделывания”. – Вильнюс, 1988. – С. 8-10 (участь автора 40% – проведено досліди, узагальнено результати).
Пастух З.М., Каленич Ф.С. Совершенствование мер борьбы с паршой яблони в садах Приднестровья // Тезисы докладов республиканской научно-производственной конференции, посвященной 60-летию Украинского НИИ садоводства “Проблемы современного садоводства”. – К., 1989. – Часть І. – С. 64-65 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С. Некоторые особенности антагонизма эпифитных микроорганизмов филлопланы яблони в отношении возбудителя парши // Тезисы докладов научно-производственной конференции “Биологический метод защиты растений”. – Минск, 1990. – С. 214-215.
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Вплив пестицидного навантаження і сортової стійкості на сезонну динаміку епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні // Тези доповідей науково-виробничої конференції, присвяченої 25-річчю Подільської дослідної станції Інституту садівництва “Сучасні проблеми і перспективи розвитку садівництва”. – Вінниця, 1994. - С. 147-148 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Ефективність скору в інтегрованій системі захисту яблуні від парші // Тези доповідей науково-виробничої конференції, присвяченої 25-річчю Подільської дослідної станції Інституту садівництва “Сучасні проблеми і перспективи розвитку садівництва”. – Вінниця, 1994. – С. 148-150 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Kalenich F.S., Padalko L.I. Peculiarities of apple scab development under irrigation // Zbornik referatov. Medzinarodna konferencia “Moznosti zvysovania ucinnosti zavlah”. – Bratislava, Slovakia. – 1994. – P. 40-41 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Особливості розвитку сумчастої стадії збудника парші в зв’язку з погодними умовами й фенологією яблуні // Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю Придністровської дослідної станції Інституту садівництва УААН “Інтенсивні технології у садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України”. – Чернівці, 1995. – С. 85-87 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.И. Антагонистические особенности эпифитных микроорганизмов филлопланы яблони в отношении возбудителя парши // Тезисы докладов международной научной конференции, посвященной 70-летию Белорусского НИИ плодоводства “Современные проблемы садоводства”. – Самохваловичи, 1995. – С. 92 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Каленич Ф.С., Падалко Л.І. Мікрофлора біогумусу як потенційне джерело антагоністів фітопатогенів // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах”. – К., 1996. – С. 93 (участь автора 50% – проведено досліди, узагальнено результати).
Kalenich F.S., Padalko L.I. The epiphytic microflora of the apple phylloplane and its role in biological scab control // International Conference on Integrated Fruit Production. IOBC wprs Bulletin. – Cedzina, Poland, 1996. - № 19 (4). – P. 193-196 (участь автора 50% – проведено дослідження, узагальнено результати).
Каленич Ф.С. Особливості розвитку сумчастої стадії збудника парші і прояву хвороби в залежності від умов погоди і в зв’язку з фенофазами яблуні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів”. – Харків, 2001. – С. 138-141.
Депонована стаття
Нескороженый Б.Ф., Каленич Ф.С., Резиу М.Ж. Лабораторный скрининг потенциальных микроантагонистов возбудителей болезней растений и его математическая интерпретация. – Деп. во ВНИИТЭИ агропром 04.07.88., № 429 // Реф. В РЖ «Защита растений от вредителей и болезней». – 1988. - № 9. – С. 15. - № 1572 (участь автора 40% – проведено аналіз інформації, узагальнено результати).
Авторські свідоцтва і патенти
Фунгицидный состав: А.с. 913620 СССР. МКИ. А 01 № 43/40. / Ф.С. Каленич (СССР) - № 2942065/30 – 15; Заявлено 05.05.80; Опубл. 16.11.81. – 5 с.
Штамм бактерий Bacillus pumilus для получения препарата против парши яблони: А.с. 1399917. СССР, МКИ А 01 № 63/00. // Ф.С. Каленич, Б.Ф. Нескороженый, С.Р. Резник, В.А. Вьюницкая, В.В. Изжеурова (СССР) - № 1347445; Заявлено 28.01.86; Опубл. 01.02.88. – 12 с. (участь автора 30% - обґрунтовано ідею, проведено досліди, оформлено заявку).
Фунгіцидна композиція: патент на винахід 25694А. Україна, МКІ А 01 № 27/00. // Ф.С. Каленич, Л.І. Падалко (Україна) – № 96051934; Заявлено 17.05.96; Опубліковано 25.12.98; Бюлетень № 6, ч. 1, 1998. – С. 3.1.11. (участь автора 50% - обґрунтовано ідею, проведено досліди, оформлено заявку).
