Анотація до роботи:

Данкевич Є.М. Агроекологічне обґрунтування вирощування ріпака ярого в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія.

Державний агроекологічний університет. – Житомир. – 2003.

Дисертація присвячена обґрунтуванню та удосконаленню технології вирощування ріпака ярого на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах в умовах радіоактивного забруднення зони Полісся з метою виробництва екологічно чистої конкурентної в ринковому середовищі продукції.

Зроблено аналіз і оцінку параметрів формування врожаю ріпака ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив факторів інтенсифікації (добрива, способи обробітку ґрунту) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин та формування максимальної їх продуктивності.

Встановлені критерії впливу способів обробітку ґрунту і доз мінеральних добрив на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв’язку з урожайністю ріпака ярого, закономірності надходження елементів живлення, радіонуклідів і важких металів в продукцію.

Дано економічну й енергетичну оцінку ефективності застосування технології вирощування ріпака ярого.

За результатами досліджень розроблено і рекомендовано виробництву удосконалену технологію вирощування ріпака ярого в умовах радіоактивного забруднення, яка ґрунтується на економічному і енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

1. Теоретично узагальнено і запропоновано вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у з’ясуванні основних закономірностей формування урожаю ріпака ярого та розробці ефективних методів управління продуктивним процесом і якісними показниками продукції і вирішене шляхом удосконалення технології вирощування культури в умовах Полісся України третьої зони радіоактивного забруднення для збільшення виробництва екологічно чистих кормів і продуктів харчування.

2. Ґрунтові та кліматичні умови зони Полісся, а також висока забрудненість сільськогосподарських угідь радіонуклідами вимагає удосконалення технології вирощування ріпака ярого з врахуванням біологічних особливостей для одержання високих урожаїв зеленої маси і насіння із вмістом важких металів і активністю ¹³⁷Cs нижче гранично допустимих рівнів.

3. Ефективність впливу елементів технології на реалізацію генетичного потенціалу ріпака ярого в господарському врожаї зеленої маси і насіння значною мірою визначається погодними умовами, зокрема, кількістю опадів і характером їх розподілу та температурним режимом у відповідні періоди вегетації.

4. Рівень позитивного впливу способів обробітку ґрунту і доз мінеральних добрив на формування сухої речовини ріпаком ярим, накопичення її впродовж вегетаційного періоду змінюється у процесі росту і розвитку рослин, забезпечуючи максимальні показники її маси на період дозрівання, коли формується господарсько цінний урожай, де кількість сухої вегетативної надземної маси сягає на удобрених варіантах 97,1-132,2 ц/га.

5. Застосування мінеральних добрив на фоні оранки підвищує врожай сухих речовин на 12,0-23,8 ц/га, а на фоні поверхневого обробітку дисковими знаряддями – на 14,7-35,0 ц/га в порівнянні з неудобреними варіантами. З підвищенням дози мінеральних добрив окупність їх урожаєм сухої речовини зменшується.

6. Внесення мінеральних добрив збільшує збір кормових одиниць в 1,2-2,7 рази, збір сирого протеїну відповідно в 1,4-3,4 рази, значно підвищується забезпеченість кормової одиниці сирим і перетравним протеїном в порівнянні з неудобреним фоном.

7. Найвищий рівень продуктивності посівів ріпака ярого сорту Аріон залежно від способів обробітку ґрунту - 15,3-15,5 ц/га, забезпечує технологія вирощування з дозою внесення мінеральних добрив N₁₂₀P₉₀K₉₀ і 3 т/га вапна. Основними структурними елементами, які найбільшою мірою визначають рівень урожайності ріпака ярого, є кількість стручків на рослину, кількість насінин в стручку та маса насіння з однієї рослини.

8. Вирощування ріпака ярого із застосуванням мінеральних добрив забезпечує найбільшу кількість олії з гектара 5,08-5,90 ц на фоні оранки і 5,62-6,18 ц на фоні дискування, що відповідно на 0,58-1,39 ц і 1,16-1,72 ц більше контрольних варіантів.

9. Коефіцієнт переходу (КП) ¹³⁷Cs у солому ріпака ярого в 2 рази вищий, ніж у насіння, і в 3 рази – ніж в зелену масу. Застосування мінеральних добрив зменшує активність ¹³⁷Cs у соломі і насінні. Вміст у олії кислот і глюкозинолатів не перевищує стандартних показників, а вміст важких металів і активність ¹³⁷Cs значно нижчі гранично допустимих рівнів.

10. Модель технології вирощування ріпака ярого на насіння, яка передбачає на фоні поверхневого обробітку дисковими знаряддями на глибину 8-10 см внесення мінеральних добрив у дозі N₆₀P₆₀K₆₀ за показниками собівартості продукції і рентабельності є найбільш виправданою. З підвищенням дози мінеральних добрив витрати енергії, собівартість продукції зростає, а рентабельність знижується.

Рекомендації виробництву

1. На дерново-підзолистих ґрунтах Полісся в умовах радіоактивного забруднення господарствам з низьким і середнім рівнем енергозабезпечення для отримання високого, економічно вигідного врожаю зеленої маси і насіння ріпака ярого з вмістом важких металів і активністю ¹³⁷Cs нижче гранично допустимих рівнів необхідно проводити поверхневий обробіток ґрунту дисковими знаряддями на глибину 8-10 см, вносити мінеральні добрива в дозі N₆₀P₆₀K₆₀.

2. Господарствам з високим рівнем забезпеченості енергоресурсами пропонується проводити звичайну оранку на глибину 18-20 см з внесенням мінеральних добрив в дозі N₁₂₀P₉₀K₉₀ і 3 т/га вапна.

Публікації автора:

1. Смаглій О.Ф., Данкевич Є.М., Ворона Л.І. Особливості вирощування ярого ріпака в умовах Житомирської області. //Вісник ДААУ.-2000.-№1.-С.86-90. (Дисертант брав участь у відборі матеріалу, проведенні його аналізу, а також у безпосередньому написанні роботи).

2. Данкевич Є.М. Вплив мінеральних добрив на накопичення важких металів в рослинницькій продукції. // Вісник ДААУ. - 2001.-№1.- С.24-27.

3. Данкевич Є.М., Ворона Л.І. Вплив способів обробітку ґрунту під ярий ріпак на агрофізичні властивості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту.// Вісник ДААУ.-2001.-№1.- С.99-101. (Дисертант безпосередньо брав участь у проведенні досліджень, аналізі, обробці результатів, та написанні статті).

4. Данкевич Є.М. Вплив способів обробітку і мінеральних добрив на вміст елементів живлення в ґрунті та надходження їх у рослини ярого ріпака.// Вісник ДАУ – 2002-№2.- С. 158-160.

5. Ворона Л.І., Данкевич Є.М. Урожайність ріпака ярого та його якість залежно від способів обробітку ґрунту і доз мінеральних добрив.// Зб. наукових праць ІЗ УААН. К. - Вип. 3-4 – 2002.- С. 41-45. (Дисертант провів: закладку польових досліджень, обґрунтування, математичну обробку, узагальнення даних та написання статті).

6. Ворона Л.І., Данкевич Є.М. Екологічні аспекти застосування меліорантів під ярий ріпак в зоні радіоактивного забруднення. Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Агрохімія і ґрунтознавство. – Книга третя. – Харків. – 2002.- С. 36-37. (Дисертантом проведено польові дослідження, наукове обґрунтування досліджень, узагальнення даних та написання статті).

7. Ворона Л.І., Данкевич Є.М., Климова Т.М., Журавльова С.В. Удосконалена технологія вирощування ярого ріпака в умовах Полісся.// Матеріали науково-практичної конференції: “Проблеми сучасного землекористування”. – Київ. – Чабани.- 2002.- С. 74-75. (Дисертантом зроблено наукове обґрунтування досліджень, математичну обробку та узагальнення даних).

8. Данкевич Е.М., Андрияш Р.А., Ворона Л.И., Чорный Д. Л. Суперудобрения – удобрения нового поколения. Информационный листок. – Житомир. – 2002. - № 12. (Дисертант брав участь у відборі матеріалу та у безпосередньому написанні роботи).