Анотація до роботи:

Ракоїд О.О. Агроекологічна оцінка земель сільськогосподарського призначення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16. – екологія. – Інститут агроекології УААН, Київ 2007.

Дисертація присвячена комплексній оцінці агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення та обґрунтуванню системи ефективних заходів щодо його поліпшення на прикладі Київської області. Дослідження базувалися на використанні фондових і статистичних матеріалів.

Комплексну оцiнку здiйснено шляхом iнтегрування ряду показникiв, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення і до яких належать: еколого-агрохiмiчний стан ріллі, ступiнь порушення рiвноваги у спiввiдношеннi угiдь в агроландшафтах, територiальне поширення та iнтенсивнiсть прояву грунтових деградацiйних процесiв.

За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан та стійкість до деградації. Надано бальну оцінку еколого-агрохімічному стану орних земель та деградованості ґрунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги в біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення, результати якої стали основою для прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування та обгрунтування основних природоохоронних заходів.

1. У результаті аналізу світового і вітчизняного досвіду доведено, що агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення будь-якого регіону, у тому числі Київської області, має оцінюватися комплексно, з використанням як прямих, так і непрямих показників. До першої групи нами віднесено показники, за якими визначається еколого-агрохімічний стан орних земель, до другої – територіальне поширення та інтенсивність прояву деградаційних процесів ґрунтового покриву і ступінь порушення екологічної рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах.

2. Оцінка екологічного стану агроландшафтів, проведена за складом і співвідношенням угідь, дозволила виокремити у межах Київської області території, що різняться за екологічним станом, стійкістю до деградації та рівнем антропогенного навантаження на земельні ресурси. Показано, що задовільним станом характеризуються лише райони Полісся, а найбільш вразливою є територія лісостепової частини Київщини (63,2% агроландшафтів області), що перебуває у незадовільному та критичному екологічному стані, маючи високий рівень антропогенної трансформації природних екосистем і найнижчу екологічну стабільність.

3. Встановлено, що різке зниження обсягів застосування органічних і мінеральних добрив протягом останніх 10–15 років зумовило від’ємний баланс гумусу (–0,45 т/га) і поживних елементів (–98 кг/га) у землеробстві області, що призвело до масштабного поширення на території регіону таких негативних процесів, як підкислення, дегуміфікація, агрохімічна деградація. Узагальнення матеріалів останнього циклу суцільного грунтово-агрохімічного моніторингу засвідчило зниження вмісту рухомого фосфору в орному шарі ґрунтів Лісостепу на 10, Полісся – на 15%, а вмісту обмінного калію – відповідно на 4,8 і 2,5 %. Підкислення чорноземів, що спостерігалося протягом усього періоду спостережень, переважання площ з низьким вмістом гумусу на території області, незадовільні параметри азотного режиму ґрунтів зумовили погіршення загального еколого-агрохімічного стану ріллі, який оцінюється пересічно по області 53 балами за 100-бальною оціночною шкалою.

4. За результатами оцінки рівня деградованості орних земель обґрунтовано пріоритетний ряд традиційних і нових видів деградації для природно-сільськогосподарських зон Київської області. Для зони Полісся найбільш значимими виявилися процеси дегуміфікації, виснаження на калій, забруднення радіонуклідами, підкислення та перезволоження. На території Лісостепової зони значних масштабів набули виснаження ґрунту на поживні елементи, дегуміфікація, ерозія та дефляція. На орних землях перехідної міжзональної території найбільше лімітують родючість ґрунтів процеси дегуміфікації, виснаження на основні елементи живлення рослин, підкислення та перезволоження.

5. Комплексна агроекологічна оцінка земель сільськогосподарського призначення дозволила встановити, що у межах області немає жодного адміністративного району, ґрунти якого характеризувалися б добрим агроекологічним станом. В найгіршому, на межі критичного та кризового, стану знаходяться землі Київського Полісся через невисокий природний потенціал родючості та значний ступінь деградованості дерново-підзолистих ґрунтів. Переважна ж частина сільськогосподарських земель Київщини перебуває у критичному агроекологічному стані, а підвищена та висока деградованість ґрунтового покриву на фоні вкрай розбалансованого співвідношення угідь в агроландшафтах нівелює природну родючість ґрунтів чорноземного ряду.

6. Використання комплексного підходу при визначенні агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення Київської області дало змогу виявити потенційно небезпечні території та оцінити екологічні ризики при веденні сільськогосподарського виробництва, а також стало основою для обґрунтування ефективних екологостабілізуючих заходів, починаючи з оптимізації співвідношення угідь, систем землекористування та ресурсо- і енергозберігаючих агроекотехнологій вирощування сільськогосподарських культур, спрямованих на збереження і відтворення родючості ґрунтів, підвищення їхньої продуктивності та якості сільськогосподарської продукції на засадах сталого розвитку агросфери.

Публікації автора:

1. Агроекологічний стан орних земель Київщини: комплексна оцінка та заходи поліпшення Методичні рекомендації / Н.А. Макаренко, О.О. Ракоїд, Є.Л. Москальов та ін.; За ред. академіка УААН О.І. Фурдичка. – К., 2005. – 54 с (обґрунтування методики дослідження, аналіз та узагальнення вихідної інформації, розробка практичних рекомендацій).

2. Сірий А.І., Козлов М.В., Ракоїд О.О. Оцінка та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель /За ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 114 – 118 (узагальнення вихідних даних, редагування).

3. Ракоїд О.О. Динаміка поживних речовин у ґрунтах Київщини // Міжвідомчий науковий збірник “Землеробство” (випуск 76). – К.: ЕКМО, 2004. – С.23–27.

4. Ракоїд О.О. Ступінь кислотності як найважливіший критерій еколого-агрохімічного стану ґрунтів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – 2004. –№8. – С. 38–43.

5. Ракоїд О.О. Оптимізація співвідношення угідь як необхідна умова сталого розвитку агроекосистеми // Агроекологічний журнал. – 2005. – №2. – С. 44–47.

6. Крикунов В.Г., Крикунова О.В., Палапа Н.В., Ракоїд О.О. Оцінка орних ґрунтів Київської області // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (випуск 4). – К.: ЕКМО, 2005. – С. 12–17 (розрахунки, узагальнення експериментальних даних).

7. Ракоїд О.О., Москальов Є.Л. Оцінка екологічного стану орних земель за проявом деградаційних процесів // Агроекологічний журнал. – 2006. – №1. – С. 41–45 (розроблення і обгрунтування методики досліджень, збір вихідних даних, експериментальна частина, висновки).

8. Ракоїд О.О. Гумусний стан орних земель Лісостепової зони // Матеріали міжнародної наукової конференції “Сталий розвиток агроекосистем”, – Вінниця, 2002. – С.35–36.

9. Ракоїд О.О. Стан і оптимізація структури деградованих агроландшафтів Правобережного Лісостепу // Матеріали Науково-практичної конференції молодих вчених “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології”, – Чабани, 2003. – С. 10–11.

10. Ракоїд О.О. Баланс та динаміка вмісту обмінного калію в ґрунтах Київської області // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2004”. Т.15. Сільське господарство. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 37–38.

11. Ракоїд О.О. Особливості динаміки фосфатного режиму орних земель за різних умов землекористування // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2004”. Т.68. Сільське господарство. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 65–67.

12. Ракоїд О.О. Методичні підходи до комплексної оцінки агроекологічного стану сільськогосподарських земель на регіональному рівні // Вісник Степу. Науковий збірник. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2005. – С. 107–108.

13. Макаренко Н.А., Ракоїд О.О., Палапа Н.В., Сахарчук Р.П. Особливості моніторингу земель України, підданих опустелюванню та деградації // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Зрошуване землеробство”(випуск 46). – Херсон: Айлант, 2006. – С.25–28 (узагальнення вихідної інформації, експериментальна частина, висновки).